“`html
В Україні очікується збільшення ціни на бензин, дизель та газ для автомобілів. Це зумовлено декількома причинами, серед яких – зростання акцизних зборів та зміни курсів валют. Однак, фахівці вказують на ще один вагомий аспект, що впливає на підйом вартості пального.
Вартість пального в Україні зростає, і цьому є як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори. На ціни впливають збільшення акцизу з 1 січня 2026 року, знецінення гривні відносно долара та євро. Крім того, спостерігається незначне підвищення цін на пальне при імпорті. Фокус отримав думку експерта щодо ситуації на паливному ринку та вивчив актуальні ціни на АЗС.Підвищення вартості пального приблизно на 1-2 грн за літр пов’язане насамперед з переглядом акцизних ставок. Як роз’яснив Фокусу експерт з енергетики, заступник директора науково-технічного центру “Психея” Геннадій Рябцев, Україна має обов’язки, передбачені Угодою про асоціацію з ЄС, і згідно з ними акцизи, зокрема, на нафтопродукти, повинні бути приведені до мінімального рівня, дозволеного в Євросоюзі.
Однак, акциз – лише одна зі складових ціни на пальне. Не менш значний вплив мають інші фактори – як об’єктивні, так і суб’єктивні.
До об’єктивних причин, крім збільшення акцизу, належать знецінення гривні відносно долара та євро, а також невелике зростання оптових цін при імпорті. Практично всі нафтопродукти закуповуються за євро, і акциз також сплачується в євро, що безпосередньо впливає на остаточну вартість.
“Після збільшення акцизу з 1 січня, другою причиною є здешевлення гривні по відношенню до долара та євро. Майже все купується за євро, і акциз сплачується в євро, тому це також потрібно враховувати. І є невелике, але все ж таки підвищення ціни на нафтопродукти при імпорті. Ці три фактори якраз і спричиняють підвищення ціни приблизно від півтори до двох гривень на літрі бензину та дизельного палива, що, власне, вже відбувається”, — пояснив Рябцев
За сукупністю цих факторів, економічно виправдане підвищення становить близько 1-2 грн за літр бензину та дизельного палива”.
Проте, експерт вважає, що фактичні ціни часто перевищують ці межі через нечесну конкуренцію. І це він називає четвертим фактором збільшення цін на пальне.Зазначимо, що середні роздрібні ціни в основних мережах АЗС України станом на 28 січня порівняно з минулою добою незначно зросли, в межах 0,10-0,20 грн за літр.
Також зберігаються регіональні розбіжності в цінах у великих містах, зокрема, у Києві та Харкові. Там пальне зазвичай коштує дорожче в середньому на 1-2 гривні за літр, тоді як у західних областях країни ціни трохи нижчі.
Так, середні ціни на пальне по Україні становлятьА-95+ — 64,36 грн/л;А-95 — 59,40 грн/л;А-92 — 57,99 грн/л;Дизель (ДП) — 58,90 грн/л;Газ (пропан) — 38,58 грн/л.
Геннадій Рябцев зауважує, що на ринку є ознаки картельної змови, коли великі гравці одночасно піднімають ціни. За його словами, великі оператори сьогодні отримують прибутки, більші за довоєнні, використовуючи те, що пальне є базовим товаром, без якого неможливо обійтися.
Мова йде про присутність на ринку картелю, який узгоджено піднімає вартість нафтопродуктів на однакові значення
“Нечесна конкуренція – це той фактор, який, швидше за все, гарантує підняття цін вище за об’єктивно обґрунтовані. Наявність на ринку картелю, який спільно на однакові значення збільшує вартість нафтопродуктів, представники якого використовують свої зв’язки у владі для боротьби з конкурентами, звинувачуючи їх у порушенні певних норм і правил, і продають через свої заправки пальне за завищеними цінами. Зараз після того, як з ринку пішла група “Приват”, окрім “Укрнафти”, на ньому фактично не залишилося учасників, які б обмежували апетити першої десятки операторів, що зараз отримують прибутки більше, ніж до війни. Тобто вони просто використовують ситуацію для власного збагачення і використовують той факт, що нафтопродукти є базовими товарами, і від них ніхто не може відмовитися. Тому ми бачимо збільшені догори ціни на так звані фірмові види палива, а також ситуацію, організовану навколо так званого арктичного дизеля, коли його роздрібні ціни були підняті взагалі без будь-яких підстав, просто на хвилі того, що він був потрібен для живлення генераторів”, — зазначив експерт.
Експерт також звертає увагу на ознаки класичного захоплення регулятора (regulatory capture) – ситуації, коли державні органи контролю фактично працюють в інтересах великих компаній, а не споживачів.
Антимонопольний комітет, Держпродспоживслужба та інші установи практично не проводять системних розслідувань щодо завищення цін або якості пального. Через це суб’єктивний фактор стає основним рушієм подорожчання.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
“`