У зв’язку з черговими атаками країни-агресора Росії на енергетичну інфраструктуру питання електропостачання та опалення залишаються пріоритетними для українців. З метою забезпечення квартир і будинків, уряд розглядає альтернативні варіанти на період відновлення інфраструктури, однак до повної відмови від графіків відключень, враховуючи пошкодження системи, ще далеко. В інтерв’ю Главреду директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко розповів, коли можна очікувати більш передбачувані графіки відключень, чому навіть навесні не варто сподіватися на повне усунення обмежень і скільки років Україні доведеться існувати в умовах енергетичної економії.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль нещодавно повідомив, що для Києва було знайдено додаткові 9 МВт потужностей. Це значний обсяг чи ні? І як ці 9 МВт позначаться на ситуації в енергосистемі?
9 МВт — це, по суті, два газопоршневі агрегати, які встановлює “Київтеплоенерго” в рамках пакету приблизно на 56 МВт, що зараз знаходиться в процесі реалізації. Споживання Києва — приблизно в 200 разів більше. Тому це, безсумнівно, позитивно, що з’являються додаткові потужності, але поки що це лише перші незначні кроки.
А скільки в цілому потрібно часу, щоб Київ повернувся до більш-менш прийнятних, прогнозованих графіків?
Якщо все відбуватиметься більш-менш стабільно, то до прогнозованих і зручних графіків Київ зможе повернутися досить швидко — приблизно протягом тижня-півтора, якщо не буде вкрай невдалих для нас атак.
Гарантувати це неможливо, проте якщо припустити, що в Києві та його околицях не буде критичних уражень, враховуючи те, що місто зараз повністю залежить від транспортування електроенергії ззовні через високовольтні мережі, приблизно за тиждень-півтора Київ зможе перейти до прогнозованих і зрозумілих графіків електропостачання.
Як це вплине на ситуацію в інших областях України? Адже Київ, як відомо, отримує електроенергію із західної частини країни.
В Україні функціонує єдина об’єднана енергосистема. Тому стверджувати, звідки саме Київ у певний момент отримує електроенергію, неможливо — вона постійно перерозподіляється всередині системи.
Очевидно тільки те, що Київ живиться ззовні, а внутрішню генерацію в місті оперативно відновити не вийде. Зараз Київ, Одеса, Харків і Кривий Ріг — це найбільш проблемні ділянки мереж, де ситуація є найбільш напруженою. Тому повернення Києва до більш-менш нормального режиму істотно не вплине на ситуацію в країні в цілому. Проблема полягає не в тому, що електроенергії немає як такої, а в тому, що її просто неможливо доставити в окремі вузли мережі.
Зараз в Україні працює приблизно 11 ГВт власної генерації. Навесні, разом з імпортом майже 2,5 ГВт, цього буде достатньо, щоб вся країна отримувала електроенергію більш-менш стабільно — з графіками, обмеженнями, але передбачувано і без надмірно жорстких відключень. Усе інше залежить від атак.
Чи варто очікувати, що з потеплінням і більш активною сонячною генерацією графіки зникнуть?
Як мінімум, графіки стануть набагато зручнішими. Безумовно, існує ідеальний сценарій, за якого протягом певного часу графіків може зовсім не бути. Однак навіть якщо графіки тимчасово зникнуть — зокрема, у найбільш сприятливий період квітня–травня, коли споживання є найнижчим і вже функціонує сонячна генерація, — вони все одно повернуться у пік споживання в липні–серпні, а також у наступному опалювальному сезоні, графіки все одно повернуться. Уникнути цього майже нереально.
Як довго, на вашу думку, Україні в цілому доведеться жити з графіками?
Це залежить від темпів і якості відновлення енергосистеми. Орієнтовно — від трьох до семи років.
А як бути з опаленням? Раніше була інформація, що на Троєщині в Києві вдалося частково відновити теплопостачання до будинків. Чи можуть подібні проблеми повторюватися?
Безумовно, це безпосередньо залежить від обстрілів. Зараз опалення неможливо відновити приблизно в 1 200 будинках, які обслуговувала Дарницька ТЕЦ-4. У цьому опалювальному сезоні вони тепла вже не отримають. Для них зараз вже ведеться робота над розробкою планів підготовки до наступної зими. Безперечно, у Києві, так само як у Кривому Розі та Одесі, основна увага зараз — на підвищенні стійкості теплових систем: до відключень електроенергії та до атак. Це масштабна робота, яку неможливо виконати за один рік, але частину завдань цілком реально реалізувати вже під час підготовки (яка вже починається) до найближчої зими.
Відновлення потребує значних фінансових ресурсів. Де їх брати? І чи можливе підвищення тарифів, спрогнозоване НБУ, буде реалізоване вже цього сезону?
Відверто кажучи, в енергосистемі зараз немає коштів — і не очікується. Є величезні борги, спричинені перекошеною моделлю енергоринку та надмірним адміністративним регулюванням, яке не дозволяє нормалізувати фінансову ситуацію в енергетиці. Тому що, з одного боку, потрібні значні кошти на ремонти та відновлення після атак, з іншого — немає стабільного джерела доходів в енергетиці, яке покривало б реальні витрати на генерацію та інфраструктуру.
Відповідно, я не готовий коментувати прогнози Нацбанку — вони володіють власною інформацією. Але я переконаний у наступному: українці мають вибір. Або ми переходимо на ринкові ціни з цільовими субсидіями для тих, хто не може оплачувати повну вартість, або ще мінімум 7-8 років будемо жити з відключеннями. Позитивний сценарій – у разі переходу на ринкові ціни цей термін можна скоротити максимум до трьох років.
Що потрібно зробити вже зараз, щоб зменшити ризики наступного опалювального сезону?
На мою думку, варто зосередитися на трьох основних напрямках.
Перший — це відновлення пошкоджених потужностей, які реально можна відновити у термін шести-семи місяців. З огляду на обмежені ресурси — людські, інженерні та технічні — необхідно насамперед зосереджуватися саме на тих об’єктах, відновлення яких можна встигнути завершити до наступного опалювального сезону.
Другий напрямок — оцінка та встановлення максимально можливого обсягу додаткових розподілених потужностей, насамперед у великих містах: Києві, Харкові, Дніпрі, Кривому Розі та Одесі. Йдеться про встановлення максимальної кількості газопоршневих установок і основних двигунів у критичних точках опалювальної системи, а також про підвищення її стійкості та здатності протистояти атакам.
Третій напрямок — розвиток і посилення систем захисту. Саме ці три пункти є ключовими в підготовці до наступного опалювального сезону. Якщо ці завдання будуть виконані максимально ефективно, ми увійдемо в наступний сезон із працездатними та досить надійними системами опалення, які зможуть забезпечити теплом як киян, так і мешканців інших міст, і які будуть значно стійкішими до відключень електроенергії. Те саме стосується і систем водопостачання.
Ми, ймовірно, не зможемо повністю уникнути обмежень електропостачання, але зможемо зробити їх прогнозованими, більш комфортними та стійкими до атак. Але якщо буде холодна зима, то точно будуть графіки.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News