РФ реагує на дистанційні удари України нарощуванням інформаційної війни – розвідка Естонії 11.07.2026 03:05 Укрінформ
Росія відповідає на успішні атаки України на нафтопереробні підприємства та об’єкти інфраструктури активізацією інформаційної війни проти держав Заходу.
Як передає Укрінформ, про це повідомив на щотижневому брифінгу в Міністерстві оборони Естонії начальник розвідувального центру Сил оборони полковник Антс Ківісельг, інформує ERR.
За його словами, незважаючи на заяви лідера Кремля Володимира Путіна про значні успіхи на фронті, такі як взяття Костянтинівки, російська сторона насправді не має жодних суттєвих досягнень на передовій. Він додав, що через розчарування від невдач у боях, РФ здійснила кілька далекобійних ударів у рамках власної кампанії терору.
Ківісельг зазначив, що Україна одночасно суттєво розширила перелік цілей та дальність ударів, що завдаються вглиб території РФ.
Крім того, продовжуються удари України по енергетичних об’єктах та інфраструктурі в окупованому Криму, що призвело до численних перебоїв з електропостачанням на півострові.
Ківісельг зауважив, що протягом минулого тижня Україна завдала ударів щонайменше по дев’яти нафтопереробних заводах та терміналах у глибокому тилу РФ.
Ківісельг наголосив, що “варто відзначити атаку на нафтопереробний завод в Омській області, який є одним із найбільших нафтопереробних підприємств РФ”. Він додав, що на Омському заводі випускався бензин, дизельне пальне, а також авіаційне паливо, що використовується у російській армії.
“Ми знаємо, що в попередні роки Омський завод сам випускав близько 15% авіаційного палива, необхідного РФ. Наразі цей завод зупинив свою діяльність, що найближчим часом може безпосередньо обмежити можливості російських ВПС”, – сказав Ківісельг.
Як він зазначив, атака на Омський завод свідчить про зростаючі можливості України завдавати ударів на велику відстань. Водночас це яскравий приклад того, що РФ не здатна захистити важливі об’єкти за допомогою своїх систем ППО. РФ досить болісно реагує на успішні далекі удари України.
“Для цього використовується ворожа антизахідна риторика, яка супроводжується погрозами та демагогією. Основне звинувачення полягає в тому, що причиною успіху України є допомога та підтримка з боку Заходу”, – сказав Ківісельг.
За його словами, в рамках таких ворожих наративів Москва також почала нападки на країни Балтії та Фінляндію, стверджуючи, що ці держави дозволяють українцям використовувати їхній повітряний простір для ударів по РФ, а також про наміри країн Балтії масово вислати російськомовне населення зі своїх країн.
Окрім того, Кремль час від часу почав заявляти, що мова йде вже не про спеціальну військову операцію, а про повномасштабну війну, оскільки низка європейських країн, а також США підтримують Україну інформацією, розвідданими, спорядженням та озброєнням.
Ківісельг розповів, що для підкріплення хибних заяв прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова, керівник відділу з прав людини та багатосторонньої співпраці МЗС РФ Григорій Лук’янцев 7 липня заявив, що країни Балтії готуються до масової депортації російськомовного населення, що, очевидно, не відповідає дійсності.
“Усі ці заяви радше слугують цілям скоординованої інформаційної операції, ймовірна мета якої – викликати на Заході почуття загрози у зв’язку з можливою ескалацією та підірвати єдність у подальшій підтримці України”, – сказав Ківісельг.
Він також закликав не переоцінювати заяви РФ щодо можливих загроз країнам Балтії.
“У цьому ж контексті можна розглядати і теми, які останнім часом публічно обговорювалися, щодо можливих провокацій з боку РФ та навіть військових приготувань у напрямку країн Балтії. Однак на даний час це слід розглядати радше як частину інформаційної війни, розв’язаної РФ з метою впливу на західну громадськість. Як і раніше, ми не спостерігаємо з боку РФ жодних військових приготувань до проведення в найближчому майбутньому військової операції в країнах Балтії або в цьому регіоні”, – додав Ківісельг.
Як повідомляв Укрінформ, російський нафтопереробний завод у Саратові припинив переробку нафти після пошкоджень, спричинених дроновою атакою. У ніч на 10 липня в РФ були атаковані Ільський нафтопереробний завод, нафтова інфраструктура, а також порт у Таганрозі.
Естонія Розвідка Росія Війна з Росією НПЗ