Експерт прогнозує: до півтора мільйона українців емігрують після війни.

Як повідомив керівник Офісу міграційної політики Василь Воскобойник в розмові з YouTube-каналом “Суперпозиція”, після завершення військових дій можливе відкриття “брам”, і саме це спровокує нову хвилю від’їзду українців за кордон.

За його підрахунками, від одного до півтора мільйона співвітчизників можуть відправитися на заробітки. У той же час він позитивно розцінює так звану човникову трудову міграцію, коли люди їдуть на декілька місяців або рік, заробляють гроші, підтримують свої родини в Україні, а потім повертаються і продовжують працювати вдома. Цей формат, за словами фахівця, є менш небезпечним, ніж сценарій, за якого українці назавжди з’єднуються з сім’ями за кордоном.

Окрім того, Воскобойник підкреслив, що держава вже зараз повинна готуватися до таких процесів — зокрема, забезпечити умови для легального найму українців за кордоном, їх соціальний захист, а також створити стимули для повернення на рідну землю. Отже, саме трудова міграція стане серйозним викликом, що потребує системного державного курсу.

“Я усвідомлюю, що це шанс для людей у певний період отримати прибуток, підтримати свої сім’ї, але при цьому зберегти зв’язок з Україною. Тому і наша держава, і влада повинні готуватися до того, що подібні дії з боку українців будуть неминучими — люди виїжджатимуть за кордон. Необхідно обміркувати, як захищати їх за межами країни, як створити умови для законного працевлаштування, щоб вони працювали офіційно і в той же час поверталися в Україну. Це великий виклик, який вже очевидний, і до нього потрібно готуватися завчасно”, — зазначив експерт.

Окремо експерт акцентував увагу на зміні характеру від’їзду українців після початку повномасштабної війни. У 2022–2023 роках більшість людей покидали країну не з економічних причин, а через небезпеку, шукаючи тимчасовий притулок. Однак з другої половини 2023 року почався більш усвідомлений вибір країн для проживання та працевлаштування.

Найбільш популярними напрямками залишаються Німеччина, Польща та Чехія. Зокрема, в Німеччині знаходиться близько 1,1–1,2 мільйона українців зі статусом тимчасового захисту, у Польщі — приблизно 900–950 тисяч, у Чехії — близько 350 тисяч. В інших країнах, таких як Італія, Іспанія та Велика Британія, чисельність українців становить від 100 до 200 тисяч.

Причини популярності цих країн відрізняються: Німеччина приваблює високим рівнем соціальної допомоги та потенційно вищими зарплатами, тоді як Польща та Чехія пропонують більш доступні умови найму і вже мали підготовлену інфраструктуру для залучення українських робітників ще до війни.

У той же час Воскобойник спростовує побоювання щодо масової заміни українців іноземною робочою силою. За його словами, Україна не зможе запропонувати іноземцям таких соціальних гарантій, як розвинені країни Європи, зокрема безкоштовне житло чи значні виплати. Натомість головною перевагою буде залишатися можливість працевлаштування та отримання гідної оплати праці.

“Україна не зможе запропонувати іноземцям безкоштовне проживання чи значні соціальні виплати, зокрема для їх сімей і дітей. Проте наша держава може запропонувати роботу та чесну оплату праці — і саме в цьому полягає ключова відмінність від інших країн. Тому побоювання, що в Україну масово приїжджатимуть люди, щоб жити виключно за рахунок держави, є необґрунтованими. Якщо таких умов немає навіть для наших громадян, то очевидно, що їх не буде і для іноземців”.

Також він додав, що після війни Україна буде змушена конкурувати з європейськими державами не тільки за власних громадян, але й за трудових мігрантів з інших країн. Ця конкуренція, за його словами, буде складною та напруженою, оскільки інші країни пропонують значно кращі фінансові умови.

“Ми будемо конкурувати — і я це наголошую — з країнами, які сьогодні допомагають нам у війні. Після її завершення ця конкуренція розгорнеться за наших громадян, за українців, а також за трудових мігрантів, які можуть приїхати працювати. Це буде досить жорстка боротьба, адже доведеться змагатися за людський ресурс у важких умовах”, — сказав він.