Конфлікт між Іраном та США, що спричинив значне подорожчання світових цін на нафту, тимчасово забезпечив Росії приріст доходів понад 13 мільярдів євро. Однак, українські атаки на російські нафтопереробні заводи, які спричинили дефіцит пального, прискорення інфляції та зростання бюджетного дефіциту, практично звели нанівець позитивний економічний ефект від нафтового буму. Про це свідчить аналіз видання WELT, посилаючись на дослідження аналітичного центру Bruegel.
За підрахунками Bruegel, протягом березня-червня 2026 року Росія здобула приблизно 1,18 трильйона рублів (близько 13,5 мільярдів євро) додаткових прибутків від експорту нафти та газу. Причиною цього стало різке зростання глобальних цін на енергоносії на тлі бойових дій на Близькому Сході та напруженості довкола Ормузької протоки.
Аналітики зазначають, що ці надлишкові прибутки становлять приблизно 0,5% російського ВВП. Однак, навіть вони не змогли компенсувати загальне зниження доходів від нафти порівняно з минулим роком.
Експерт Центру Карнегі Сергій Вакуленко підтвердив оцінки Bruegel, зазначивши, що вони відповідають реальній обстановці.
Незважаючи на тимчасове покращення доходів, бюджетні труднощі Росії посилюються. Згідно з даними Віденського інституту міжнародних економічних досліджень (WIIW), за перші п’ять місяців 2026 року дефіцит федерального бюджету досяг шести трильйонів рублів, або 2,6% ВВП, і до кінця року може суттєво перевищити заплановані показники.
Однією з ключових причин погіршення ситуації є регулярні атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні підприємства. За оцінками експертів, значна частина виробничих потужностей вже виведена з ладу.
Експерт енергетичного ринку Михайло Крутіхін оцінює, що до середини червня було пошкоджено близько 40% виробничих потужностей для дизельного пального та до 60% для бензину.
У зв’язку з цим, Росія була змушена тимчасово обмежити експорт бензину, дизельного та авіаційного пального, збільшити імпорт пального та навіть дозволити продаж палива нижчої якості на внутрішньому ринку.
Згідно з даними Meduza, з початку року обсяги торгівлі бензином у Росії скоротилися майже вдвічі, тоді як ціни на нього зросли приблизно на 46%.
Економісти зазначають, що зростання цін на пальне стимулює інфляцію, обмежує можливості Центрального банку Росії щодо зниження відсоткових ставок та стримує інвестиційну активність. Водночас, сильний рубль та проблеми з нафтопереробкою призводять до зменшення рублевих надходжень до державного бюджету, навіть за умов високих світових цін на нафту.
Читають зараз: Україні може знадобитися від одного до двох років, перш ніж перші ракети для систем Patriot будуть готові до використання, – WELT.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
