Розпочинається другий тиждень навколо найбільш обговорюваного корупційного інциденту за останній період. Про те, як в подальшому можуть розвиватися події, що коїться у Верховній Раді та уряді і які наслідки це може мати для президента Володимира Зеленського – дізнайтеся з матеріалу РБК-Україна.
“Було зламано суспільну домовленість всередині еліти. Її ключове правило – не нахабніти. І варто зауважити: до цього всіх, хто дійсно нахабнів – їх ніхто не захищав”, – зазначає РБК-Україна депутат від “Слуги народу”. Було порушено ще один пункт цієї угоди: народні обранці майже без заперечень голосують та підтримують рішення, які їм надсилають “згори” – в обмін на те, що “там” зберігають певні обмеження.
Володимиру Зеленському та всьому найвищому керівництву наразі вдалося приборкати першу хвилю ефекту “Міндіч-гейту”. Хай і з запізненням, однак стартували кадрові зміни, західні союзники не відмовились від підтримки України, спробу організувати надуманий “Майдан” висміяли і вона з оглушливим тріском провалилася.
Однак ситуація занадто велика для того, аби завершитися одним напруженим тижнем – наслідки будуть даватися взнаки ще тривалий час. Та й сам скандал, очевидно, не вичерпано – хто знає, які ще імена та схеми фігуруватимуть у нових відео від НАБУ і в виступах прокурорів САП у судах.
Тим паче, цього тижня на пленарне засідання збирається Верховна Рада. Якимось дивом народні депутати виявилися зовсім не причетними до гучного політичного скандалу в Україні. І наразі справедливо вважають себе постраждалою стороною.“Погано у всьому”, – характеризує РБК-Україна настрої всередині фракції ще один депутат від СН.
Частина зі “слуг народу”, за його словами, почуваються обманутими, при чому двічі. Вперше, коли їх запевняли, що потрібно віддати голос за закон про обмеження незалежності НАБУ та САП, адже вони нібито “не тим займаються” і взагалі, майже російські шпигуни.
І вдруге – коли в ЗМІ з’явилася інформація про те, що тиск на НАБУ та САП пов’язаний із зацікавленістю цих органів до Міндіча та Чернишова, а “нагорі” депутатів запевняли, що це все неправда. “Виходить, усе, що нам антикори місяцями говорили – так це все правда?!” – говорять звичайні нардепи зі “Слуги народу”.
Руйнування внутрішньоелітної суспільної угоди означає, що багато депутатів тепер і самі не відчувають жодних зобов’язань. На практиці це може означати або їхню відмову голосувати “за вказівкою” зверху, або більш радикальні кроки – вихід із фракції. Тим більше, що мажоритарники можуть це робити без проблем, не боячись втрати мандата.
А запас міцності у номінальної монобільшості незначний. Зараз у СН налічується 229 нардепів. В реальності вони сумарно забезпечують не більше 170-180 голосів, багато хто давно “забув” приходити на роботу, якщо взагалі перебувають в Україні. Але формально монобільшість існує, і для її остаточної ліквідації фракція СН повинна втратити всього чотирьох депутатів.
“В нашому фракційному чаті обговорення досить стримані. Там не дуже намагаються вести розмову про цю історію, боячись, що згодом скріншоти з їхнім листуванням опиняться в ЗМІ. У окремих чатах груп рівень дискусії значно вищий. Однак поки не видно, щоб хтось збирався виходити з фракції”, – зауважує інше джерело видання в СН.
Ще один депутат повідомляє, що дійсні настрої “під куполом” можна буде зрозуміти сьогодні та завтра, коли нардепи зберуться в Києві. І він не впевнений, що ситуацію вдасться втримати під контролем. Особливо враховуючи те, що на Банковій начебто посварилися з головою фракції Давидом Арахамією, котрий роками виконував роль парламентського менеджера.
В будь-якому разі, навіть якщо і вдасться зберегти цілісність коаліції, то, ймовірно, в Верховній Раді стане важче збирати голоси за важливі законопроекти. Особливо – за ті, які надходять із Кабміну.
Зокрема, мова йде про голосування за держбюджет на наступний рік у другому читанні, заплановане на цей тиждень. Наразі його взагалі прибрали з порядку денного. Відмовилися і від проведення стандартної наради щодо порядку денного за участі керівництва парламенту, Кабміну та Офісу президента.
