“`html
Сполучені Штати Америки та Російська Федерація можуть уперше з часів “холодної війни” дати старт неконтрольованій надбудові ядерних арсеналів. 5 лютого 2026 року закінчується термін дії угоди New START. Це означає скасування лімітів для РФ і США на стратегічні ядерні озброєння великого радіуса дії.
Чи буде нове нарощування ядерного озброєння, чи є ризик ядерного конфлікту, і що говорять про це в Росії та на Заході, розбирався ТСН.ua.
Кінець ери
У The Financial Times відзначають, що епоха нагляду за ядерними арсеналами добігає кінця цього тижня, оскільки завершується термін чинності останнього юридичного інструменту, що обмежує обсяг дислокованої ядерної зброї в Росії та США.
Завершення дії договору ставить крапку під більш ніж піввіковими намаганнями Москви та Вашингтона — з різним рівнем довіри — урізати свої арсенали. Ці зусилля тягнуться від домовленостей часів Річарда Ніксона та Леоніда Брежнєва 1972 року до переговорів Рональда Рейгана та Михайла Горбачова 1985-го на березі озера в Женеві.
З моменту розпаду Радянського Союзу Росія та Сполучені Штати неодноразово змінювали та модернізували договори часів “холодної війни”, що обмежували так звану стратегічну зброю, яку вони націлюють на міста та об’єкти одне одного.
Підписаний 1991 року, після розпаду Радянського Союзу, договір СНО-1 (або START-1) вперше встановив відчутні обмеження на стратегічні ядерні арсенали США та Росії та запровадив режим інспекцій, який мав стати взірцем для контролю над озброєннями після закінчення “холодної війни”.
Після нетривалої паузи його остаточно 2010 року замінив Договір про старт-початок, який було продовжено 2021 року. Він встановив ліміт на кількість ядерних боєголовок, розміщених кожною державою, до 1550 — більш ніж достатньо, щоб знищити одне одного та значну частину світу.
Продовження договору, підписаного 2010 року під час невдалого «перезавантаження» взаємовідносин із Росією тогочасним президентом США Бараком Обамою, провалилося після того, як Путін віддав наказ про повномасштабний напад на Україну 2022 року.
За рік, 2023-го, Путін призупинив участь РФ в угоді та натякнув, що Москва може відновити ядерні випробування.
Тоді Трамп у свою чергу наказав Пентагону відновити ядерні випробування «на паритетних умовах» із Росією та Китаєм.
Як зазначає Вloomberg, це перший прецедент з часів “холодної війни”, коли жоден формальний механізм контролю над озброєннями не обмежуватиме дві ядерні супердержави.
Що пропонують Путін і Росія
У вересні минулого року російський лідер Володимир Путін несподівано запропонував дотримуватися ключових положень Угоди, які охоплюють для кожної держави обмеження до 1550 готових до застосування ядерних боєголовок, ще протягом року.
Ця пропозиція викликала дебати у США. Прихильники контролю над озброєннями наполягають на уникненні нової конкуренції, яка може обійтися у трильйони доларів і підвищити ризик фатальних помилок.
З іншого боку, експерти та колишні посадовці стверджують, що США не повинні довіряти Путіну, вказуючи, що він припинив взаємні інспекції в межах нового договору СНО-3 2023 року через підтримку США України у війні з Росією.
А заступник голови Ради безпеки Росії, колишній президент РФ Дмитро Медведєв, який і підписував договір 2010 року, знову намагався залякати світ ядерним конфліктом.
Він зауважив, що в оновленій ядерній доктрині Росії розширено умови застосування ядерної зброї.
«Ви знаєте, там тепер не лише як захід у відповідь на ядерний удар може використовуватися ядерна зброя, а й на масове застосування безпілотників, ракет, інших засобів, що доставляють зброю», — пригрозив Медведєв.
Водночас маріонетка Кремля одразу запевнив, що це не означає, що після кожного такого випадку Путін розглядає варіант ядерної відповіді.
