Вранці 15 червня українці збудилися від вибухів, спричинених останнім наступом Росії. Тоді держава-агресор задіяла 611 безпілотників та 70 ракет, зосередившись на Києві. Про це інформує The Economist.
“Давній комплекс Києво-Печерської Лаври, який є об’єктом Світової спадщини ЮНЕСКО, зазнав удару, який місцева влада визначила як прямий. В інших регіонах основними цілями, ймовірно, були об’єкти військово-промислового комплексу та енергетична інфраструктура, проте, як це часто буває, певна кількість ракет влучила у житлові будівлі. Було ушкоджено вісім житлових будинків. У столиці загинуло щонайменше п’ятеро осіб, а близько тридцяти отримали поранення”, – нагадують журналісти.
Водночас у Харкові загинуло п’ятеро рятувальників через цілеспрямований “подвійний удар”.
Посилення повітряної війни
“Зростання інтенсивності повітряної війни частково є відображенням зростаючих труднощів Росії на полі бою. Від кінця 2025 року українські війська, використовуючи безпілотники, завдають втрат російським солдатам швидше, ніж Кремль може їх поповнювати, уповільнюючи їхнє просування до незначного темпу або, в певних випадках, навіть частково змінюючи його напрямок. Майже патова ситуація змушує фокус війни зміщуватися з окопів у бік промислових об’єктів та тилових ліній постачання. Кожна сторона реагує, застосовуючи доступні їй засоби”, – пояснює видання.
Зі свого боку, як зазначається у статті, Україна надала пріоритет асиметричній кампанії з використанням дронів середньої дальності, що призвело до дефіциту пального в окупованому Криму.
“Росія, у свою чергу, просто почала ще інтенсивніше та жорстокіше атакувати українські міста. Її цілі не лише військові, а й психологічні: підірвати моральний дух місцевих жителів та впевненість міжнародних партнерів у спроможності України захищатися. Наприкінці травня Міністерство закордонних справ Росії закликало дипломатів покинути Київ. Наразі ніхто цього не зробив”, – підкреслює The Economist.
Навантаження на українську ППО
Водночас для українських захисників, які нейтралізують ворожі цілі, подібні ночі стають дедалі складнішими.
“Це схоже на гру воротаря, який одночасно відбиває десять м’ячів. У тебе лише дві руки й дві ноги, і ти не уявляєш, як з цим впораєшся”, – поділився один з офіцерів.
Україна, у свою чергу, обернула дефіцит ракет на свою перевагу, перейшовши до масованих атак із застосуванням простіших дронів та крилатих ракет.
“Їй вдалося здійснити нальоти безпілотників на великі відстані, вражаючи цілі вглиб російської території. Це поставило Володимира Путіна в незручне становище, завдавши ударів по порту Санкт-Петербурга під час його щорічного економічного форуму на початку червня”, – нагадали у публікації.
Проблеми виробництва ракет в Україні
Україна прагне налагодити виробництво ракет, проте найскладнішим завданням у цьому може стати фінансування серійного виробництва.
“Неможливо сьогодні виготовляти лопати, а завтра – ракети. Україна має власні ракетні розробки, але наша технологія залишається незмінною вже 40 років”, – зазначив колишній заступник начальника штабу ВМС України Андрій Риженко.
Крім того, Україна готується до появи нового покоління “Шахедів” із реактивним двигуном, розроблених на основі китайських двигунів, які з жовтня становитимуть 80% парку.
“Нові безпілотники рухаються надто швидко для сучасних систем перехоплення, що значно ускладнить завдання українським силам протиповітряної оборони. Великі міста України очікують ще більші руйнування. Історія свідчить, що це не зламає стійкість країни. Однак це може зробити життя надзвичайно важким”, – попереджає The Economist.
Читають зараз: В ОП відреагували на матеріал The Economist про продовження війни в Україні ще на 2-3 роки.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