“Відтепер до кожного урядового документа будуть ставитися уважніше. Те ж саме стосується і призначень в уряд – про будь-які “пакетні” голосування за міністрів на тривалий термін можна забути”, – зауважує один із співрозмовників.
Згідно зі словами іншого джерела РБК-Україна, на Банковій саме намагалися повернути ситуацію до звичного стану, закликаючи депутатів віддати голос за бюджет. І тим самим ще й показати, що все під контролем.
“Однак так це вже не пройде. Розпочався бунт “зелених кнопочок”. Для початку нам потрібні “заходи із відновлення довіри”, – каже нардеп.
Кабмін під ударом
Історія з Міндічем, безумовно, негативно вплинула і на сам Кабмін, який під керівництвом Юлії Свириденко працює неповних пів року. Двоє міністрів, які з’явилися на плівках, – юстиції Герман Галущенко та енергетики Світлана Гринчук – вже подали у відставку. Пошук наступників триває. Про кандидатів на посаду очільника Міненерго РБК-Україна вже писало.
Що стосується Мін’юсту – згідно з інформацією джерел видання, виникла ідея знову поєднати його з посадою віце-прем’єра з європейської та євроатлантичної інтеграції, яку зараз займає Тарас Качка. І начебто цю ідею підтримує прем’єр Свириденко.
Однак досвід поєднання цих посад вже був, і зовсім нещодавно – у минулому уряді, успішним експеримент не визнали. Тому зараз Свириденка відмовляють від такої ідеї, тим паче, що на пост очільника Мін’юсту є інша претендентка – заступник голови ОП Ірина Мудра.
“Свириденко намагалася з перших днів підтримувати гарний імідж, і тут таке. Хоча насправді ще в момент формування Кабміну вона активно чинила опір призначенню Галущенка. По суті, Свириденко розплатилася за те, що в неї не було самостійності в момент формування її Кабміну. Можливо, тепер це призведе до того, що уряд стане більш суб’єктним”, – розмірковує один із нардепів із СН.
З іншого боку, шанс проявити суб’єктність у глави уряду був у найперші дні “Міндіч-гейту”, однак вона ним не скористалася, всі кадрові рішення – відсторонення Галущенка, а після – відставка його і Світлани Гринчук, як і раніше, приймалися на Банковій.
Проте гасити пожежу, що розгоряється, доводиться тій самій Свириденко – вносячи в Раду подання про відставку міністрів, обіцяючи масштабні перевірки та зміни в енергетичній сфері, виправдовуючись перед західними послами.
Чи відбудуться в Кабміні інші заміни, “пакетом” зі звільненням Галущенка та Гринчук, поки невідомо. Як говорять у парламенті, ще до того моменту, як депутати зберуться в сесійній залі, можуть з’явитися нові фігуранти скандалу, зокрема з виконавчої влади.
“Поки нам відомо лише про двох. А якщо будуть наступні частини, хто ще там може виплисти? Зараз багато хто в приватних розмовах робить прогнози – хтось почув якийсь інсайд ще від когось, хто почув якийсь інсайд. І зважаючи на весь цей масив чуток, багато хто вважає, що під наступний удар можуть потрапити сектор оборони та інфраструктури”, – розмірковує один із нардепів.
В той же час, інше джерело видання припускає, що НАБУ і САП трохи сповільнили публічний темп операції “Мідас”. Тому наступних “фільмів” найближчим часом може і не бути. Натомість подальші деталі всі дізнаватимуться із судових засідань щодо запобіжних заходів для фігурантів схеми.
“Подейкують, що наші західні партнери могли попросити наші антикорупційні органи трохи зменшити оберти, аби влада в умовах війни не втратила керованість і щоб не було ефекту доміно. Якщо це правда, то, можливо, їх почули”, – каже нардеп від СН.
Звідки взялася справа Міндича?
Західний слід у “Міндич-гейті” – популярна минулого тижня тема для обговорень у політичних і навколополітичних колах. І одна з версій того, чому ця справа в принципі розкрутилася до такого масштабу.
Якщо за всім дійсно стоять США, то їхній очевидний мотив – зробити Банкову більш поступливою напередодні ймовірних перемовин із Росією. Ці чутки підсилила інформація про системну і тісну співпрацю НАБУ з ФБР.
