Роботизація армії: як трансформується сучасна війна на землі Репортаж 15.04.2026 08:00 Укрінформ Військові 123-ї бригади Сил територіальної оборони пристосовують наземні роботизовані системи до реальних потреб передової
Протягом останніх років бойові дії на землі зазнали значних змін.
Вдосконалення розвідувальних і ударних БПЛА призвело до істотного збільшення kill-зони – прифронтової ділянки, яка інтенсивно обстрілюється. Це унеможливило непомітне пересування військ і ускладнило їх забезпечення, однак сприяло розвитку наземних роботизованих систем (НРС). Вони виконують завдання з вогневої підтримки, доставки на передову всього необхідного, евакуації поранених і загиблих, зберігаючи при цьому життя солдатів.
НРС швидко інтегруються в ЗСУ. 1 січня 2026 року в складі 123 бригади Сил ТрО ЗСУ було сформовано перший батальйон безпілотних систем. Проте, як і будь-які новітні технології, НРС потребують адаптації до конкретних завдань. Тому особовий склад підрозділу проводить багато часу на полігоні, випробовуючи озброєння і вдосконалюючи навички.
На одному з таких навчальних стрільб побувала кореспондентка Укрінформу.
50 ДІБ ДЛЯ ОСНОВНИХ НАВИЧОК
Щойно ми з колегами з відділу комунікацій бригади прибули на полігон, пролунав сигнал ракетної загрози. Тому відразу спускаємося в укриття. Тут саме відбувається навчання з базової військової підготовки (БВВП). Ще здалеку чуємо оплески та радісні вигуки – це одного з новобранців привітали з Днем народження і навіть подарували торт.
З дозволу командира розмовляю з одним із військовослужбовців. Це 30-річний Леонід, позивного ще не має – приєднався до бригади лише три тижні тому, звернувшись до рекрутингового центру. У цивільному житті був далекобійником. Вдома на нього чекають дружина і п’ятирічний син.
«Я особисто обрав собі військову спеціальність – буду водієм екіпажу в підрозділі безпілотних систем. Зараз проходимо БВВП. Нелегко, але мені подобається. Тут чітка дисципліна, інструктори хоч і вимогливі, але дуже терплячі. Якщо щось не зрозуміло – пояснять декілька разів. Дуже добре годують – м’ясо тричі на день, салати, соки, йогурти тощо», – розповідає.
Леонід
До розмови приєдналася пресофіцерка відділу комунікацій 123 бригади Сил ТрО Ірина Воронцова. Вона повідомила, що БВВП новоприбулих проводять професійні інструктори, які мають бойовий досвід, багато з них отримали поранення. Вони готують гідну заміну. Базова підготовка триває 50 днів, новобранців ознайомлюють з різними напрямками діяльності та спеціальностями, які є в бригаді: це і діловодство, і фінансова діяльність, і логістика, і багато іншого.
Важливо розуміти, продовжує пресофіцерка, що за кожною бойовою одиницею стоїть сім, а то й більше служб, які повинні одягнути, нагодувати, озброїти, навчити військовослужбовця, щоб він був повністю готовий до виконання бойових завдань. Після отримання основних навичок, людина вирішує, де вона зможе себе найкраще реалізувати, що їй найбільше до вподоби.
«Хочу також підкреслити: той, хто потрапляє у військо, оскільки його десь на вулиці зустрів ТЦК та СП, має обмежений вибір. Зазвичай, він іде туди, де найбільша нестача людей. Якщо ж ти вмотивований і сам звернувся до рекрутингового центру, то матимеш широкий вибір спеціальностей», – розповідає пані Ірина.
КРОК ДО ВІЙНИ МАЙБУТНЬОГО
Лунає сигнал про закінчення повітряної тривоги і ми вирушаємо на майданчик, де проводять тестові стрільби військовослужбовці батальйону безпілотних систем.
«У нашому підрозділі зібрано кістяк з людей, які служать з 2022 року. Сьогодні ми проводимо навчальні стрільби з НРС для вдосконалення навичок – пристрілюємо зброю, яка застосовується на безпілотних наземних комплексах. Прагнемо, щоб нова техніка ідеально підходила для виконання тих завдань, які стоять перед бойовим підрозділом», – розповідає заступник командира роти з позивним «Тренер».
«Тренер»
Він підкреслює, що використання безпілотників зберігає життя наших воїнів. Адже НРС здатний замінити людину при виконанні досить широкого спектру бойових завдань. А чим менше бійців безпосередньо на «нулі», тим менші втрати. Крім того, евакуаційні дрони можуть рухатися місцевістю зі складним рельєфом, де звичайний автомобіль не проїде.
Заступник командира роти до повномасштабного вторгнення був професійним тренером з кросфіту (системи загальної фізичної підготовки, яка поєднує елементи кардіо, гімнастики та важкої атлетики, – ред. ), до тероборони приєднався вже 25 лютого 2022 року, оскільки розумів, що необхідно захищати свою країну. Вдома на нього чекає сім’я, бачаться рідко, але про демобілізацію навіть не думає. Каже, що поки війна не завершиться – буде служити. При цьому не приховує, що відчуває певне розчарування від того, що для багатьох цивільних війни вже нібито не існує. Тому сподівається на більшу згуртованість і підтримку суспільства, як це було у 2022 році.
