Наразі українські сили демонструють кращі результати на полі бою, ніж будь-коли за останні роки. Водночас витрати агресора стрімко зростають, а його військові досягнення зменшуються. Проте, цей оптимізм слід сприймати з обережністю.
Це випливає з аналізу американського видання Bloomberg.
Текст підкреслює, що залишаються невирішеними питання щодо тривалості української переваги на полі бою, а також потенційної небезпеки, яку може становити російський президент-диктатор Володимир Путін, загнаний у кут.
«Відтоді, як український контрнаступ 2023 року не досяг успіху, війна переважно розвивалася в гнітючому темпі. Росія веде виснажливі бої на фронті, поступово захоплюючи території, використовуючи свої економічні та людські переваги. Але ціна цієї стратегії була неприйнятно високою, а прогрес — вкрай повільним. Проте, загальна тенденція дозволяла Путіну вважати, що Росія здобуде перемогу», — зазначається у матеріалі.
Переваги України у війні — деталі
Однак 2026 рік приніс зміни. Темпи просування армії РФ сповільнилися порівняно з попередніми роками, але втрати залишаються надзвичайно високими. Щомісяця в середньому 35 тисяч загарбників гинуть, отримують поранення або зникають безвісти.
Зміна динаміки зумовлена переважно можливостями України використовувати БпЛА світового класу та інноваційними рішеннями. У Bloomberg наголошують, що цикли розробки менших дронів скоротилися з років до тижнів. Вздовж лінії фронту постійне покриття безпілотниками створює для росіян зону ураження, де пересування ускладнене, а масування військ смертельно небезпечне. Зараз ця динаміка більше допомагає Україні, ніж Росії.
Важливо, що Україна впровадила велику кількість БпЛА середньої дальності, здатних знищувати поїзди, вантажівки та інші логістичні об’єкти на відстані понад 150 кілометрів від лінії фронту. Це значно ускладнює для РФ підкріплення позицій, за які точаться бої. Це доповнює ефективну програму ударів на великі відстані, яка включає одноразові дрони та деякі ракети вітчизняної розробки.
Зазначається, що саме це зіпсувало нещодавній парад Путіна до Дня Перемоги 9 травня, зірвало форум у Санкт-Петербурзі на початку червня та завдало значної шкоди нафтовій інфраструктурі, яка підтримує воєнні зусилля Росії.
Видання The Economist повідомляє, що обсяг виробництва на нафтопереробних заводах країни-агресора цієї весни знизився на 15% порівняно з минулим роком, незважаючи на зростання цін через війну США проти Ірану. Щомісячні втрати Росії на полі бою тепер регулярно дорівнюють або перевищують її мобілізаційні потужності. Крім того, зростає невдоволення серед російської еліти, а військова економіка перебуває під дедалі більшим тиском.
Дипломатичний контекст війни в Україні
Поразка угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана на виборах у квітні позбавила Путіна ключового європейського союзника та усунула постійну перешкоду для подальшого фінансування України Європейським Союзом.
«Це не означає, що перемога вже близько. Адже Україна досі не може звільнити значну частину окупованих територій на сході. Путін все ще налаштований на подальше розчленування та політичну нейтралізацію України. Однак, якщо Київ продовжить виснажувати армії Путіна та руйнувати російську економіку до кінця цього року, можливо, це зменшить готовність „фюрера“ погоджуватися на такі надмірні втрати», — йдеться у статті.
Саме тоді, підкреслює Bloomberg, можуть створитися умови для припинення вогню вздовж поточної лінії зіткнення, оскільки навіть періодично насильницький мир дозволить Києву відновитися та інтегруватися із Заходом. Крім того, перспективи такої інтеграції зараз кращі, ніж будь-коли — Україна може стати частиною західної оборонно-технологічної екосистеми, продаючи технології безпілотників та досвід боротьби з ними.
Успіхи України на полі бою не скасовують ризиків
«Однак песимізм часто змінює оптимізм в Україні. Навіть попри покращення ситуації, зберігаються одна невизначеність та одна небезпека», — пишуть автори статті.
Невизначеність полягає в тому, чи є перевага України в БпЛА зараз структурною, чи циклічною. На початку 2025 року Україна ненадовго здобула перевагу, але Росія нейтралізувала її протягом року, адаптуючись до української тактики. Наприклад, використовуючи дрони з широким наведенням, щоб уникнути радіоелектронної боротьби.
Крім того, промисловість Російської Федерації здатна масово виробляти дрони та іншу зброю. Якщо перевага України у сфері безпілотників виявиться тимчасовою, її залишені слабкі сторони незабаром знову стануть помітними. Додатково, Москва посилює свою жорстоку повітряну війну проти Києва та інших міст.
Небезпека полягає в тому, що під тиском Путін може лише посилити свої спроби примусу. Російський лідер давно стверджує, що війна в Україні є боротьбою проти Заходу. Протягом багатьох років він вдавався до ядерних погроз, кривавих саботажів та агресивної гібридної війни, щоб вивести з рівноваги прихильників Києва.
Цей аспект війни загострюється. Наприкінці травня російський безпілотник атакував багатоквартирний будинок у Румунії, члені НАТО. Загрози Росії для країн Балтії також зросли.
«Путін не готується до Третьої світової війни: його армія ледве справляється з поточним конфліктом. Але він, ймовірно, сподівається, що військовий тиск змусить європейські держави зменшити підтримку України або втратити бажання атакувати російські міста. Можливо, він вважає, що загроза ескалації призведе до сприятливого дипломатичного втручання президента США Дональда Трампа», — пише Bloomberg.
Варто зазначити, що деякі посадовці НАТО навіть висловлюють побоювання, що кремлівський лідер може інсценувати незначний військовий конфлікт. Наприклад, окупацію, а потім швидке виведення військ з території Естонії — як спосіб дискредитувати НАТО та показати європейцям, що Трамп більше їх не захищатиме.
«Це все ще винятковий сценарій. Але Путін, який поставив на карту все в Україні, не змириться з гірким розчаруванням. Конфлікт, який зараз складається на користь „хороших хлопців“, може стати ще небезпечнішим, перш ніж завершиться», — наголошують автори матеріалу.
Читають зараз: Похмурі настрої у Кремлі: Bloomberg дізнався про розгубленість російських еліт.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