Втім, згідно зі словами добре обізнаного члена президентської команди, за адміністрації Дональда Трампа НАБУ і САП вже не є такою “рукою Заходу”, як за демократів. Хоча він же визнає, що ця історія в будь-якому випадку піде Білому дому на користь – якщо не в питанні глобального “peace deal”, то в більш предметних речах, наприклад, під час обговорення “угоди про дрони” та інших прикладних аспектах українсько-американських відносин.
Однак більшість співрозмовників РБК-Україна вважають основною іншу версію подій. Вона полягає в тому, що “Міндіч-гейт” – це удар НАБУ і САП на випередження, майже вимушений захід після атаки на антикорупційну інфраструктуру в липні цього року. І в світлі чуток про можливу зміну глави САП, і навіть кримінальної справи проти нього.
“Для НАБУ і САП це перетворилося просто з розслідування на питання виживання і справу честі: показати ці плівки, вручити підозри тощо”, – каже співрозмовник у президентському оточенні.
Перші дві версії не суперечать ще одній, яку також активно обговорюють у кулуарах. Одразу четверо співрозмовників РБК-Україна припускають, що операція “Мідас” – це наслідок помсти Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова.
Перший зараз перебуває в СІЗО, з цілим переліком підозр: від НАБУ, СБУ та БЕБ. Другому якимось чином вдалося виїхати з країни. При чому, за заявами СБУ влітку цього року, супроводжували Боголюбова співробітники НАБУ. У самому Бюро тоді заявили, що їхні люди просто випадково їхали в тому ж потязі, що й Боголюбов, направляючись у відрядження.
“Коломойський вже не перший рік погрожував помститися Зеленському. Розумієте, як йому, якщо він сприймав Міндіча як людину “подай-принеси”? І хочу нагадати, що НАБУ ходили до нього з допитами, причому довго їм це не вдавалося організувати. Що він їм розповів – ми навряд чи дізнаємося. Однак чи могли вони здати явки і паролі – легко, один із помсти, інший – заради спокою”, – припустив один із впливових нардепів.
Публічні заяви Коломойського останніми днями, його неприхована радість від того, що відбувається, безумовно, додають аргументів на користь останньої версії.
У пошуку виходу
Що б не стало основною причиною “Міндіч-гейту”, основне питання – як владі виходити з цієї ситуації. У депутатських колах вже критикують Банкову за повільність.
“Насправді багато хто очікував від президента більш рішучих дій у перші дні. Якби їх взагалі не було, вже б до п’ятниці ситуація у фракції могла б перетворитися на вибух. Однак оскільки два міністри пішли і плюс санкції – це трохи згладило обстановку всередині”, – говорить один із членів фракції СН.
Хоча є й ті, хто вважає, що вже прийнятих Зеленським рішень недостатньо для виходу з кризи, що склалася. За інформацією видання, ці думки та “антикризові” сценарії в останній тиждень доносять на Банкову з різних політичних сил. Відставка двох міністрів і санкції проти Міндіча і Цукермана – це поки що найслабший сценарій з усіх можливих, вважає один із впливових нардепів, котрий не входить до монокоаліції.
“Вони спочатку обрали невірну лінію захисту. Якщо вони хотіли відвести удар, то їм потрібно було дискредитувати самі записи – мовляв, це робота ШІ, що завгодно. А вони обрали лінію відмежування від Міндіча, дозволивши легалізувати самі записи. Тому тепер у Зеленського немає іншого виходу, окрім як здати купу людей”, – розмірковує співрозмовник.
Він вважає, що падіння рейтингу президента зараз неминуче. Однак найкращим способом пом’якшити негатив від справи Міндіча може стати глобальний перегляд ефективності всіх органів влади – починаючи від голів ОВА і закінчуючи міністрами.
“Якщо доведеться звільнити багатьох голів ОВА, наприклад, за фортифікацію і 80% Кабміну – це потрібно зробити. Потрібно провести велике перетрушування – це перше, що потрібно зробити, щоб врятувати ситуацію. При чому діючи на випередження, а не наздогін, звільняючи тих, кого вже засвітили НАБУ. І друге – це активізувати мирний трек”, – вважає депутат.
При цьому низка співрозмовників із різних політичних сил впевнені, що єдиний спосіб заспокоїти ситуацію – це формування коаліційного уряду, свого роду “уряду національної єдності”.
Ця ідея обговорюється вже не перший рік, однак раніше в команді влади вона розглядалися виключно як політичний наратив команд Петра Порошенка і Юлії Тимошенко. Зараз ситуація змінюється.
