На згадку про головного сержанта Романа Довгалюка (позивний «Бурий») Хвилина мовчання 22.06.2026 09:00 Укрінформ Був щирим патріотом, став на захист України ще під час АТО/ООС
38-річний воїн завжди був готовий надати допомогу. І дуже любив Батьківщину.
Роман народився 14 квітня 1986 року в селі Мишковичі на Тернопільщині. Здобував освіту в місцевій школі, згодом вступив до Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка на факультет фізичного виховання та спорту. Глибокий патріотизм хлопець увібрав від своїх пращурів, які не лише боролися в УПА, а й служили Україні за часів Директорії Володимира Винниченка та Симона Петлюри.
Фото: Суспільне Тернопіль
«Ромчиків прадід був адміністратором війська Української Народної Республіки. У нас вдома всі були патріоти. А по татовій лінії всі були в УПА. Татовому брату присудили 25 років каторжних робіт у Воркуті, бо він був провідником УПА Косів-Коломия», – розповідає мати військовослужбовця, пані Христина.
Фото: Суспільне Тернопіль
У 15 років Роман самостійно опанував мотоцикл, а вже дорослим створив власний байкерський клуб. У мирному житті чоловік займався підприємницькою діяльністю – мав тату-салон, створював картини олійними фарбами, брав участь у пісенних конкурсах, організовував фаєр-шоу. Колекціонував старовинний глиняний посуд та карнавальні маски.
Фото: Фейсбук-сторінка Христина Довгалюк
У Тернополі він наслухався чимало історій з фронту у своєму тату-салоні. Саме там для багатьох учасників АТО/ООС він став другом, бо вмів зрозуміти, співчувати, підтримати. До лав ЗСУ Роман приєднався у 2020 році – підписав контракт на три роки.
Фото: Фейсбук-сторінка Христина Довгалюк
Повномасштабна війна застала «Бурого» на Волині, де саме завершувалися військові навчання. Роман, без вагань, став на захист Вітчизни. Він служив у складі 44-ї окремої артилерійської бригади, командував артилерійським підрозділом. Разом із побратимами боронив Україну на Київщині, в Чорнобилі, на Житомирщині, на Оріхівському напрямку, в районі Куп’янська та Бахмута. З першого до останнього дня брав участь у визволенні Харківської області, воював поблизу Гуляйполя та у Волновасі.
Фото: Фейсбук-сторінка Христина Довгалюк
За спогадами пані Христини, син «добивався, щоб його поставили на сам "нуль". Від рядового солдата дослужився до сержанта, став командиром розрахунку». Захисник так казав: «Роботу виконуємо добре, відправляємо "посилочки", зменшуємо кількість російських загарбників».
Фото: Фейсбук-сторінка Христина Довгалюк
Родина та бойові побратими для Романа завжди були підтримкою. Справжньою опорою для воїна стала Христина Романівна, мама, яка постійно допомагала синові та його товаришам по зброї. Вона приїжджала на передову, передавала гостинці та необхідне спорядження. А Роман став у підрозділі справжнім взірцем мужності. Його поважали побратими, йому довіряли життя, він був неперевершеним командиром.
Фото: Тернополяни
За словами матері бійця, Роман завжди переймався та дбав про своїх побратимів: «Нещодавно там був приліт, хлопці не мали жодної подряпини. Вони навіть не чхали і не кашляли. Він ними опікувався. Казав: "Туди не йдіть. Я відчуваю, там вже летить, ви мені вірте. Швидше ховайтеся". Мені вже хлопці це розповідали».
Фото: Фейсбук-сторінка Христина Довгалюк
Прогнози щодо завершення війни у «Бурого» були радикальні: «Ми тоді переможемо, коли останній загарбник на нашій землі піде в землю».
Роман Довгалюк був нагороджений медаллю «За військову службу Україні» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня, який він особисто отримав з рук Президента України.
Фото: Фейсбук-сторінка Христина Довгалюк
12 серпня 2024 року головний сержант загинув біля села Стецьківка на Сумщині під час виконання бойового завдання.
Поховали захисника на Алеї Героїв на Микулинецькому кладовищі в Тернополі. У нього залишились батьки, донька та брати.
Фото: Суспільне Тернопіль
«Коли почалась війна, я почула від мами, що Ромчик служить і зовсім не була здивована. Не сумнівалася, що він піде на захист своєї Батьківщини. Але я завжди вірила, що він дочекається перемоги живим, здоровим і щасливим», – зазначила Галина Івах, вчителька ліцею, де навчався Роман.
Фото: Фейсбук-сторінка Христина Довгалюк
13 вересня 2024 року Роман Довгалюк був посмертно відзначений званням «Почесний громадянин міста Тернополя».
Вічна пам’ять та слава Герою!
Тетяна Тиндик
За матеріалами: Суспільне. Тернопіль 1, 2, 3, Тернопільська міська рада, Тернополяни 1, 2
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Пам’ять Війна Тернопіль Війна з Росією Хвилина мовчання