Юрій Штокалюк
Атаки з боку росії, спрямовані на логістичні маршрути, інфраструктурні об’єкти та виробничі потужності, посилюють тиск на економіку України.
Цю інформацію було оприлюднено Національним банком України (НБУ) у звіті щодо інфляції за липень.
Однак, підприємці, громадяни та держава вже накопичили значний досвід пристосування до подібних викликів. Завдяки цьому, на думку регулятора, вдається пом’якшити негативні наслідки таких ударів.
Порти та експорт
Після того, як у 2022 році були заблоковані порти Великої Одеси, Україна почала інтенсивніше використовувати дунайські порти та залізничні переходи на західному кордоні. Крім того, було розпочато будівництво нових терміналів для перевалки вантажів.
Згодом вдалося відновити безпечне функціонування Чорноморського морського шляху, і до кінця 2024 року обсяги експорту, здійсненого морським шляхом, досягли рівня, який спостерігався до початку війни.
У липні 2026 року, за оцінками НБУ, розпочалася нова хвиля морської блокади. Це може призвести до того, що Україна недоотримає понад 2 мільярди доларів експортної виручки протягом другої половини поточного року.
Водночас, НБУ прогнозує, що експорт зможе компенсувати цей негативний вплив протягом першої половини 2027 року. Наразі ситуація є значно більш керованою, ніж у 2022 році, завдяки наявності альтернативних логістичних шляхів та досвіду, набутого бізнесом.
Паливо
Весняна паливна криза 2022 року була спричинена припиненням поставок з росії та Білорусі, а також атаками на нафтопереробні заводи та нафтосховища.
Україна доволі швидко зуміла замістити ці поставки імпортними ресурсами з країн Європейського Союзу. Паливні компанії придбали додаткові бензовози, налагодили логістику через західний кордон та почали співпрацювати з ширшим колом постачальників.
За даними НБУ, саме ці заходи сприяли стабільності паливного ринку протягом наступних періодів війни.
Газ
Збільшення імпорту газу, активне використання підземних сховищ та оперативний ремонт пошкоджених свердловин дозволили компенсувати російські атаки на український газовидобуток.
Це дало змогу й надалі забезпечувати газом як населення, так і підприємства. Проте, така адаптація збільшила залежність від імпорту, що, у свою чергу, створило додаткове навантаження на валютний ринок та державний бюджет.
Енергетика
Постійні удари по енергетичній інфраструктурі змусили Україну розвивати розосереджену генерацію, посилювати захист енергетичних об’єктів та вдаватися до аварійного імпорту електроенергії з країн ЄС.
НБУ відзначає, що енергосистема успішно впоралася з піковими навантаженнями під час холодної зими 2025-2026 років, уникаючи масштабних каскадних збоїв.
Проте, підприємства змушені нести додаткові витрати на автономні джерела живлення, а дефіцит генеруючих потужностей залишається одним із чинників, що обмежують відновлення виробничої діяльності.
Новий фокус російських атак
У 2026 році російські напади все частіше націлені на критично важливі ланки ланцюгів поставок, а саме на виробничі процеси, складські запаси та транспортну логістику.
Згідно з оцінками НБУ, така тактика має на меті виснаження бізнесу. Компаніям доводиться збільшувати витрати на логістику та забезпечення безпеки, відновлювати знищене обладнання та запаси, а також відкладати реалізацію інвестиційних проєктів.
У відповідь на це, бізнес вживає заходів для розподілу складів у різних локаціях та розробляє нові логістичні шляхи. Держава, своєю чергою, впроваджує програми компенсацій та механізми страхування воєнних ризиків.
Водночас, удари мають суттєвий вплив на економічне зростання. За розрахунками НБУ, обстріли загалом призвели до зниження зростання ВВП на 0,9 відсоткового пункту.
Частина додаткових витрат бізнесу, пов’язаних з логістикою, безпекою, страхуванням та відновленням, поступово відображається у цінах на товари та послуги, що посилює інфляційний тиск.
НБУ зазначає, що в таких умовах монетарна політика зберігатиме достатню гнучкість. Регулятор повинен одночасно контролювати інфляцію, підтримувати кредитування та стимулювати економічну активність.
Російські атаки на український бізнес
1 серпня російські збройні сили завдали удару по автоматизованому логістичному центру корпорації “РАНОК” у Харкові.
На цьому складі зберігалися книги таких видавництв, як “Ранок”, “Фабула”, READBERRY, Korali Books, мережі “КнигоЛенд” та інших компаній, що входять до корпорації. Зі складу ця продукція розподілялася по школах, бібліотеках, книгарнях та для індивідуальних читачів по всій Україні.
Внаслідок атаки було знищено 28 тисяч найменувань книжкової продукції, загалом близько 8 мільйонів примірників. Серед них було приблизно 600 тисяч шкільних підручників, призначених для українських шкіл до 1 вересня.
Попередньо, збитки були оцінені приблизно в 1 мільярд гривень. Під час атаки працівники встигли евакуюватися до укриття. Загиблих та поранених не було. Як наслідок, видавництво “Ранок” буде змушене тимчасово скоротити заробітну плату співробітникам, зменшити витрати та переглянути свій бюджет.
У ніч на 5 серпня росія здійснила масовану атаку на Київ та Київську область. Під ударами опинилися логістичні вузли, виробничі об’єкти, складські комплекси та залізнична інфраструктура.
Тоді руйнувань зазнали об’єкти інфраструктури таких компаній, як “Епіцентр”, “Біосфера”, “Укрзалізниця”, “Нова пошта”, Fozzy Group, INTERTOP Ukraine, Puma, LIQUI MOLY Ukraine, NOVUS, Toyota та Bosch Ukraine.