«Росія діє чітко відповідно до своєї ядерної доктрини, де безпосередньо перелічені всі позиції, коли можливо застосувати ядерну зброю для усунення більш небезпечних загроз. З огляду на те, що Росія ядерну зброю не застосувала, отже, таких загроз для нашої країни не було», — сказав Медведєв.
Чи означає це, що 5 лютого може бути ядерна війна
«Я не хочу стверджувати, що це (припинення дії договору) миттєво означає катастрофу та початок ядерного конфлікту, але це однаково має всіх насторожити», — додав Медведєв.
Британський Chatham House розмірковує, що без обмежень, передбачених Новим договором СНО, стратегічне планування з обох сторін, ймовірно, буде визначатися невизначеністю.
Це підвищує ризик нової гонки озброєнь, особливо якщо будь-яка зі сторін почне завантажувати додаткові боєголовки на наявні ракети або розширювати системи доставки. Навіть якщо масштабне нарощування не відбудеться одразу, відсутність обмежень та прозорості ускладнить розуміння намірів та управління кризовими ситуаціями.
Наслідки виходять за межі двосторонніх відносин. Китай вже розширює та модернізує свої ядерні сили. Скасування будь-яких лімітів на ядерні арсенали США та Росії послаблює аргументи на користь стриманості в інших державах і підсилює думку про те, що великі держави повертаються до відкритої конкуренції. Інші держави, що володіють ядерною зброєю, уважно спостерігатимуть за подіями.
Припинення дії останнього договору між США та Росією без заміни сигналізуватиме про протилежне — про те, що ядерні держави відмовляються від стриманості. Це може посилити розбіжності між ядерними та неядерними державами.
Тим часом на «Годиннику Судного дня» стрілка перемістилася на 85 секунд до опівночі. Це найближчий до апокаліпсису показник, який на символічному годиннику будь-коли був з моменту створення цієї метафори 1947 року — навіть ближчий, ніж, наприклад, під час Карибської ракетної кризи.
Схоже, усім сторонам невигідна нова угода
Сусідка Росії і союзник США Японія серйозно стурбована перебігом подій. Японська преса аналізує, чи зможуть сторони домовитися про нову угоду. Як припускають у The Japan Times, угода зараз не вигідна ані для Кремля, ані для Білого дому.
Заміна СНО-1 новим договором буде непростим завданням. Росія розробила нові системи, здатні нести ядерну зброю — крилату ракету «Буревісник», гіперзвукову ракету «Орешнік» та торпеду «Посейдон» — які не включені до рамок нового договору СНО.
А Трамп оголосив про плани створення космічної системи протиракетної оборони «Золотий купол», яку Москва розцінює як спробу змінити стратегічний баланс.
Тим часом арсенал Китаю збільшується, що не контролюється угодами між Вашингтоном і Москвою. Пекін зараз має орієнтовно 600 боєголовок, а Пентагон оцінює їх у понад 1000 до 2030 року.
Двопартійна комісія Конгресу 2023 року заявила, що Сполучені Штати зараз стикаються з «екзистенційним викликом» з боку не одного, а двох ядерних суперників, і їм потрібно бути готовими до одночасних воєн з Росією та Китаєм.
Її рекомендації охоплювали підготовку до вилучення зі сховищ деяких або всіх стратегічних ядерних боєголовок, які вилучено згідно з новим договором СНО та які зберігаються в резервному запасі.
Це може охоплювати відновлення боєголовок, знятих з міжконтинентальних балістичних ракет Minuteman III та підводних човнів Trident D5, а також повернення до ядерної ролі приблизно 30 стратегічних бомбардувальників B-52, переобладнаних для виконання звичайних завдань.
Фактор Китаю
Прагнення Китаю до створення власного ядерного арсеналу ускладнило переговори щодо контролю над ядерними озброєннями. Трамп неодноразово заявляв, що хотів би, щоб Пекін уклав угоду з Москвою про ядерні озброєння.
