Українська мобілізація: альтернатива воєнкоматам

Трансформація системи мобілізації в Україні, яка інтенсивно обговорюється у 2026 році, здатна стати однією з найбільш значних перебудов військового адміністрування за час широкомасштабної війни. Після багатьох років критики на адресу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) — через тяганину, суперечки з людьми та нерівномірність діяльності — уряд готує нову модель, яка має перетворити сам підхід взаємодії держави з військовозобов’язаними.

Головна думка реформи полягає в розмежуванні функцій ТЦК: соціальну частину мають намір відокремити від безпосереднього призову, а інституції, що відповідають за мобілізацію, переробити в так звані “Офіси призову” або “Офіси комплектування”.

Главред зібрав основне, що необхідно знати про реорганізацію ТЦК та СП в Україні та про те, який новий орган буде нести відповідальність за проведення мобілізаційних заходів.

Який орган має замінити ТЦК та СП

Міністерство оборони розглядає ймовірність поділу обов’язків територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Про це повідомив у коментарі LIGA.net народний депутат і секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко.

За його словами, планується розвести окремі напрямки роботи ТЦК, зокрема соціальні питання та процес призову, а після цього розмістити відповідні підрозділи в різних будівлях. Тих, хто буде займатися мобілізацією військовозобов’язаних, можуть перейменувати на “Офіс призову” або “Офіс комплектування”.

“Буде слово офіс. Як є в словосполученні “Офіс президента”, “Офіс генерального прокурора”, так і тут буде офіс. Чи це щось поміняє? Ну, це вже питання до людей. Нехай самі обміркують, чи щось це поміняє. Тут питання ж саме основне”, — сказав він.

Костенко також згадав про зустріч міністра оборони Михайла Федорова з профільним парламентським комітетом, де обговорювали оновлення мобілізації.

Він зауважив, що поки що депутатам надали тільки презентації майбутніх змін, в той час як їх практичне впровадження ще не почалося. За його словами, обговорення відбувалося у закритому режимі, а сам він був відсутній через відрядження, однак дізнався від колег, що міністр висловив особисте бачення, яке поки що оформлене у вигляді презентацій.

“Але ще в комітеті доповіді щодо їх реалізації не було. Тому ми самі комітетом чекаємо, коли щось почне рухатись. Презентації ми побачили, добре. З дечим згодні, з дечим не згодні. Це питання будемо по ходу доопрацьовувати. Але чекаємо на реалізацію”, — зазначив нардеп.

Чи буде поліція проводити мобілізацію

Серед інших варіантів реформування, за словами нардепа Костенка, розглядається ідея передачі функцій мобілізації чоловіків Національній поліції. Разом з тим, він зауважив, що правоохоронці не підтримують подібну ініціативу.

Костенко підкреслив, що просте перекладання обов’язків із ТЦК на поліцію не можна розцінювати як повноцінну реформу.

“Якщо ми хочемо вирішити проблему комплексно, тоді потрібно знаходити інші способи для того, щоб люди довіряли всім, хто проводить мобілізацію, і розуміли, що потрібно йти захищати державу і що держава їх в цей момент підтримує”, – підсумував він.

Як зміниться мобілізація в Україні – які зміни пропонують в Міноборони

Він також зазначав, що Міністерство оборони наразі не пропонує масштабної реформи мобілізації, а концентрується скоріше на покращенні її сприйняття в суспільстві. Про це заявив секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в ефірі Radio NV.

“Лежить у мене на столі [документ, – ред.] — це те, що зараз розробляється, і те, що пропонують. Я бачу, заяви певні були зроблені, що найближчим часом вирішиться питання, будуть намагатися вирішити ці питання. Але подивимося. Дуже непрості питання для того, щоб так взяти і вирішити. Перекласти на когось іншого [цей обсяг роботи, – ред.] — це легко зробити, але чи цим ми вирішимо питання? Я в цьому сумніваюся”, — сказав нардеп.

Він нагадав, що президент Володимир Зеленський доручив міністру оборони Михайлу Федорову підвищити результативність роботи ТЦК, підкресливши, що це не можна назвати повноцінною реформою, оскільки вона передбачає глибші системні зміни.

За словами Костенка, запропоновані ініціативи спрямовані перш за все на зміну підходів і поліпшення сприйняття процесів мобілізації, а не на кардинальне оновлення системи. Серед ідей, зокрема, розглядається передача частини функцій ТЦК Національній поліції. Водночас він уточнив, що не займає однозначної позиції щодо цих змін, а також зазначив, що деякі з них викликають заперечення з боку Генерального штабу, який веде дискусію з Міноборони.

Костенко додав, що не вражений запропонованими підходами та наголосив, що його головне завдання як представника комітету — контролювати, щоб спроби зменшити суспільну напругу не призвели до втрати навіть тих напрацювань, які вже існують.

