На Проводи не беріть це на кладовище: що не можна приносити, пояснив священник.

Щороку під час поминальних днів після Великодня українці намагаються навідати кладовища, аби пробути біля поховань родичів і близьких, вшанувати їхню пам’ять.

Водночас у багатьох містах та селах є звичка приносити туди їжу (зокрема паски та яйця) та пиття (не тільки без вмісту алкоголю).

Чимало людей також вважають, що з покійними потрібно “ділитися” певними смачними речами або навіть спиртним – лишаючи на похованнях “дарунки”.

“У ці дні (у період Проводів, – Ред.) люди навідуються дуже часто на кладовище, на цвинтар… І вони – що? Влаштовують застілля”, – констатував священник.

Разом із тим це, за його словами, “не дає ніякої віддачі”.

“Це є неприпустимим. Це, так би мовити, такі Язичницькі тризни (стародавні обряди східних слов’ян, які включали гуляння, співи, танці та навіть військові ігри чи змагання на честь померлого, – Ред.)”, – акцентував Бобик.

Він сказав, що такі народні звичаї “відновилися ще у радянські часи й не мають нічого спільного з християнською вірою”.

“Це не пов’язано з християнством. Власне гуляння, чи вживання алкоголю, чи організування пікніків. І ніякої користі це не принесе”, – зазначив настоятель храму.

Він додав, що аналогічно нерозумно залишати на цвинтарі “дари”. І вже точно – збирати їх потім з поховань.

“Ми усвідомлюємо, що цвинтар – це не місце для пікніка. І не слід лишати якісь там харчі на могилах”, – проінформував отець Іван.

Краще, за його словами, ці харчові продукти насправді віддати тим, хто потребує – людям, котрі цього потребують. Бо “це принесе більше зиску”.

“Взагалі не треба класти на поховання їжу… І вже тим більше – забирати (“дари” з поховань, – Ред.). Адже згодом ця їжа… почне псуватися. Ми ж не знаємо, скільки днів там вона вже перебуває на тому цвинтарі. Можливо, це – вже зіпсована їжа? А ми її взяли, з’їли й отруїлися”, – додав Бобик.

Ще одна важлива порада Церкви – не заносити на кладовище штучні квітки чи інші зайві пластикові речі.

“На цвинтарях потрібні живі квіти. Або ж можна засіяти травою – щоб був газон на похованні”, – зауважив священник.

Таким чином, з огляду на вищесказане, на цвинтарі в поминальні дні не потрібно по суті приносити ані продукти (їжу чи пиття), ані штучні квіти (вінки чи інші прикраси).

Як правильно поводитись на цвинтарі після Великодня

Бобик пояснив, що оскільки “гуляти на цвинтарі – язичницька традиція”, ліпше у період поминальних днів після Великодня поводитися на кладовищі так:

прийти з гарним настроєм після служби в храмі;привітатися з покійними – промовити до них: “Христос Воскрес!”;розпалити свічку чи лампадку (важливий саме “живий” вогонь);прочитати молитву (помолитися за померлих);поділитися з ними радістю Світлого Христового Воскресіння;побажати душам Царства небесного;згадати про певні добрі моменти з життя померлого (або померлих).

Священнослужитель уточнив, що можна, зокрема, прочитати молитву “Отче наш”.

“Чи іншу молитву, чи 90-й псалом (який вихваляє Божий захист і турботу про тих, хто сподівається на Нього, – Ред.)”, – додав отець Іван.

Окрім цього, можна прочитати таку невеличку молитву: “Упокой, Господи, душу раба Твого (або раби Твоєї)… Звільни його (її) від усіх гріхів добровільних та мимовільних. Даруй йому (їй) Царство Небесне і створи йому (їй) вічну пам’ять”.

“Це – більше зиску принесе”, – резюмував настоятель храму.