Лікар-психіатр Євген Скрипник висвітлює істину про антидепресанти, спростовуючи хибні уявлення про звикання та побічні ефекти. Ці медикаменти результативні при різних недугах, а не тільки при депресії, і не формують залежності.
Антидепресанти в Україні досі обтяжені побоюваннями та стереотипами, проте, інтерес до цих ліків за минулий рік різко злетів. Детальніше про те, що собою являють антидепресанти, як вони впливають на організм людини і які уявлення про дані медикаменти насправді являються вигадками, розповів журналістці УНН лікар-психіатр Євген Скрипник.
Антидепресанти нерідко пов’язують виключно з депресивними станами, однак, насправді, сфера їх використання значно обширніша. На сьогоднішній день ці препарати включені в міжнародні схеми лікування тривожних станів, ПТСР, ОКР, проблем зі сном і психосоматичних розладів, стверджує лікар. З цієї причини психіатри їх призначають значно частіше, ніж раніше.
Антидепресанти – це медикаменти не тільки для терапії депресії. Вони використовуються при тривожних станах, обсесивно-компульсивному розладі, посттравматичному стресовому розладі, порушеннях сну, а також при психосоматичних станах: синдромі подразненого кишківника, гіперактивному сечовому міхурі, відчутті “клубка в горлі
– пояснює лікар-психіатр.
Історія антидепресантів, як і багатьох медикаментів, зародилася непередбачувано. Перші препарати розроблялися зовсім не для психіатрії, а з іншою медичною метою. Пізніше медики помітили несподіваний результат і стали розвивати новий напрямок терапії.
Перші антидепресанти з’явилися ще в 60-х роках, коли препарат для терапії туберкульозу несподівано продемонстрував поліпшення настрою у хворих. Так стали розробляти антидепресанти. Першим був іміпрамін, а згодом, амітриптилін, який і до цього часу вважається “золотим стандартом” через його сильну дію
– роз’яснює Євген Скрипник.
Незважаючи на результативність, старі трициклічні антидепресанти мали значні побічні дії. Саме вони і сформували міф про “рослинний стан” після прийому подібних препаратів. Сучасна психіатрія відійшла від цього способу вже давно.
Амітриптилін дуже дієвий, але має чимало побічних ефектів, наприклад, сонливість, запаморочення, серцебиття, закрепи. Саме з нього пішов міф, що антидепресанти перетворюють людину на “овоч”. Сучасні препарати, такі як сертралін, есциталопрам, флуоксетин подібних ефектів не мають
– підкреслює лікар.
Ще одна поширена боязнь – нібито антидепресанти викликають звикання. За словами психіатра, дане твердження зовсім не відповідає дійсності і не підкріплюється жодними дослідженнями.
Антидепресанти не викликають звикання. Ні старі, ні сучасні. У них відсутня ейфорія, немає потягу. Є тільки синдром відміни як у багатьох інших ліків. Якщо препарат скасовувати поступово, то проблем не буде
– роз’яснює Євген Скрипник.
Натомість, реальне звикання здатні викликати популярні “серцеві краплі”, які багато українців вважають нешкідливими, каже Євген Скрипник. Саме вони, а не антидепресанти, несуть реальну загрозу.
Корвалол, Барбовал, Валокордин містять фенобарбітал – барбітурат, який формує залежність. У багатьох державах ці препарати заборонені або ретельно контролюються, а у нас люди бояться антидепресантів, але спокійно п’ють барбітурати
– зазначає психіатр.
Також, цікавим є те, що антидепресанти не “підіймають настрій” моментально і не діють як стимулятори, оскільки їх дія, фактично, пов’язана зі складними процесами в головному мозку, тому результат потребує часу.
Антидепресанти не роблять людину щасливою відразу. Вони стабілізують обмін нейромедіаторів, тобто серотоніну, норадреналіну, дофаміну. Завдяки каскаду процесів знижується тривога і поступово поліпшується стан. Перший ефект тільки через 2-6 тижнів
– пояснює лікар.
На початку лікування стан може навіть погіршуватися і це нормально, пояснює Євген Скрипник. Проте, саме на цій стадії деякі пацієнти роблять помилку і припиняють терапію.
Перші тижні можуть бути нудота, безсоння, підвищена тривога, головний біль. Це нормальні побічні реакції, які потім минають. Проблема в тому, що іноді пацієнти кидають препарат через день-два через ці побічні ефекти, а потім кажуть, що антидепресанти не діють
– каже психіатр.
Антидепресанти призначаються за чіткими показаннями. При легкій депресії можливе лікування виключно психотерапією, але в більш важких випадках без медикаментів не обійтися, пояснює психіатр.
При середній і важкій депресії антидепресанти необхідні. Це не питання “хочу чи не хочу”, а питання лікування захворювання
– підкреслює Євген Скрипник.
До речі, за період 2023-2025 років, інтерес до антидепресантів в Україні зріс на 72%. Про це свідчать дані сервісу Liki24, передає Forbes. Даний приріст продажів, психіатр пояснює трансформацією підходу до терапії психічних захворювань в Україні та світі.
Люди нарешті почали лікувати тривожні розлади не валеріаною і ноотропами, а препаратами, які є в міжнародних протоколах. Антидепресантів почали купувати більше, а ноотропів навпаки – менше. Це хороший знак
– пояснив психіатр.
Крім того, серед найпоширеніших міфів існує переконання, що антидепресанти доведеться вживати все життя, якщо почати лікування, проте насправді це не так, каже лікар. У той же час, лікування дійсно має бути досить тривалим.
Після поліпшення антидепресанти потрібно приймати ще близько року. Якщо кинути раніше, то симптоми повернуться. Це не означає, що людина “підсіла”, це означає, що лікування перервали зарано
– запевняє лікар.
Ще один міф, що ці препарати потрібні лише “слабким” або тим, хто “не впорався самостійно”. Подібний погляд лікарі вважають особливо небезпечним.
Психічні розлади – це не про безсилля. Це про біохімію мозку, генетику і зовнішні стреси, а антидепресанти такі ж ліки, як інсулін при діабеті або препарати від гіпертонії
– акцентує Євген Скрипник.
Таким чином, антидепресанти не є “чарівною таблеткою” і не замінюють роботу над собою. Але в багатьох випадках вони стають необхідним етапом лікування, без якого психотерапія і зміни способу життя просто не діють. Сьогодні збільшення використання антидепресантів – це не тривожний дзвінок, а показник того, що суспільство поступово позбавляється від стигми і самолікування. Люди все рідше намагаються “перетерпіти”, або приглушувати симптоми сумнівними заспокійливими і все частіше звертаються до фахівців.
УВАГА! Матеріал носить виключно ознайомчий характер. Якщо вас турбують проблеми зі здоров’ям – зверніться до лікаря.