Пекін продовжує збільшувати свій арсенал темпами, яких не було з часів “холодної війни”, хоча вони все ще далекі від показників двох супердержав, з яких усе це почалося. Поєднання недовіри, нової зброї, яка не охоплена попередніми угодами, та нових систем посилює відчуття вступу на незвідану стратегічну територію.
У FT нагадують, що на частку США та Росії припадає 86% світового запасу цієї руйнівної зброї, навіть попри те, що останніми роками арсенал Китаю подвоївся.
«У США досить поширена думка, що ми повинні збільшувати озброєння, щоб відповісти Китаю», — сказав співдиректор програми з ядерної політики у Фонді Карнегі за міжнародний мир Джеймс Актон.
«Стратегічне командування дійшло висновку, що йому потрібна можливість одночасно націлюватися на російські та китайські ядерні сили», — додав він, маючи на увазі бойове командування США, яке контролює ядерний арсенал країни.
Зі свого боку Пекін навряд чи розглядатиме ідею контролю над озброєннями, поки не досягне паритету зі США.
«Найбільша відмінність в ландшафті ядерної зброї полягає в тому, що Китай став викликом для США та Росії як домінантних розпорядників світових арсеналів ядерної зброї», — сказав для «Радіо Свобода» Вільям Мун, колишній старший менеджер Програми спільного скорочення загрози.
Водночас російські експерти самовпевнено заявляють, очевидно отримавши «відмашку» з Кремля, що китайський ядерний арсенал — проблеми Вашингтона, а не Москви.
«Ядерна зброя Китаю — це проблема Трампа, а не наша, — зухвало сказав Василь Кашин, професор Московської Вищої школи економіки. — Розмови про те, що США мають бути такими ж сильними, як Росія та Китай разом узяті, можуть спричинити нову гонку озброєнь».
Що каже і що зробить Трамп
Американський президент стверджує, якщо термін дії Нового договору СНО-3 завершиться, можна буде узгодити «кращу» угоду, до якої слід залучити Китай.
На питання про плани Трампа чиновник Білого дому у коментарі The Japan Times відповів: «Президент визначить подальший шлях щодо контролю над ядерними озброєннями, який він оприлюднить у власному графіку».
Роль України
Вloomberg вказує на низку стратегічних помилок Трампа. Ображаючи союзників Америки в Європі та Азії, він ставить під сумнів ядерний «щит» Америки та змушує їх розглянути можливість створення власної ядерної зброї. Це спонукало б їхніх регіональних опонентів зробити те саме.
У виданні вважають, що єдиний спосіб зменшити цю екзистенційну загрозу — повернутися до переговорів, в ідеалі тристоронніх переговорів між Вашингтоном, Москвою та Пекіном, які згодом охоплюватимуть інші ядерні держави. Російський лідер Володимир Путін хитро натякнув, що він буде готовий до переговорів. Китайський лідер Сі Цзіньпін поки що недвозначно дав зрозуміти, що він не готовий до переговорів, оскільки його мета — паритет з двома іншими державами.
«Саме це Трамп має змінити. Він стверджує, що у нього добрі відносини з Путіним, тому він повинен їх використовувати, але не втягуючи в розмову долю України», — зазначають у Вloomberg.
Тим часом у Chatham House вважають, що контроль над ядерними озброєннями також не можна відокремлювати від ширшого контексту безпеки. Прогрес у розв’язанні серйозних конфліктів, зокрема в Україні, полегшив би відновлення політичної волі для більш амбітних домовленостей у майбутньому.
«На порозі входження на незвідану територію ядерної ери людська цивілізація залишається ненадійно прив’язаною до існування ядерної зброї та небезпечних, взаємопов’язаних стратегій ядерного стримування ядерних держав та їхніх союзників», — підсумував Деріл Кімбалл, виконавчий директор Асоціації контролю над озброєннями у коментарі «Радіо Свобода».
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
“`