На початку повномасштабного вторгнення російський очільник Володимир Путін декларував, що серед основних цілей агресії була “демілітаризація” України. Однак, минуло чотири роки, і сталося протилежне: замість послаблення українських збройних сил, Росія сприяла формуванню потужної військової сили, оснащеної сучасними технологіями та значним бойовим досвідом. Про це пише оглядач Пітер Дікінсон у своїй статті для Atlantic Council.
За його словами, роками існувало відчуття неминучої перемоги Росії – залишалося лише питання, скільки територій та суверенітету Україна буде змушена поступитися заради миру. Проте, від початку 2026 року світове сприйняття цього конфлікту зазнало змін. Багато хто тепер говорить про перелом ситуації на користь України, а деякі навіть прогнозують майбутню перемогу української сторони.
Автор статті наголошує, що це стало наслідком не окремої події, а поступової трансформації України у військову державу, здатну не лише стримувати російську армію, але й завдавати ударів по цілях, розташованих далеко за лінією фронту.
Динаміка сприйняття України, яка перетворилася з військово слабкої держави на регіональну силу, простежується з 2014 року, коли розпочалося російське вторгнення, зазначає Дікінсон.
Він підкреслив, що 12 років тому Путін насмілився напасти на Україну, оскільки вважав її беззахисною. І, як висловився оглядач, російський диктатор “не надто помилявся”, адже тоді українська армія нараховувала лише кілька тисяч боєздатних військовослужбовців.
Що врятувало Україну
“Україну врешті-решт врятував у 2014 році потужний волонтерський рух, у рамках якого громадяни формували добровольчі батальйони для протистояння російській агресії. Цей стихійний народний рух не зміг повністю визволити країну, але він зупинив наступ Росії та виграв критично важливий час для влади в Києві для відновлення армії”, – йдеться у публікації.
Зазначається, що наступні роки стали періодом масштабних військових реформ, які значно збільшили чисельність української армії до кількох сотень тисяч військовослужбовців, одночасно наближаючи її до стандартів НАТО.
“Починаючи з 2022 року, українські збройні сили пройшли подальшу трансформацію, ставши одними з найпотужніших та технологічно найрозвиненіших у світі. Зіткнувшись із необхідністю боротьби за державне виживання проти значно чисельнішого та краще оснащеного противника, Україна швидко розробила нові тактики, надала більше повноважень талановитим молодим командирам та з вражаючою швидкістю впровадила технологічні інновації”, – нагадав Дікінсон.
Україна стала лідером у війні дронів
Автор наголошує, що за чотири роки українська армія зайняла лідируючі позиції у світі у сфері ведення бойових дій із використанням безпілотників. Українські оборонні технологічні компанії спільно з військовими розробили дрони, здатні домінувати на полі бою, забезпечили перевагу у битві за Чорне море та завдають ударів по критично важливих об’єктах глибоко на території Росії, на тисячі кілометрів від лінії фронту.
“У низці випадків українські підрозділи під час військових навчань фактично здивували своїх колег з НАТО, продемонструвавши розрив у тактичному та технічному досвіді, який сформувався після 2022 року”, – пише він.
Наразі, за словами Дікінсона, Україна стала військовою силою, “з якою доводиться рахуватися”, і вона “нарешті починає привертати увагу світової спільноти”.
Одним із поштовхів до цього, на його думку, стала активна дипломатична діяльність Києва в країнах Перської затоки навесні 2026 року. Пропозиція українського президента Володимира Зеленського щодо допомоги у протидії загрозі іранських дронів змусила багатьох переглянути застаріле уявлення про Україну як державу, яка лише потребує безпеки від своїх партнерів.
Зараз, пише оглядач, країни НАТО прагнуть навчатися в українських інструкторів щодо ведення війни дронами, а на Заході з’являються спільні проєкти з виробництва безпілотників спільно з українськими оборонними технологічними компаніями.
Для Путіна це створює стратегічну проблему
Як зазначається, для Росії все це є катастрофічною новиною. Коли Путін розпочав повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року, однією з його ключових заявлених цілей була “демілітаризація” України. Тепер очевидно, що він зазнав нищівної поразки. Замість демілітаризації, агресія Путіна призвела до створення високомілітаризованої України – саме того результату, якого він найбільше прагнув уникнути.
“Це ставить кремлівського лідера у надзвичайно складне становище. Якщо він погодиться на компромісний мир, заснований на поточній ситуації на фронті, це означатиме прийняття реальності постійно ворожої та військово потужної України біля кордонів Росії. Водночас, якщо він вирішить продовжувати війну, існує висока ймовірність, що прискорене військове посилення України триватиме нинішніми темпами, створюючи дедалі більші загрози безпеці Росії та потенційно сприяючи дестабілізації режиму Путіна”, – пише автор.
Тепер Європа бачить в Україні гаранта безпеки
Як зауважив Дікінсон, на тлі побоювань щодо можливого зменшення ролі США у європейській безпеці, країни Європи все частіше розглядають Україну як важливого партнера.
За оцінкою автора, це робить малоймовірною відмову Європи від підтримки Києва. Навпаки, європейські держави можуть прискорити інтеграцію України до власної системи безпеки, а сама Україна в майбутньому може закріпити свій статус як одного з головних гарантів стабільності на континенті.
“Іншими словами, зараз існує висока ймовірність того, що вторгнення Путіна призведе до результату, якого він найбільше боявся і якого прагнув запобігти”, – підсумував оглядач.
Читають зараз: Удари по цивільних залишилися єдиним козирем Путіна, – The Atlantic.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