“Якщо ми говоримо про повне перезавантаження уряду – туди мають увійти і Тимошенко та її люди, і люди Порошенка. І всі інші. Однак знову ж таки – у такому вигляді все це ризикує перетворитися на суцільну сварку, де кожен боротиметься за себе і ставитиме один одному перешкоди. Другий варіант – формувати новий Кабмін з людей, які лідирують у рейтингах довіри – Залужний, Буданов та інші. Однак чи захочуть вони?” – розмірковує співрозмовник у команді влади.
В будь-якому разі, для формування коаліційного уряду необхідно, аби керівництво країни переступило важливий психологічний бар’єр – в принципі захотіло поділити монополію на владу, яку воно утримує від самого початку, з 2019 року. Наразі жодних ознак цього бажання немає.
“Якщо ми говоримо про інший сценарій, коаліційний уряд як результат бунту депутатських мас, то тут теж не виходить”, – каже один із впливових нардепів від СН.
Він пояснює, що з уламками ОПЗЖ об’єднуватися точно ніхто не буде. Для багатьох “слуг” дуже складно буде увійти в альянс і з “Євросолідарністю” – після всього, що було сказано на адресу один одного за останні роки.
“Батьківщина” має зовсім інше бачення низки принципових питань, наприклад, судової реформи. Але загалом партія Юлії Тимошенко і так максимально лояльна до влади останнім часом, тому який сенс формалізувати цей союз.
“Залишається “Голос”, “Довіра” і “За майбутнє” – але з тим, як вони ходять, це голосів тридцять. За підсумком, матимемо 240 номінально в коаліції і 210 голосів на табло. У СН же як було 170-180 реальних голосів, так і залишиться, з коаліцією чи без”, – каже співрозмовник.
Тому, за його словами, поки що реалістичнішим є варіант, за якого “слуги” втратять декількох депутатів, однак до колапсу монобільшості це не призведе – лави можна буде швидко поповнити позафракційними або здійснити “трансфер” із дружньою групою чи фракцією. І де-факто уряд меншості, що спирається на ситуативні альянси під час голосувань, існуватиме й надалі.
Хоча фундаментально ситуацію це не покращить. “Це екзистенційна криза. Якщо Зеленський не зрозуміє, що треба ділитися владою, далі буде гірше. Але поки що він не розуміє”, – резюмує один із нардепів.
За словами співрозмовника в оточенні Зеленського, вся метафора з “урядом національної єдності” не має практичного сенсу. “Не може бути єднання з тими, хто прагне розділяти”, – сказав він, маючи на увазі насамперед партію Петра Порошенка.
Здається, поки що на Банковій вирішили приділяти “Міндіч-гейту” мінімум можливої уваги: заклики до відставок і очищень пролунали, санкції накладено – отже, можна повертатися до звичайних справ на кшталт стандартної “президентської тисячі”, закордонних поїздок тощо.
“Треба ще змінювати багато управлінських процесів, перевіряти всю сферу енергетики, тривають перевірки, потрібно призначити нових керівників і провести оголошені конкурси”, – описують подальші кроки в президентському оточенні.
Безумовно, газові угоди з Грецією важливі, як і авіаційна угода з французами, але вони аж ніяк не перекриють тисячі мемів на тему скандалу і піднятих з архіву відео, на яких Зеленський обіцяє піти у відставку за появи навколо нього своїх “свинарчуків”.
Друга частина першого сезону “Міндіч-гейту” ще навіть не почалася, а наслідків вже чимало. І не тільки всередині країни, у форматі бунту “під куполом”, а й у відносинах із Заходом. Про те, який подарунок у вигляді корупційного скандалу тепер отримали європейські та американські “орбани” всіх видів, РБК-Україна вже писало.
Навіть з отриманням вже запланованого фінансування від Заходу, як незалежно підтвердили РБК-Україна два джерела, з’явилися деякі труднощі – шість мільярдів євро від Європи минулого тижня могли виділити із затримкою.
А з репараційним кредитом і до “Міндіч-гейту” виникали серйозні труднощі, тепер же їх стане ще більше, нехай навіть ніхто (окрім Орбана і Фіцо) не стане публічно пов’язувати ці речі. А альтернативні варіанти фінансування на середню перспективу поки що невідомі.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
Источник: www.vesti-ua.net
