Побутова сварка призвела до смерті: почався судовий процес над командиром 155-ї окремої механізованої бригади

Судова інстанція визначила міру стримання для колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади Станіслава Лучанова. Протягом двох місяців він буде утримуватися в Лук’янівському СІЗО без права внесення застави.

Як сімейна суперечка трансформувалася у вбивство двох братів, хто, за версією слідчих, здійснив постріли, та інші деталі справи – у матеріалі РБК-Україна.

Зникнення

3 липня до правоохоронних органів Київщини надійшла інформація про безвісти зниклих двох братів – Максима та Романа Мосейчуків.

Прибувши до їхнього помешкання в селі Калинівка, поліція виявила, що брати явно не просто покинули оселю: система відеоспостереження на території була пошкоджена, зафіксовані сліди від вогнепальної зброї, а в гаражі стояв телевізор зі слідами від куль, і були помітні ознаки боротьби.

Слідство почало відтворювати хронологію подій. З’ясувалося, що транспортні засоби, на яких вивезли братів, належать військовослужбовцям 155-ї бригади або зареєстровані на них.

Тиждень знадобився для ідентифікації причетних осіб, які, своєю чергою, привели поліцію на полігон у Полтавській області. Точніше, до лісосмуги поза його межами – там у землі були виявлені два трупи.

Наступного дня, 10 липня, слідство заочно повідомило про підозру командиру 155-ї бригади Станіславу Лучанову. На той момент він уже перебував у розшуку за самовільне залишення частини. Йому інкримінували одразу кілька серйозних статей, серед яких – організація викрадення та вбивства людей.

Великий резонанс

Інформація про розшук комбрига 155-ї бригади вже поширилася, а журналісти встигли побувати в Калинівці – біля будинку, де проживає його дружина.

Дружина Лучанова, згідно з попередньою версією, відіграє у цій історії значну роль. Як повідомили в поліції, напередодні викрадення брати посварилися з місцевою мешканкою (за даними РБК-Україна, йдеться про дружину колишнього комбрига). Причина конфлікту – гучний звук мотоциклів, на яких Роман та Максим їздили поблизу її будинку.

“Вони з’ясовували стосунки, слово за слово, жоден не бажав поступатися. Ймовірно, образили один одного, можливо, – відправили куди подалі. Ну, вона й зателефонувала чоловікові”, – розповідає співрозмовник РБК-Україна у правоохоронних органах.

Лучанов, поспілкувавшись з дружиною, вийшов на братів – вимагав вибачень, але вони відмовили йому “у грубій формі”, як уточнила поліція. Після цього військовий вирішив помститися.

Перше судове засідання

Судове засідання щодо обрання запобіжного заходу для Лучанова мало відбутися в Рокитнянському районному суді – за кілька десятків кілометрів від Калинівки. Спочатку засідання було призначене на 9 ранку, але пізніше його перенесли на 13-у.

Через 15 хвилин після заяви співробітниці канцелярії про те, що Лучанова тільки вивезли із СІЗО, автозак з’явився за кілька метрів від будівлі суду. Чоловіка виводили приховано від сторонніх очей – журналістів не пропустили до заднього входу до суду.

Часто такі підозрювані, яких уникають від преси з перших хвилин, не бажають спілкуватися з камерами. Вони сідають на лаву підсудних, опустивши голову, і уникають контакту. Але Лучанов відрізнявся. Як тільки його завели до “акваріуму”, він одразу підняв обличчя до об’єктивів і почав відповідати на запитання. Щоправда, відповіді були досить одноманітними.

– Ви наказували викрасти братів?

– Ні.

– А хто?

– Я вважаю, слідство все з’ясує, а коли воно встановить, тоді я коментуватиму.

Про те, що слідство встановить правду, Лучанов під час засідання повторить неодноразово. Водночас версія самого слідства йому не сподобається – як і його захиснику Денису Лісову. Але спочатку суд заслухав позицію сторони обвинувачення.

Фабула справи

Після розмови з братами Мосейчуками та їхньої відмови вибачатися, Лучанов вирішив діяти. Насамперед він віддав кілька наказів – про це розповіли прокурори під час судового засідання.

У ніч із 26 на 27 червня до Калинівки прибули вісім підлеглих командира – Богдан Шурко, Руслан Дмитрук, Андрій Заєць, Олександр Перцула, В’ячеслав Артамонов, Максим Микитенко, Роман Козак та Сергій Коломієць. Що сталося в гаражі на території будинку братів Мосейчуків, наразі точно невідомо, але телевізор зі слідами від куль у кутку приміщення говорить сам за себе.

“З метою залякування братів Мосейчуків та подолання їхнього опору, військовослужбовець Заєць продемонстрував вогнепальну зброю, яку мав при собі, і здійснив постріли в бік Романа Мосейчука, тим самим поранивши йому ногу”, – зазначає прокурор Білоцерківської прокуратури Сергій Мірзоян.

Потім військові зв’язали братів, зав’язали їм очі і посадили їх у “Мерседес Віто”. Чоловіків відвезли до військової частини поблизу Полтави, де утримували до 1 липня.

