У 2024 році світовий ринок технологічних стартапів побачив знакову подію: Y Combinator, відомий американський акселератор, вперше підтримав Defense Tech стартап. Відтоді організація надала підтримку понад десятку оборонних компаній.
Британський стартап Seeing Systems: дрони з елементами автономності
Одним із таких стартапів є британський Seeing Systems, що розробляє дрони з елементами автономного керування для військових. Компанію заснували брати Александр і Метью Ле Метри. Серед партнерів стартап називає підрозділи Великої Британії та інших країн НАТО.
Seeing Systems зосереджується на системах, які дозволяють одному оператору координувати роботу кількох дронів одночасно. Компанія також робить ставку на модульну архітектуру, що дозволяє оновлювати окремі компоненти без повної перезбірки системи.
Цікаво, що Seeing Systems є першим випускником Y Combinator, який відкрито говорить про тестування своїх дронів в Україні. Журналістка AIN поспілкувалася зі співзасновником стартапу Алексом Ле Метром.
Від пошуково-рятувальних операцій до ударних систем
Seeing Systems – це британський стартап, заснований у 2025 році братами Александром і Метью Ле Метрами. Їхні профілі нетипові для оборонного ринку: Алекс – самоук у сфері вбудованої електроніки та розробки плат, раніше він проєктував обладнання для навчання саперів і системи для потреб національної безпеки. Метью – колишній розробник Jane Street і випускник Кембриджського університету, де працював із системами автономної навігації.
У лютому 2026 року стартап успішно завершив програму акселератора Y Combinator. За словами представників Seeing Systems, серед клієнтів і партнерів компанії – Королівські морські піхотинці Великої Британії, кілька інших британських підрозділів та чотири армії країн НАТО, зокрема Естонії та Люксембургу.
До залучення зовнішнього фінансування компанія розвивалася повністю на власні кошти, ще до вступу в YC згенерувавши прибуток від кількох військових підрозділів.
Історія стартапу почалася не з оборони. “Спочатку Seeing Systems зосередилася на пошуково-рятувальних дронах: я розробляв їх ще під час роботи на попередній позиції, де займався оборонним «залізом», – розповідає Алекс. Переломним моментом стала загибель близького колеги в Україні. “Після цього стало очевидно: те, що ми будуємо, має бути оперативно значущим. Я більше не міг залишатися осторонь. Цей момент і відчуття особистої відповідальності штовхнули нас до цілком природного переходу від пошуково-рятувальних операцій до оборони. Я почав працювати над Seeing Systems на повну ставку”.
Концепція дрона формувалася у діалозі з реальними операторами – від українських партнерів до підрозділів НАТО. “Ці розмови визначили, що ми будуємо. Вони допомогли нам спроєктувати апаратуру та системи автономності під реальні сценарії використання, а не теоретичні. Завдяки такому підходу перші прототипи зібрали досить швидко”, – ділиться співзасновник стартапу.
“Проблема одного пілота”
Seeing Systems самостійно розробляє як програмне, так і апаратне забезпечення. Алекс відповідає за вбудовані апаратні системи, а Метью – за програмну частину, спираючись на попередній досвід роботи в Cambridge Mobile Robotics Lab.
Флагманський продукт компанії – ударний дрон Banshee. Система поєднує модульну апаратну архітектуру з агентною системою керування на базі штучного інтелекту, яка, за словами Алекса, “інтерпретує дані так, як це робив би твій напарник-людина” – від управління польотом до ідентифікації об’єктів інтересу.
Bandit
FPV-дрон Bandit створений для роботи у складних умовах, тренувань операторів і масового використання. У компанії описують його як бюджетну платформу для навчання та одноразових місій, яку можна масштабувати без значних витрат.
Серед характеристик:
- дальність польоту – понад 35 км;
- максимальне навантаження – до 1,5 кг;
- швидкість – до 115 км/год.
Banshee
Banshee – FPV-платформа, розроблена для роботи в умовах активної дії засобів радіоелектронної боротьби. У Seeing Systems стверджують, що варіант з керуванням через оптоволокно дозволяє уникати впливу РЕБ, а модульна конструкція дає змогу адаптувати систему до змін у середовищі.
