Спеціалізована прокуратура скерувала до суду провадження стосовно двох угруповань військових, котрі нелегально збували дизельне пальне, призначене для потреб армії. В цілому зафіксовано розкрадання близько 75 тонн пального.

Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону передала до судових органів справи відносно двох груп військовослужбовців, які займалися несанкціонованим продажем дизельного пального, призначеного для потреб армії. Про це інформує Офіс Генерального прокурора, повідомляє УНН.
Деталі
Всього задокументували факт незаконного заволодіння майже 75 тонн пального.
У першому інциденті троє військових з частини, розташованої на Київщині, продали приблизно 23 тонни пального за 23,5 тис. доларів США
– вказується в повідомленні.
Керівник служби пального, завідувач складу автомобільного пального та військовослужбовець з іншої військової частини зливали дизельне пальне з резервуарів та вивозили його з метою збуту. Для маскування своїх дій вони змінювали реєстраційні номери авто покупців на військові, а на контрольно-пропускних пунктах надавали фальсифіковані документи.
Зловмисників було виявлено та затримано у вересні 2025 року відповідно до ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. Їхні дії кваліфіковані згідно з ч. 3 ст. 28 та ч. 4 ст. 410 Кримінального кодексу України.
Другий випадок стосується восьми військовослужбовців, які протягом періоду з листопада 2024 року по березень 2025 року привласнили понад 50 тис. літрів дизельного пального, заподіявши державі збитки на суму майже 1,9 млн грн
– повідомляють у Генпрокуратурі.
Організатором виявився заступник начальника логістики однієї з частин, що дислокується в смт Десна, який залучив ще сімох військових з різних підрозділів. Спільники виготовляли неправдиві розпорядження про переміщення техніки та особового складу, оформлювали фіктивні “дорожні листи” на вигадані відрядження та списували пальне, створюючи штучні “надлишки”, які потім реалізовували, а отримані кошти ділили між собою.




Дії військових кваліфіковано згідно з ч. 3 ст. 255, ч. 4 ст. 28 та ч. 4 ст. 410, ч. 1 ст. 114‑1 Кримінального кодексу України.