Вже 1 липня Лучанов, за версією слідства, віддав своїм підлеглим ще один наказ. Для його виконання він залучив комбата військової частини Олексія Долголенка. Того ж дня Долголенко посадив Максима Мосейчука у свою службову машину і вивіз його на полігон.

Під приводом пройтися пішки до пункту призначення, Долголенко відвів чоловіка від машини та кілька разів вистрілив у нього, від чого той загинув на місці. Потім він повернувся за Романом і теж відвіз його на полігон. У нього Долголенко здійснив вісім пострілів – цілився у голову та верхню частину тулуба. Роман також загинув миттєво.

Згодом Долголенко переніс тіла братів до заздалегідь викопаної ями, скинув їх туди і закопав трупи. А потім – доповів Лучанову.

“Таким чином, Лучанов Станіслав Миколайович підозрюється в організації умисного вбивства двох осіб, які були викрадені, з метою приховування іншого кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб”, – додав прокурор, завершивши свою промову. Усі погляди звернулися на Лучанова.

Три нагороди

Адвокат підозрюваного, Денис Лісов, говорив недовго і, на відміну від обвинувачення, не читав з паперів. Він кілька разів наголосив, що злочин є жахливим, і винні мають бути знайдені, але, за його словами, ім’я Лучанова взагалі не згадується у матеріалах справи.

“Ми не можемо стверджувати, що не сталося лиха, чи не так? Воно сталося. Ми говоримо про те, чи має до цього відношення Лучанов. Потрібно розбиратися”, – зазначив адвокат.

Лісов звернув увагу ще на кілька моментів: накази військовим, які прибули за братами до Калинівки, віддавав Шурко – він обіймає посаду старшого сержанта в бригаді. Долголенко, який, за версією обвинувачення, скоїв убивство, згадує, що наказ йому віддав Лучанов, але протоколу допиту у матеріалах справи немає.

Останнє, що викликало занепокоєння адвоката – це те, що місцевим мешканцям у Калинівці командиром бригади представлявся чомусь Артамонов.

“Так, можливо, питання не до Лучанова? Можливо, питання до інших осіб? Хоча б одна згадка про Лучанова, хоч одна? Ні.”

Коли суддя звернувся до Лучанова для з’ясування його особи та останніх місць перебування, колишній комбриг зазначив, що накази своїм підлеглим віддавати не міг. Через відпустку.

“Я був у відпустці і, згідно зі Статутом, теоретично не міг давати нікому вказівок”.

Після відпустки він одразу ж пішов на лікарняний. На запитання журналістів, вже наприкінці засідання, що сталося, чоловік поскаржився на стан здоров’я.

Окремо адвокат зупинився на характеристиці Станіслава Лучанова. Він зазначив, що військовослужбовець має заслуги перед Україною та кілька важливих нагород, серед яких – ордени Богдана Хмельницького. Пізніше Лучанов, який спочатку досить демонстративно уникав згадок про це, сам взяв слово і ще раз підкреслив – має три ордени.

Прокурори, зважаючи на очевидні ризики, клопотали про найсуворіший запобіжний захід – два місяці тримання під вартою без права внесення застави. Цього несподівано погодився і сам Лучанов, ще раз повторивши, що співпрацюватиме зі слідством. Адвокат зазначив, що за відсутності згадки його підзахисного у матеріалах справи, такий захід виглядає надто жорстким та необґрунтованим, і запропонував заставу.

Поки суддя обмірковував рішення, підозрюваний ще раз поспілкувався з журналістами. Він засудив злочин, хоч і не зміг, за його словами, обговорити це з підлеглими – не встиг. Його дружина нібито ніколи не мала конфліктів із братами Мосейчуками, а сам Лучанов їх взагалі не знав. Перед тим, як він остаточно втратив інтерес до ЗМІ, йому поставили незвичайне запитання.

– А ви колись конфліктували з мотоциклістами?

– Так. Я вийшов і попросив їх не їздити без вихлопної труби.

***

Суд задовольнив клопотання прокурорів – Лучанова знову відвезли до Лук’янівського СІЗО, на цей раз до вересня. Після завершення засідання прокурор Євген Слободяник відповів на запитання журналістів. Він повідомив, що Лучанов фігурує у матеріалах справи та регулярно згадується. Його, насамперед, згадав і сам Долголенко – як особу, яка наказала йому вбити двох братів.

Усі причетні до цієї справи особи були затримані та їм обрано запобіжні заходи. Кожен тепер пройде низку допитів, знову і знову розповідаючи історію, в якій було вбито братів Мосейчуків.

Тепер суд розглядатиме деталі справи, і поступово випливатимуть нові факти. Як поводитимуться підозрювані до кінця, і хто візьме на себе відповідальність за вбивство двох людей – дізнаємося в залі суду.

Реклама

Читають зараз: Екс-командир 155-ї ОМБр не визнав своєї вини у справі про вбивство двох мешканців села Калинівка.

Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →

Читайте без шуму в Google News
Додайте у джерела для швидкого доступу та підпишіться на стрічку

Додати Підписатися
No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *