Зеленський позбавив Путіна й Трампа переваг, – FT

Після російської інтервенції в Україну у 2022 році, колишній президент США Дональд Трамп схвалив даний маневр, назвавши його “майстерним”. У дійсності, війна, ініційована кремлівським лідером Володимиром Путіним, залишалася найбільшою провальною авантюрою великої держави в наш час, поки три місяці тому Трамп, знову ставши очільником Америки, не розпочав операцію “Епічний гнів”.

Обидва керівники поклалися на неміцного опонента та очікували здобуття перемоги за лічені дні. Кожен з них обтяжує свої країни фінансовими зобов’язаннями, які залишаться відчутними на багато років після їхнього відходу з посад. Як уособлення того, як випустити з рук потужні переваги, Путін і Трамп не мають аналогів. Китай, до якого перейшла значна частина їхніх переваг, є найбільшим вигодонабувачем, як зазначає Financial Times.

Представники консервативного крила в Америці висловлюють незгоду, стверджуючи, що режими Ірану та України не можна порівнювати. Один із них – жорстока теократія; інший – діюча демократія (яка в наш час часто менш схильна до корупції, ніж Вашингтон), підкреслюють журналісти. Проте, стратегія оцінюється за фактичними результатами, а не за уявленнями про бажане.

Прихильники “Епічного гніву” наполягають на тому, що війна була спровокована Іраном через специфіку його режиму. Представники крайніх лівих і правих сил Заходу, які однаково потерпають від “синдрому надмірного впливу НАТО”, кажуть те саме про Україну. Обидва обґрунтування ідеологічно упереджені. Кожна з них була війною за особистим рішенням. Різниця між метою та результатом для Трампа в Перській затоці така ж велика, як і для Путіна на Донбасі, йдеться в публікації.

Жоден з них не може вийти з пасток, створених власноруч. У випадку Путіна, провал його “спецоперації” має доленосний характер. Він менш охоче визнає дійсність, оскільки це може коштувати йому посади і, можливо, життя. Психологічний бар’єр Трампа пов’язаний переважно з самолюбством та політикою.

Жодна кількість згенерованого ШІ контенту не зможе відвернути увагу від його приниження через необхідність вести переговори з режимом, який він неодноразово заявляв про знищення. Роблячи так, він лише посилить його становище.

Тепер ініціатива в руках Зеленського

Деякі переваги перейшли до рук президента України Володимира Зеленського. Україна перетворила лінію фронту на зону масового винищення. Показник втрат Росії становить 35 000 осіб щомісяця. Україна може на власний розсуд здійснювати атаки на нафтові, виробничі та інфраструктурні об’єкти на відстані 1 000 кілометрів вглиб Росії.

Путіну довелося звернутися до допомоги Трампа, щоб умовити Зеленського не атакувати Червону площу українськими дронами під час параду до Дня Перемоги цього місяця. Путін обіцяв російському народу захистити їхнє життя від війни. Проте, кількість загиблих і економічні збитки торкаються всіх росіян і ставлять під сумнів його перебування при владі.

В України також з’являється все більш потужна перевага в протистоянні з Трампом. До того, як Пентагон почав швидко вичерпувати свої запаси ракет і систем протиповітряної оборони в Перській затоці, Україна повністю змінила правила ведення бойових дій. Іран не сильно відстає. Здатність України збивати дорогі російські ракети за допомогою дешевих перехоплювачів власного виробництва спричинила переворот в економіці війни.

Так само, як і використання Іраном безпілотників для блокування Ормузької протоки, пише видання. Значні витрати на символи військового престижу виглядають все більш безглуздими. Авіаносці перетворюються на плавучі тягарі. Отримавши колись від Трампа заяву, що у нього немає жодних переваг, Зеленський зараз володіє набором інновацій, якого Пентагон гостро потребує. В України з’явилися нові засоби впливу, йдеться в матеріалі.

США та Росія завдають шкоди самим собі

Геополітична шкода, яку Росія та Америка завдали самі собі, також співмірна. Неспроможність Росії підкорити Україну – це найбільш руйнівна програна війна в сучасній історії. Залякуючи таких сусідів, як Фінляндія, Путін виключно своїми діями більш ніж подвоїв протяжність спільного кордону НАТО з Росією.

Аналогічно, очікування Трампа, що Іран запропонує поступливого нового лідера за подобою Венесуели, виявилися ілюзією. Він не прислухався до фахівців.

Багато поглядів на світ втрачають довіру, зокрема, думка американських політичних радикалів про те, що НАТО – це змова США з метою оточення Росії. Дійсно, зараз важкі часи для людей з будь-яким світоглядом. І неоконсерватори, і прихильники гасла “Америка понад усе” виглядають нерозумно: перші – через підтримку чергової необачної війни за власним вибором, другі – через довіру до Трампа, пише видання.

Але реалісти великих держав також опинилися у скрутному становищі. Хоча Китай отримує вигоду від помилок Путіна і Трампа, країни середнього рівня виходять із ситуації головними переможцями (Ізраїль є найбільш очевидним винятком).

Вплив Америки на Близькому Сході підірвано. Іран, ймовірно, утвердиться як регіональна держава, з якою іншим доведеться рахуватися. Україна, як мінімум, стане важливим партнером будь-якого НАТО після виходу США.

Дуже різними способами Київ і Тегеран показують світові, як можна перемогти гігантів. Тайвань – далеко не єдина країна, яка уважно аналізує ці уроки.

Читають зараз: Порятунок від глобального кошмару: що буде після правління Путіна, Трампа та Нетаньяху, – The Guardian.