Припинення конфлікту в Україні може не супроводжуватися чіткою перемогою однієї зі сторін, а натомість буде базуватися на вимушеному компромісі між учасниками. Паралельно, ключовим аспектом врегулювання після завершення бойових дій має стати розробка нової системи безпеки в Європі, як зазначає видання The Economist.
Автори аналогії проводять з Версальським договором 1919 року, наголошуючи, що досягнення миру буде непростим і вимагатиме взаємних поступок.
“Росія не буде зруйнованою, підкореною державою, яка буде змушена прийняти безапеляційні вимоги своїх супротивників”, – зазначено у публікації.
Натомість, майбутній мир представлений як “хаотичний, незадовільний результат, сповнений компромісів”, з якими обом сторонам доведеться змиритися.
“Незважаючи на прохання найвідданіших прихильників України – зокрема країн Балтії та Польщі, які побоюються стати наступною ціллю нестримного російського реваншизму, – жодних військових репарацій не буде виплачено, а керівництво не постане перед міжнародними судами. Мир виявиться хаотичною і незадовільною справою, наповненою компромісами, які жодна зі сторін не захоче прийняти. Однак, їм доведеться це зробити, якщо вони прагнуть припинення вогню”, – зазначають у The Economist.
Перебудова європейської системи безпеки
При цьому акцентується увага на тому, що післявоєнне врегулювання буде невід’ємно пов’язане з формуванням оновленої архітектури безпеки в Європі. Ця система повинна включати гарантії для України та механізми стримування Росії, які будуть підтримуватися європейськими союзниками.
Автори також наводять приклад устрою після Першої світової війни 1919 року, підкреслюючи, що головним завданням є не лише припинення бойових дій, а й створення структури, здатної запобігти подальшій ескалації.
“Які уроки ми можемо винести з Версальської угоди? Один з них полягає в тому, що обіцянки, дані для забезпечення миру, потребують дієвих механізмів для їх виконання”, – зауважують аналітики.
Гарантії безпеки та можливі умови мирної угоди
Окремо розглядається питання, що надійні гарантії безпеки та приєднання України до ЄС можуть стати частиною механізму, що запобігатиме майбутнім загрозам. Водночас підкреслюється, що якщо ЄС не готовий прийняти Україну, про це слід заявити відкрито.
Як зазначають автори, контури потенційної мирної угоди на даний момент залишаються невизначеними. Україна, ймовірно, може погодитися на втрату частини своїх територій як на “неминучий наслідок на цьому етапі”. Європа ж стоїть перед складним вибором: виступити посередником у переговорах чи взяти безпосередню участь у них.
У такому випадку, як припускає The Economist, може постати питання про зняття санкцій з Росії, а також про повернення частини заморожених активів, які раніше планували передати Україні. Також не виключаються обговорення щодо відновлення дипломатичних відносин – сценарії, які в певних політичних колах можуть сприйматися як зрада.
Читають зараз: В ОП відреагували на матеріал The Economist про продовження війни в Україні ще на 2-3 роки.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