Олександр, позивний Полєно
Поки інші хлопці готуються до стрільб, знайомлюся з Олександром з позивним «Полєно», він командир взводу безпілотних наземних комплексів першого батальйону безпілотних систем. За його словами, сьогодні на озброєнні бригади є декілька моделей НРС. Серед них «Лють» і «TerMIT». Саме з ними зараз працює особовий склад його підрозділу.
«Наш розвідувально-ударний наземний роботизований комплекс (РУНРК) «Лють» обладнаний модулем з кулеметом калібру 7,62 мм, а багатоцільовий TerMIT – 40-мм гранатометом. Наше сьогоднішнє завдання – досягти якомога точнішого влучання з використанням прицілу відеокамери. Коли ми це освоїмо, то зможемо ефективно використовувати ці НРС для вогневої підтримки. Крім того, на наш взвод покладено ще декілька завдань. Серед них – мінування, під час якого ми використовуємо ті ж самі «TerMITи», тільки трохи в іншій комплектації. Ще ми займаємося розмінуванням і для цього також є відповідні засоби. І це тільки ті функції, які виконує наш взвод. Крім того, у нашій роті є ще взводи вогневої підтримки та евакуаційно-логістичний. Тобто наші НРС можуть виконувати широкий спектр задач», – розповідає боєць.
Олександр з Миколаєва і в цивільному житті 15 років був менеджером з продажу. У ЗСУ з 26 лютого 2022 року, брав участь у багатьох боях. На запитання, що його мотивувало, коли йшов у перші ж дні війни до війська, відповідає: «Тоді не було іншого виходу, адже ворог вже дійшов до Херсона. А я дуже не хочу, щоб він зі своїм «руським міром» прийшов у мій дім. Тому я одразу звернувся до ТЦК, але мене не взяли. Тож приєднався до ТрО».
Командир взводу зазначає, що безпілотні наземні системи – це ще дуже молодий напрямок, який тільки недавно почав розвиватися. На його думку, сьогодні НРС – це щось на зразок того, чим у Першу світову був звичайний кулемет. Адже в ті роки теж багато хто сумнівався в його доцільності та рахував, скільки той використовує «зайвих» набоїв. Щось подібне інколи ще спостерігається і стосовно НРС.
«Але разом із тим вже є розуміння, що НРС – це, з одного боку, технологічна річ, що вимагає певних навичок, а з іншого – наступний щабель еволюції навіть у порівнянні з уже звичними ударними БПЛА типу FPV. У той же час, в елементах управління цими системами є багато спільного. Кістяк нашого підрозділу – це хлопці, які вже повоювали FPV-дронами і можуть порівняти цю техніку», – стверджує мій співрозмовник.
Він додає, що використання НРС має певні особливості. Якщо евакуаційно-логістичні можуть самостійно виконувати свої завдання, то ударні краще використовувати спільно з іншими безпілотниками та піхотними підрозділами. Тоді при грамотно налагодженій взаємодії ефективність і тих, і інших значно збільшиться. Зокрема, можна досягати кращих результатів під час ведення наступальних боїв.
«TERMIT» ВЛУЧАЄ В ЦІЛЬ
Поки ми розмовляємо, лунає гучний постріл – це хлопці випробовують багатоцільовий «TerMIT». Чути схвальні вигуки: «Граната влучила в ціль». Але попри хорошу точність, тестові стрільби вказують і на напрямки, які потребують доопрацювання.
Позивний Вишня
Знайомлюся з молодим бійцем Микитою з позивним «Вишня». Це 25-річний технік взводу НРС. Теж приєднався до бригади з перших днів великої війни зовсім ще юним хлопцем, брав участь у бойових діях. У цивільному житті був електромеханіком, тому цілком логічно, що зараз займається модернізацією наземних безпілотних систем.
«Річ у тім, що роботи, які надходять з підприємства, не повністю пристосовані до виконання тих завдань, які перед нами стоять. Тому ми їх трохи вдосконалюємо. Найчастіше додаємо канали зв’язку – старлінк як основний, і аварійний – аналоговий, збільшуємо запас ходу, встановлюючи додаткові акумулятори», – розповідає «Вишня».
Крім того, за його словами, вони працюють з тими НРС, які вже брали участь у бойових діях. Найпершими у них зношуються гусениці, також потребує заміни система зв’язку. Ремонти невеликі, але їх чимало, додає він.
«Для доставки провізії, БК, поранених та 200-их ми використовуємо логістичні НРС «Воля-Е». Вони прості та надійні й дуже добре себе показали у реальних бойових умовах», – ділиться військовослужбовець.
Фахівці стверджують, що на сьогодні НРС вже мають достатньо надійні системи управління. Тому з боку противника найбільш вдалим методом боротьби з ними є фізичне знищення, оскільки придушення засобами РЕБ практично не працює, адже наші наземні безпілотники мають декілька каналів зв’язку. Перший – це супутниковий інтернет, другий, резервний, – через ретранслятор. І ворог може дуже довго ламати голову, щоб вгадати, на якій частоті вони працюють.