Серед характеристик:
- дальність польоту – понад 40 км;
- час польоту – понад 35 хвилин;
- швидкість – понад 100 км/год.
Компанія також заявляє про IPX7-захист від води та модульну архітектуру системи.
Виробнича потужність становить понад 5000 одиниць на місяць завдяки партнерському виробництву, з можливістю масштабування до 8000, зазначає Алекс.
Відповідаючи на запитання про конкурентні переваги, Алекс виділяє два основні напрями. “Перший – це те, що ми називаємо «проблемою одного пілота». Традиційно один пілот може ефективно керувати лише однією системою одночасно. Поки це залишається правдою, супротивник може просто нарощувати кількість особового складу й урешті-решт перевантажити оператора. Це означає, що дрон не є справжнім мультиплікатором сил. Ми інтегруємо рівні автономності, які підтримують пілота: підвищують ефективність і збільшують швидкість, координацію та контроль кількох дронів одночасно. На практиці це не хаотичний рій, що атакує одночасно, а скоординований, колективний процес, де кожна система може виконувати динамічне планування місії, просте налаштування та переключатися на різні ділянки за потреби”.
Друга перевага стосується терміну служби продукту – теми, яку більшість виробників дронів ігнорує. “Величезна кількість систем будується під те, що працює сьогодні, без серйозного осмислення того, як вони залишатимуться актуальними в майбутньому. Наша перевага – це позиціонування наших систем як довгострокових рішень. Це досягається через модульну апаратну архітектуру, побудовану з нуля: будь-який застарілий компонент можна замінити або оновити без повного перезбирання. Це забезпечує операторам обладнання, яке залишається ефективним з часом. З поточним поколінням FPV-систем із фіксованим дизайном це просто неможливо”.
Алекс коментує цю модель роботи так: “Зараз наші системи тестує окремий підрозділ перехоплення, і ми очікуємо від нього структурований зворотний зв’язок. Паралельно ми отримуємо відгуки від військових із різних фронтових підрозділів. Ці розмови надзвичайно цінні – не лише для доопрацювання поточної системи, а й для формування майбутніх проєктів. Ми переконані: ніхто краще не може визначити, що повинна робити система, ніж оператори, які використовують її щодня”.
Як ми верифікували тестування в Україні
Заява на сайті Y Combinator про те, що компанія “відправляє прототипи в Україну для ітеративного зворотного зв’язку”, потребувала перевірки. Редакція звернулася до Алекса напряму – він підтвердив, що тестування відбувається, і згодом назвав бригаду, з якою співпрацює стартап.
Ми зв’язалися з військовослужбовцем, який контактував з представником Seeing Systems, для підтвердження інформації. Перші тижні контакту дали небагато: у бригаді підтвердили переговори з британською стороною, проте на той момент дрони ще не надійшли через затримки з логістикою.
Довелося чекати й на оновлення від Seeing Systems щодо причин затримки дронів. У стартапі пояснили це тим, що команда невелика, а можливості швидко комунікувати обмежені, оскільки брати Ле Метри намагаються зосередитися на розробці та вдосконаленні продукту.
Згодом дрони таки доставили, проте термін доставки був значно довшим, ніж очікувалося. Після отримання ми отримали підтвердження: дрони протестували, попередній фідбек позитивний. Деталі тестування не розголошуються з міркувань безпеки, проте сам факт випробувань вдалося підтвердити.
Bootstrap і YC
До вступу в Y Combinator Seeing Systems повністю фінансувалася власними коштами засновників. Ранній виторг від кількох військових підрозділів дозволив компанії не залежати від зовнішнього капіталу.
“Ми бутстрепили компанію повністю самостійно аж до прийняття в Y Combinator. Це дозволило нам залишатися зосередженими, рухатися швидко і будувати на основі реального операційного зворотного зв’язку, а не на основі тиску інвесторів”.
