Ті, хто хотів та мав можливість покинути Україну, вже це зробили. Про це в ексклюзивному коментарі УНІАН повідомив Антон Грушецький, виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології.
Відповідаючи на запитання щодо настроїв українців, зокрема мешканців столиці, в умовах регулярних обстрілів, очікування складної зими та загальної невизначеності, а також того, наскільки зросли рівні тривоги та втоми порівняно з попередніми періодами, він зазначив, що наразі не спостерігається суттєвого підвищення показників тривожності серед населення.
“Ми проводили опитування навіть у січні, коли зима була надзвичайно важкою і фіксувалися відключення електроенергії. Лише невеликий відсоток респондентів вказав, що переїхав через складні обставини”, – зазначив експерт.
Грушецький додав, що на даний момент люди зберігають певну частку оптимізму та сприймають очікування складної зими як віддалену перспективу.
Межа витривалості
Щодо того, чи існує в людей “межа витривалості”, коли психологічний тиск накопичується до такої міри, що вони приймають рішення про виїзд, він висловив думку, що в українців ця “межа” є досить високою, тобто “для досягнення цього знадобляться значні зусилля”.
Представник КМІС підкреслив, що, незважаючи на труднощі минулого зимового періоду, катастрофічного відтоку населення так і не було зафіксовано.
“Досвід минулої зими, до речі, діє на багатьох як своєрідний запобіжник: “Оскільки ми вже пережили складну зиму, то, навіть попри поточні складнощі та необхідність підготовки, ми сильні й здатні подолати багато випробувань”, – наголосив Грушецький.
Ті, хто був схильний до переїзду, зробили це у 2022–2023 роках
За словами експерта, українці, які демонстрували більшу схильність до переїзду, здійснили його протягом 2022–2023 років.
“Тобто це стосується тих, хто був більш мобільним і кому це було легше організувати. Для частини тих, хто залишився, одним із факторів є психологічна складність самого процесу переїзду”, – пояснив він.
У відповідь на уточнення, чи адаптувалися українці та стали стійкішими, адже попередні складні зими також чинили тиск, але масового виїзду не спостерігалося, соціолог зазначив, що значна частина тих, хто залишається, менш схильна до прийняття таких рішень.
“Їм складніше дається подібне рішення. Водночас відбувається процес адаптації”, – повідомив представник КМІС.
Він додав, що це, безумовно, певна форма адаптації та усвідомлення того, що в житті існує багато викликів, але “ми, українці, молодці й можемо їх долати”.
Хто все ж може розглянути виїзд
Грушецький висловив сумнів щодо можливості масового виїзду людей цієї зими, навіть у разі погіршення ситуації. Зокрема, це пов’язано з тим, що багато хто з оптимізмом очікує на завершення війни.
Водночас теоретично може виникнути сукупність обставин, що посилить напругу. Це, зокрема, може стосуватися масштабної мобілізації в росії та відкриття ними нового фронту в напрямку Києва. Такі форс-мажорні обставини здатні змінити ситуацію. Однак наразі, за умов звичайного наближення зими, масові виїзди видаються малоймовірними.
На запитання про те, яка група населення могла б першою розглянути виїзд через складну зиму, соціолог висловив думку, що насамперед це можуть бути мешканці прифронтових територій – через безпекову ситуацію, яка впливає на тривалість відновлювальних робіт.
“Найлегше здійснити переїзд буде тим, хто є більш мобільним і працює віддалено. Вони зможуть спокійно перебратися до сільської місцевості або до родичів у західні регіони”, – зазначив Грушецький.
Що утримує українців
Відповідаючи на питання про те, що найбільше утримує українців від переїзду, незважаючи на постійний тиск, Грушецький зауважив, що зміна місця проживання, розрив соціальних зв’язків та потенційна втрата роботи є травматичними для людей.
“Наразі 60–70% українців висловлюють оптимізм щодо майбутнього країни. Люди вірять у Збройні Сили України, спостерігають успішні операції. Вони сподіваються, що в певний момент ми досягнемо прийнятного для країни завершення війни. Тобто всі вони вірять в успіх України”, – сказав експерт.
Крім того, підтримка з боку європейських партнерів створює відчуття надійності союзників, а Україна загалом рухається до Європейського Союзу, що обіцяє краще майбутнє.
“Тобто зараз ми можемо переживати труднощі, але це розглядається як інвестиція в наше щасливе майбутнє”, – зазначив соціолог.
Українські біженці в ЄС
Грушецький також відповів на запитання про потенційні виклики для українців та країн ЄС у разі нового масового виїзду, враховуючи зміни у ставленні до біженців та поступове обмеження програм тимчасового захисту.
“Тут ключовим є питання, які саме події спричинять цей виїзд. Якщо станеться щось надзвичайно трагічне, що змусить виїхати ще кілька мільйонів людей, то, ймовірно, Європа також інакше реагуватиме на новоприбулих мігрантів”, – зазначив він.
Якщо ж ідеться про звичайне переміщення людей, то, нагадав експерт, багато українських чоловіків мають обмеження щодо виїзду за межі країни.
“Якщо виїжджатимуть жінки та діти, то ставлення до них за кордоном буде більш прихильним, оскільки це соціально прийнятніша та зрозуміліша для європейців категорія біженців. Тому необхідно враховувати обставини, за яких це відбуватиметься”, – сказав соціолог.
Читають зараз: У Пенсійному фонді України назвали випадки, коли громадяни можуть зобов’язати повернути субсидію.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
