“`html
Російська агресія проти України перейшла до нової стадії – стратегічного змагання на витривалість. Що це означає для обстановки на полі бою і які ключові завдання постали перед арміями двох держав у 2026 році – досліджує видання Foreign Affairs.
Росія не зможе наступати з колишньою інтенсивністю
Як вказується в статті, російські військові сили, в основному, зберігають техніку, але зазнають великих втрат у живій силі. До грудня кількість безповоротних втрат (загиблих і важкопоранених) почала перевищувати щомісячне поповнення новобранцями, яке теж зменшилось.
“Це зовсім не означає, що у Москви закінчуються люди… Проте, якщо поточні втрати продовжаться, Москві, можливо, буде потрібно зменшити натиск наступу або кількість напрямків, які вона спробує задіяти у 2026 році. Без значних змін у тактиці проведення бойових дій російськими військами або без неякісного управління обороною України надії Москви на прориви розвіються”, – констатується у публікації.
Виклики для України
Контрнаступ ЗСУ біля Куп’янська в Харківській області засвідчив, як українські підрозділи можуть застосовувати тактичні нововведення, а не поповнювати штурмові полки для ліквідації прогалин або здійснювати коштовні контратаки для повернення території. Збройні сили України також постійно використовують технології для компенсації дефіциту особового складу, наголошується у статті.
Головне завдання для України – утримання боєздатності військ на передовій, оскільки навіть війна з використанням дронів, як і раніше, вимагає великої кількості людських ресурсів:
“На жаль, саме тут Україна зіштовхується з проблемами… Бійці змучені, а на найбільш складних ділянках піхота проводить багато місяців на своїх позиціях без заміни. І в міру того, як бойові дії переходять від піхоти до підрозділів і фахівців, які працюють з дронами, втрати стає все складніше компенсувати, оскільки людям, які служать на цих місцях, потрібно набагато більше навчання для набуття спеціальних навичок”.
Війна у 2026 році
У 2025 році війна набула більш регіонального характеру. Україна здійснювала атаки по російському тіньовому флоту, в той час як Москва зухвало порушує повітряний простір країн-членів НАТО. Ці операції, ймовірно, будуть лише поширюватися в міру досягнення відносного глухого кута на полі бою. При цьому навіть незначні зміни можуть викликати ланцюгову реакцію – як, наприклад, нещодавнє блокування використання Росією Starlink, вказується у матеріалі:
“У 2026 році Україні необхідно буде стабілізувати лінію фронту, відшукати масштабовані та доступні рішення для протидії російським ударам по інфраструктурі та використовувати безпілотники і крилаті ракети власного виробництва для нанесення більшої економічної шкоди Росії”.
Разом з тим, більш значний зсув у динаміці залежатиме від того, чи зможе Україна перейти від простого завдання Росії великих втрат на передовій до контролювання поля бою на більшій глибині та відновлення колись існуючої переваги у застосуванні дронів.
Путін зробив програшну ставку
Минулого року Володимир Путін зробив дві ставки. Перша полягала в тому, що безперервний тиск і втрати призведуть до руйнування українських ліній оборони. Друга – в тому, що російська дипломатія налаштує США проти України, позбавивши їх критично важливої американської підтримки воєнних дій. Однак, по суті, обидві ставки Путіна виявилися хибними.
“Подальша еволюція бойових дій вплине на перебіг переговорів, і ключове питання полягатиме в тому, що є більш витривалим: наступ Росії чи оборона України… Україна страждає від виснаження, але не від розпачу. Хоча Україна стикається з труднощами, часу дедалі менше на боці Росії, як би Москва не намагалася зобразити ситуацію інакше”, – резюмують аналітики.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
“`