День танкових військ України, який відзначається 14 вересня, має нову назву від 2023 року. Раніше це було День танкіста, але указом Президента України Володимира Зеленського його було перейменовано на День танкових військ. Танкові війська залишаються надійною опорою для піхоти, однак сучасна війна вимагає перегляду концепції їхнього використання.
Сучасний танковий парк України
До складу механізованих і танкових військ ЗСУ входять механізовані, мотопіхотні та танкові бригади. На озброєнні перебувають танки Т-64, Т-72, Т-80, а також бронетранспортери, БМП-1, БМП-2 та інша техніка.
Експерти Анатолій Храпчинський (офіцер Повітряних сил у резерві, заступник директора компанії-виробника засобів РЕБ) та Олексій Гетьман (військовий експерт, ветеран російсько-української війни) аналізують сучасний стан українських танків та їхнє застосування.
Український танковий парк поділяється на три основні категорії:
- Радянські танки та їх модернізовані версії: Це Т-64БВ, Т-64БМ “Булат”, Т-80БВ, Т-72АМТ. Також до цієї категорії належить український основний бойовий танк “Оплот”, розроблений Харківським конструкторським бюро машинобудування. Однак кількість “Оплотів” є обмеженою: на початок повномасштабної війни їх було лише 10 одиниць.
- Трофейні танки (“Російський лендліз”): Це переважно радянські моделі, такі як Т-62, Т-54, Т-55, які є у великій кількості в Росії. Особливо цінними трофеями стали російські основні бойові танки Т-90 “Прорив” – глибока модернізація Т-72Б.
- Танки від західних партнерів: Україна отримала німецькі Leopard 1, Leopard 2А4, Leopard 2A6, британські Challenger 2. Леопарди 1 добре себе зарекомендували на фронті. У 2023 році також були поставлені американські важкі танки Abrams.
Хоча таке розмаїття техніки є вимушеним кроком, у майбутньому для економічної та технічної ефективності доцільно буде уніфікувати танковий парк, залишивши один основний тип танка.
Найбільш поширеним танком у ЗСУ є Т-64. Під час війни до парку техніки додалися трофейні Т-62 та Т-72.
Танк “Оплот”
Євген Дикий, екскомандир роти батальйону “Айдар” та військовий аналітик, вважає, що для України перспективним основним танком міг би стати “Оплот”. Проте, для сумісності з боєприпасами країн НАТО (120-й калібр) його потрібно модернізувати.
Проблемою “Оплоту” є гармата, але це можна вирішити промисловою кооперацією. Наприклад, українські фахівці можуть виготовляти шасі, а башту з гарматою закуповувати в союзників. Розглядаються варіанти башт від німецького концерну Rheinmetall (технологічно досконалі, але дорогі) або бельгійської компанії Cockerill Maintenance. Важливо знайти баланс між вагою та рівнем захисту, адже українська війна показала, що мобільність часто є важливішою за надважкий захист. “Оплот” важить 48 тонн, що робить його досить мобільним.
Також розглядається кооперація з турецькою компанією Aselsan, яка пропонує модернізовані башти для танків, наприклад, Т-72. У довгостроковій перспективі, можливо, буде реанімовано проєкт 490 “Білка” (розробка кінця 1970-х), осучаснений технологіями 21 століття.
Є також тенденція до переходу на 140-мм калібр. Розглядається українська розробка – 140-мм гармата “Багіра”, або французька Ascalon. Можлива кооперація з французами під час розробки танка нового покоління.
Танки – легка ціль для дронів
Анатолій Храпчинський зазначає, що раніше для ураження танків використовувалися танкові гранатомети, які вимагали прямої видимості цілі. Сучасна війна показала, що ключову роль відіграють розвідувальні дрони, які надають координати для ударних дронів. Це дозволяє операторам дронів працювати з безпечної відстані, координуючи дії розвідника та камікадзе.
Безпілотники значно підвищили точність ударів по цілях, хоча позиції операторів дронів все ще залишаються вразливими.
Танки та наземні роботизовані комплекси (НРК)
З розвитком дронів та роботизованих технологій, танки можуть трансформуватися. Наземні роботизовані комплекси вже допомагають у виконанні небезпечних завдань. Хоча танки не зникнуть, їхнє тактичне застосування зміниться. Важка броньована техніка залишатиметься необхідною для прориву позицій, заходу військ та прикриття піхоти.
Захист танків від дронів
Танки виявилися вразливими до ударних дронів, тому машини нового покоління повинні мати сучасні системи захисту. Це може бути скорострільна зенітна гармата, лазерна антидронова система або засоби РЕБ (радіоелектронної боротьби), хоча ефективність останніх знижується. Ефективними засобами захисту є димові завіси, сітки, “мангали”, фізичний відстріл дронів, а також системи РЕБ та радіолокаційного виявлення.
Анатолій Храпчинський прогнозує появу “розумних” систем захисту, які використовуватимуть малі ракети або імпульсне озброєння. Українські інженери активно працюють над такими розробками, але для їх реалізації потрібне значне фінансування.
Як змінилося застосування танків у війні
До російсько-української війни основними завданнями танків вважалися танкові дуелі та прорив оборони. Сучасна війна продемонструвала вразливість танків перед дронами, тому наступати танковими колонами вже не є ефективним. Зараз танк виконує роль “надпотужної снайперської гвинтівки”, маючи перевагу над артилерією завдяки точному прямому наведенню.
Зменшення кількості знищених танків у зведеннях Генштабу ЗСУ свідчить не про погіршення роботи українських військових, а про те, що російські війська стали менше застосовувати важку техніку, оберігаючи її.
Олексій Гетьман підкреслює, що сучасна війна неможлива без техніки. Для суттєвого просування штурмовим підрозділам потрібні танки, бронетехніка, бойові машини піхоти. Малі піхотні групи можуть просуватися лише на невеликі відстані. Тому українські сили завдають ударів по російській логістиці, зокрема по пальній інфраструктурі.
Росіяни намагаються використовувати важку техніку обережно, зазвичай на кількох напрямках одночасно.
Існує думка, що майбутнє танкових військ полягає у концепції “танків-дронів” та “танків-роботів”. Як зазначав один з фахівців танкового заводу Малишева, найкращий спосіб забезпечити безпеку екіпажу – це відсутність екіпажу в танку. Майбутні безпілотні танки мають бути компактними, маневреними та швидкими, здатними проривати оборону. Можлива картина, коли сотні малих безпілотних танків, керованих операторами з укриття, рухаються по полю бою. Такі машини можуть нести міни або невеликі гармати, тоді як артилерія може розташовуватися позаду і вести вогонь на десятки кілометрів.
Майбутні війни, ймовірно, будуть переважно дроновими, але піхота залишиться необхідною для контролю території. Людина залишається невід’ємною частиною війни.
Виробництво танків у РФ
Росія продовжує виробництво танків. За даними аналітичної агенції Janes, на Уралвагонзаводі щорічно випускається до 250 танків Т-90М “Прорив”, а завод “Омсктрансмаш” – до 150 танків Т-80БВМ. Решта танків поповнюється за рахунок машин зі складів, які потребують відновлення. Через санкції Росія має проблеми з комплектуючими, зокрема електронікою та підшипниками, які раніше закуповувалися за кордоном.
Згідно зі звітом проєкту Frontelligence Insight, Росія планує до 2028 року збільшити виробництво танків Т-90М та нової моделі Т-90М2 майже на 80% порівняно з 2024 роком. До 2036 року Москва має намір побудувати щонайменше 1783 танки Т-90М та Т-90М2.