Психологиня Світлана Арефнія повідала, як довготривалі вимкнення електрики, опалення та комунікацій впливають на психологічний стан дорослих та малечі. Вона надала рекомендації щодо збереження внутрішньої гармонії та вказала на ознаки, за яких слід проконсультуватися з професіоналом.
Довгі вимкнення електроенергії, брак обігріву та комунікацій, істотно впливають на психоемоційний стан як дітей, так і дорослих. Психологиня Світлана Арефнія спеціально для читачів УНН поділилася настановами, як підтримати дітей, коли самі батьки знесилені.
Що трапляється з нашою психікою у важких обставинах
В екстремальних умовах людська психіка функціонує інакше, постійно перебуваючи в режимі пристосування до загрози, що є значним психоемоційним тягарем. У старших і малих психіка реагує та пристосовується по різному
“На нейрофізіологічному рівні активізується симпатична нервова система, котра відповідає за реакцію “бий або тікай”. У дорослих це може виявлятися збільшеною тривожністю, роздратованістю, розладом сну, емоційним виснаженням або почуттям відчуження”, – пояснила Арефнія.
Для дітлахів вплив подібних умов може мати гірші наслідки, оскільки їхня психіка ще не до кінця сформована. Але деякі реакції є звичайною реакцією на напруження.
“У дітей частіше спостерігаються побоювання, сльозливість, регресивна поведінка (повернення до звичок немовляти), соматичні скарги, складнощі з концентрацією. Такі реакції є нормальним відгуком психіки на тривалий стрес, а не ознакою психічних відхилень”, – додала психологиня.
Темрява + холод = відчуття втрати контролю: як з цим давати раду
Темрява і холод посилюють неспокій та відчуття небезпеки, а відчуття контролю поступово зникає за відсутності фізичного комфорту. Важливо повернути собі відчуття управління.
“Дієвою в таких умовах є самодопомога, націлена на тілесну регуляцію: тепло (ковдра, теплий одяг, гарячий напій), повільне дихання з подовженим видихом, контакт із реальними відчуттями тіла, прості повторювані ритуали, наприклад, контакт з твердою поверхнею, концентрація на звуках, запахах, тактильних відчуттях. Ці дії допомагають зменшити фізіологічну напругу та стабілізувати емоційний стан”, – радить психологиня.
Щоб зменшити відчуття безпорадності, варто зосередитися на тому, що ви можете контролювати: щоденна рутина, організація часу, піклування про базові потреби.
“Опора також відновлюється через усвідомлення власних цінностей і сенсів, котрі допомагають витримувати тривалу невизначеність”, – додає психолог.
Як підтримати дитину, коли ви і самі знесилені
Ви можете бути стомленим, але повинні зберегти емоційний контакт з дитиною. Підтримка дітей у важкий час є вкрай важливою. Діти орієнтуються на стан дорослого, тому важливо підтримувати емоційний звʼязок.
“Підтримуючими факторами залишаються рутина, передбачуваність, фізичний контакт і відчуття присутності дорослого. В умовах кризи достатньо бути не ідеальним, а емоційно доступним, щоб дитина бачила “включеність” в її життя дорослого”, – розповідає фахівчиня.
Коли слід хвилюватися та звертатися до спеціаліста
“Психологічна допомога необхідна, якщо тривожні або депресивні ознаки не стають меншими протягом декількох тижнів, порушується сон і здатність до щоденного функціонування, з’являється відчуття відчуження від себе або нав’язливі думки про безвихідь”, – зазначає Світлана Арефнія.
Також терапевтка акцентує, що звернення до фахівця в таких обставинах – не вияв слабкості, а крок до збереження психологічного здоровʼя.
УВАГА! Матеріал має суто інформаційний характер. Якщо вас турбують проблеми зі здоров’ям – зверніться до лікаря.