Росія застосовує чотири ключові наративи стосовно військовополонених та зниклих безвісти – ЦПД 12.08.2026 19:40 Укрінформ
Центр протидії дезінформації при РНБО, у рамках дослідження російських інформаційних кампаній, що стосуються військовополонених, обмінів та зниклих осіб, проаналізував понад 94 тисячі публікацій із приблизно 24 тисяч джерел, виділивши чотири основні деструктивні наративи, які використовує Росія.
Про це на прес-конференції в Укрінформі заявив керівник департаменту протидії інформаційним загрозам національній безпеці Центру протидії дезінформації при РНБО Кирило Вікторов.
Він зазначив, що дослідження охопило період з 1 січня по 11 серпня 2026 року. За допомогою спеціалізованого програмного забезпечення було проаналізовано понад 94 тисячі публікацій з майже 24 тисяч джерел. Аналіз охоплював україномовний та російськомовний сегменти інформаційного простору, а загальна кількість переглядів оброблених матеріалів склала 419 мільйонів.
Представник ЦПД наголосив, що не всі проаналізовані публікації містили деструктивні наративи. Аналітики виділяли повідомлення, які Росія використовує для реалізації інформаційних операцій, а також визначали відповідні наративи та їхні цілі.
«Ключова закономірність, яку виявив наш аналіз: Росії часто не потрібно вигадувати саму подію. Достатньо використати реальну подію та нав’язати аудиторії потрібне її тлумачення», – сказав Вікторов.
За його словами, перший основний напрямок – поширення тверджень про нібито небажання України повертати своїх військовополонених. Російські та проросійські ресурси систематично просувають тезу, що Україна нібито відмовляється від обмінів, не прагне повертати окремих військовополонених або зацікавлена лише у поверненні певних категорій військових.
«Таким чином, відповідальність за складнощі або затримки в обмінних процесах намагаються перекласти на Україну, на українську сторону», – пояснив представник ЦПД.
Другий напрямок, за словами Вікторова, пов’язаний з маніпуляціями темою зниклих безвісти. Російські ресурси прагнуть заповнити інформаційну невизначеність власними поясненнями, зокрема, поширюють твердження, нібито статус зниклого безвісти використовують для приховування реальної кількості загиблих або для уникнення виплат їхнім родинам.
Третій напрямок, за словами представника ЦПД, полягає у формуванні позитивного іміджу російського полону. Для цього РФ використовує відео та заяви українських військовополонених, де наголошується на нібито належному ставленні з боку Росії, небажанні повертатися в Україну або знову вирушати на фронт.
«Особа, яка перебуває в полоні, не може вважатися вільною учасницею інформаційної комунікації, особливо коли йдеться про російський полон», – підкреслив Вікторов.
Четвертий напрямок він охарактеризував як дискредитацію України через поширення фейків та дезінформації про нібито неналежні умови утримання російських військовополонених, відсутність медичної допомоги, погане харчування, побиття чи інше жорстоке ставлення.
Представник ЦПД зазначив, що в результаті формується чітке викривлене уявлення: «Росія нібито гуманно ставиться до українських військовополонених, а Україна, навпаки, нібито жорстоко поводиться з росіянами».
Він наголосив, що ці наративи є взаємопов’язаними та мають спільну мету – підірвати довіру до України. За його словами, йдеться про підрив довіри військовослужбовців до держави, родин – до інституцій, що займаються пошуком і поверненням людей, громадян – до перевіреної інформації, а також міжнародних партнерів – до України.
Вікторов підсумував, що особливо сприятливими для таких інформаційних операцій є періоди, коли увага до теми різко зростає – під час обмінів, переговорів, появи списків або нової інформації про військовополонених та зниклих безвісти.
Як повідомляв Укрінформ, на даний момент українські правоохоронці мають дані про понад 114 тисяч зниклих безвісти цивільних та військових.
РНБО Списки полонених Росія Зниклі безвісти