ЯК ПІДГОТУВАТИ КЛАСНОГО ОПЕРАТОРА ДРОНА
Слід зазначити, що НРС стає справжньою зброєю тільки тоді, коли ним керує добре підготовлений екіпаж. Стати грамотним оператором НРС зовсім не просто: потрібно мати відповідні якості та вміти сприймати інформацію. За словами командира взводу, при відборі кандидатів на цю спеціальність вони керуються низкою необхідних критеріїв.
«НРС – це сучасна зброя і підхід як до неї, так і до підготовки оператора, повинен бути системним. Якщо в людини немає базових навичок і знань, наприклад, з фізики, підготувати класного оператора дрона буде неможливо. Тактичне застосування НРС вимагає навіть кращої підготовки операторів у порівнянні з керуванням тими ж FPV-дронами. Адже тут потрібно вміти досягати дуже чіткої взаємодії з іншими підрозділами. І не кожен успішний оператор БПЛА може впоратися з таким завданням», – каже Олександр.
Скажімо, якщо йдеться про логістичний дрон, то його пілот повинен мати ще й добре розвинені комунікаційні навички для спілкування з іншими службами. Адже треба вчасно і зрозуміло передати інформацію про пересування даного конкретного безпілотника. А якщо це ударний наземний НРС, то складність цієї комунікації ще більше зростає, продовжує він.
Валентин із позивним «Грузин»
Поряд хлопці працюють над ще одним зразком дистанційно керованої зброї. Один з них – Валентин із позивним «Грузин». Він теж тут ще з 25 лютого 2022 року. До війни працював у сфері ІТ, але покинув перспективну роботу. Спочатку був піхотинцем, розвідником, а згодом перейшов до підрозділу розвідувальних та ударних дронів. Захищав Миколаїв, воював на Донецькому, Запорізькому, Дніпропетровському та Херсонському напрямках.
«Зараз ми тестуємо і проводимо пристрілку бойового модуля «Wolly», який можна встановлювати як на платформу НРС, так і безпосередньо на позицію за допомогою триноги. Він включає саму зброю і камеру спостереження. Ним можна керувати віддалено, завдяки кабелю. Таким чином, боєць може вести вогонь, перебуваючи в укритті на значній відстані від лінії зіткнення. Також ми працюємо з НРС, який схожий на «TerMIT». Там гусенична база і модульна система. Тобто, на нього можна встановлювати різні варіанти озброєння», – стверджує Валентин і зазначає, що їхній підрозділ використовує кулемет «Браунінг». Цей робот може долати значні відстані і повертатися назад».
ВАЖЛИВО РЕАГУВАТИ НА ВИКЛИКИ ФРОНТУ
Військові експерти наголошують, що для успіху в нинішній технологічній війні важливо підтримувати постійний ефективний зв’язок між військовими, які є безпосередніми користувачами техніки, її розробниками та виробниками. У 123 бригаді цей зв’язок налагоджений на хорошому рівні, тому її бійці вдячні виробникам, які приїздять до них, допомагають освоювати і налаштовувати НРС.
«Якщо, скажімо, взяти розвідувально-ударний наземний комплекс «Лють», то він створений декілька років тому, і на момент надходження до нашої бригади вже трохи застарів, адже ситуація на фронті змінилася. Зокрема, прифронтова смуга, яка прострілюється, збільшилася. Тому робот потребував модифікації, яку виконали на заводі. Але деякі речі ми робимо самі, залежно від своїх потреб. При цьому орієнтуємося на ту ділянку лінії фронту, яку займали до цього», – наголошує Олександр.
Він також додає, що коли мова йде про саме цей дрон, то здається, що виробник навмисно залишив можливість для імпровізації при подальшому вдосконаленні.
Один із підрозділів 123 бригади зараз знаходиться на Гуляйпільському напрямку, де успішно використовує евакуаційно-логістичні НРС. Там вони вже зробили дуже багато в плані підвезення на лінію фронту боєприпасів та інших дуже потрібних вантажів. Тому тут у тилу намагаються використати цей досвід, дещо вдосконалити, щоб застосувати його вже під час наступних бойових операцій.
Слід зазначити, що тероборонівці миколаївської бригади також мають власні майстерні, де вони ремонтують та вдосконалюють НРС. Тутешнім майстрам доводиться працювати як з уже відомими, так і з зовсім новими зразками. Бо інколи виробники не встигають проводити повноцінні випробування того чи іншого обладнання. Тут їх удосконалюють вже з урахуванням тестових випробувань.
Час, проведений на полігоні, збіг дуже швидко, тому довелося прощатися. І хоча був вечір суботи, хлопці продовжили роботу. Тут немає вихідних.
Фото автора та відділу комунікацій 123 бригади Сил ТрО
Миколаївщина робот Військові навчання Військові Полігон Війна з Росією Роботизований комплекс