“Я підтримую прагнення щось зробити, щось поліпшити, але головне, щоб на виході це були питання, які дійсно щось поліпшують. Які не знімають [відповідальності, – ред.], не перекладають з хворої голови на здорову, а, дійсно, покращують [ситуацію з мобілізацією, – ред]. … Потрібен результат бійцю на полі бою і цивільним людям, які знаходяться тут в тилу. Оце є критерії ефективності, а не якісь симпатії або тим більше виборчі прихильності, електоральні”, — наголошує він.

Чого чекати від нового органу, який буде займатись мобілізацією замість ТЦК та СП

Пізніше керівник Офісу президента України Кирило Буданов висловився стосовно можливих змін у сфері мобілізації та діяльності ТЦК. Він зауважив, що в умовах війни кардинально вирішити ці питання неможливо. З його слів, армія потребує людських ресурсів, адже війна триває вже багато років, зокрема понад чотири роки повномасштабного вторгнення, тоді як значна частина суспільства не виявляє готовності долучатися до бойових дій.

“А мінімальний план існує: мінімальна кількість людей, які мають зайти для того, щоб підтримувати фронт. Між цими двома реальностями містка не існує. Абсолютно. Тому якщо люди не йдуть — їх доведеться мобілізувати”, — зазначив глава Офісу президента.

Буданов також підкреслив, що зміна назв чи формату роботи ТЦК не дасть реального результату, оскільки суть процесу залишиться незмінною. Він наголосив, що без вирішення питання комплектування війська існує загроза для фронту.

Коли представлять реформу ТЦК та СП

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що робота над реформою територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки триває, а після завершення напрацювань її представлять народним депутатам. Про це вона заявила 10 квітня під час години запитань до уряду у Верховній Раді, передає Суспільне.

За її словами, реформою займається Міністерство оборони під керівництвом Михайла Федорова.

“Реформа ТЦК дійсно оголошена, над нею працює Міністерство оборони, профільний міністр. Ми ще поки її не готові комунікувати назовні, ми її всередині обговорюємо”, – вказала вона.

Вона також зазначила, що після підготовки остаточного варіанту відбудуться консультації з парламентарями.

Заступник міністра оборони Євген Мойсюк в коментарі Укрінформу додав, що від початку роботи на посаді Федоров визначив реформування ТЦК одним із ключових пріоритетів, і відомство поступово реалізує відповідні зміни. Він підкреслив, що ця реформа є складною та багаторівневою, тому потребує системного підходу, а не швидких рішень.

За його словами, вже сформовано цілісний план трансформації, який базується на аналізі великої кількості відгуків і консультацій із військовими, експертами та профільними установами.

“Кожне рішення проходить “краш-тест” на ефективність. Тому зараз рухаємося за графіком. Незабаром почнемо публічно презентувати конкретні кроки. Це буде логічно, прозоро та технологічно. На основі комплексного аудиту ми запропонуємо рішення, які дозволять позбутися застарілих проблем і водночас посилити армію”, – запевнив заступник міністра.

Він додав, що головною метою є створення ефективної системи, що сприятиме зміцненню обороноздатності та перемозі.

Як реформа ТЦК та СП вплине на хід мобілізації

Реформування територіальних центрів комплектування не зможе суттєво вплинути на ситуацію з мобілізацією чи зменшити кількість випадків самовільного залишення військових частин. Таку думку висловив народний депутат від фракції “Голос”, член парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін в інтерв’ю NV.

“Реформа ТЦК проблему мобілізації не вирішує”, — сказав він.

Він пояснив, що порушення прав громадян з боку ТЦК часто зумовлені необхідністю швидко поповнювати підрозділи, які зазнають втрат на фронті, в той час як значна частина населення не виконує вимоги законодавства — ігнорує повістки, не оновлює свої дані або намагається виїхати за кордон.

Як приклад депутат навів ідею запровадження електронних повісток, зазначивши, що це не змінить загальної ситуації.

“Припустимо, ми повністю прибрали контакт представників ТЦК і просто розсилаємо електронні повістки… Як ви думаєте, якщо ТЦК не буде ходити по вулицях, а все спілкування… буде електронними повістками, наприклад, збільшиться кількість людей, які будуть приходити в ТЦК по цих електронних повістках? Ні”, — зазначив нардеп.

На його думку, основні проблеми виникають уже після мобілізації, оскільки багато призваних залишають навчальні центри або не доходять до військових частин.

Він також наголосив, що навіть поліпшення дотримання прав громадян матиме позитивний ефект з точки зору демократичних стандартів, але не вплине на укомплектування армії.

Підсумовуючи, Рахманін зазначив, що питання мобілізації є комплексним і потребує системного підходу із залученням спеціалістів різних сфер — зокрема юристів, демографів, психологів і фахівців із комунікацій.

Читають зараз: Балаклави на співробітниках ТЦК: нардеп з’ясував, чи це порушення.