Після вступу в YC інтерес від інвесторів, за словами Алекса, став “надзвичайним”. Проте засновники свідомо не дозволяють йому відволікати від основного завдання. “Наш пріоритет – будувати виняткові системи та надавати реальні можливості там, де це має значення. Ми вже бачимо сильні сигнали для швидкого зростання й маємо намір залучити рівно стільки капіталу, скільки необхідно для швидкого масштабування і закріплення домінуючої позиції на ринку. Ми не женемося за фінансуванням заради самого фінансування – ми зосереджені на використанні капіталу як інструменту для пришвидшення виконання”.
Команда при цьому залишається невеликою: за словами Алекса, на фултаймі працюють лише двоє людей – він і його брат Метью. “Ми є і маємо залишатися дуже компактною командою, особливо порівняно з іншими оборонними аналогами. Я вірю, що найкращі компанії будуватимуться завдяки високій концентрації виняткових талантів. Розвиток ШІ сьогодні дозволяє автоматизувати багато традиційних ролей. Найважливіше зараз – винятково талановиті творці та вирішувачі проблем”.
Попит на дрони в Європі
Seeing Systems виходить на ринок у період стрімкого зростання попиту на безпілотні системи в Європі – не лише через війну в Україні, а й через переосмислення континентом власної оборонної автономії.
“Попит на дрони зріс експоненційно. На рівні підрозділів солдати вкрай зацікавлені в освоєнні та розумінні технологій. Багато хто активно виступає за більш широку інтеграцію безпілотних систем у свої операції. Те, що часто гальмує прогрес, – це не брак ентузіазму на місцях, а регуляторні рамки, цикли закупівель та інституційна інерція на вищих рівнях”.
Алекс розглядає відхід Сполучених Штатів від активної підтримки України через призму не тільки геополітики, а й бізнесу. За його словами, така позиція США каталізувала підвищену терміновість та інвестиції в екосистему оборонних технологій у самій Європі. “Європейські країни усвідомлюють, що не можуть безкінечно покладатися на зовнішні гарантії безпеки й мусять розвивати власні потенціали. З ділового погляду, цей зсув пришвидшив інвестиції в оборонні технології по всій Європі”.
Водночас співзасновник Seeing Systems порушує таке проблемне питання, як фрагментованість Європи, що стосується й оборонних закупівель. “Один зі структурних викликів Європи – фрагментованість. На відміну від США, де є більш єдина екосистема оборонних закупівель, Європа складається з багатьох окремих країн, що реалізують власні програми й часто віддають перевагу «національним чемпіонам». Наприклад, Німеччина продемонструвала сплеск оборонних стартапів зі зростаючою державною підтримкою, тоді як британська екосистема подекуди відчувається менш системно підкріпленою – складнішим середовищем для стартапів загалом, особливо орієнтованих на уряд”.
“Мертва зона” дронових компаній
“Зараз дронових компаній справді багато. Але якщо звузити до тих, хто справді штовхає межі технічно можливого, число різко падає”, – говорить Алекс. На його думку, більшість будує те, що вже бачила в поточних конфліктах. “Такий підхід може підтримувати бізнес у короткостроковій перспективі. Але технології розвиваються швидко, конфлікти змінюються, операційні вимоги зміщуються”.
FPV-дрони ефективні в Україні, але, за його словами, не є стратегічним рішенням для більшості армій НАТО в довгостроковій перспективі. Наступна фаза, вважає співзасновник Seeing Systems, потребуватиме глибшої автономності, інтеграції, живучості, модульності та масштабованості: компанії, які не здатні вийти за рамки того, що вже спостерігали в театрі бойових дій, опиняться в скрутному становищі, коли технологічна базова лінія зміститься.
Алекс обирає для цього явища термін “мертва зона”. “Я передбачаю певну консолідацію. Низка компаній, мабуть, відпаде, коли ринок зрозуміє, що вони здатні лише відтворювати вже доведені рішення, а не розробляти наступні. Але я не розглядаю це як бульбашку в традиційному сенсі. Я бачу це як природний процес відбору. Зрештою, Defense Tech продовжуватиме зростати, бо попит, що лежить у його основі, структурний, а не спекулятивний”.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: ain.ua