У зв’язку із загостренням ситуації з безпекою навколо Ірану в українських ЗМІ та соцмережах почали з’являтися передбачення щодо можливих перебоїв із забезпеченням пальним і різкого збільшення його вартості. Одночасно спостерігаються часті зміни цін на автозаправних станціях і збільшення споживчого попиту.
Загострення на Близькому Сході вчергове посилило нестабільність на світовому нафтовому ринку, і разом із нею активізувало сподівання щодо збільшення ціни на пальне в державах-імпортерах. В Україні це оперативно позначилося на роздрібному сегменті: на деяких АЗС ціни змінюються все частіше, а попит подекуди зростає через страх перед можливими перебоями. Разом із тим, учасники ринку акцентують, що реального браку на цей момент немає, а основний короткочасний ризик пов’язаний з панічними настроями і реакцією на інформаційний фон.
УНН проаналізували ситуацію на внутрішньому ринку пального разом із експертом, директором Консалтингової групи А-95 Сергієм Куюном.
Припинення роботи НПЗ у Саудівській Аравії, військова операція США та застереження Ірану: яким чином геополітика визначає тенденції на ринку пального
У березні 2026 року становище на глобальному ринку нафти і пального значно ускладнилося через ескалацію навколо Ірану та Перської затоки. Ринок відреагував підняттям цін і збільшенням так званих ризикових премій у морській логістиці, що вплинуло як на котирування нафти, так і на ціну нафтопродуктів.
Головним фактором стала напруженість навколо Ормузької протоки. Через цей шлях проходить значна частина світових морських перевезень нафти, тому заяви іранських представників про блокування протоки та погрози обстрілу суден були сприйняті як загроза можливих проблем із забезпеченням.
У відповідь у США повідомили, що ВМС можуть почати супровід танкерів, що рухаються через Ормузьку протоку. Також обговорювалися механізми підтримки судноплавства, зокрема у сфері страхування. Такі сигнали могли частково знизити панічні очікування, проте не усунули основні ризики безпеки маршрутів.
Додатковим фактором стала інформація про зупинку нафтопереробного заводу в Саудівській Аравії. Подібні випадки посилюють неспокій ринку, оскільки створюють загрози тимчасового зменшення пропозиції нафтопродуктів і формують додатковий тиск на ціни.
На українському ринку наслідки проявилися досить швидко. Медіа поспішили писати про значне зростання гуртових цін на пальне. За наявними даними, оптові ціни на дизельне пальне за короткий проміжок часу збільшились на 23%. Це позначилося на очікуваннях учасників ринку щодо подальшого здорожчання в роздрібі.
Що відбувається з цінами на бензин на українських АЗС зараз
Станом на середу, 4 березня, найдорожчим на АЗС Київської області був літр бензину марки А-95+. За нього в середньому просять від 64,99 грн (АЗС Shell та Marshal) до 72, 99 грн за літр (SOCAR).
Трохи дешевше коштуватиме автомобілістам заправити машину пальним А-95. За це доведеться заплатити від 60,95 грн/літр на заправках Авантаж 7 до 66,99 грн/літр, якщо заправлятися на АЗС “Укрнафта”. Найдорожче обійдеться придбання літра 95-го на заправках мереж SOCAR, OKKO та WOG – там просять 68,99 грн.
В середньому за 4 дні на більшості мереж АЗС вартість цього виду палива зросла на 4,48% за літр (на 2,79 грн):
- Авантаж 7: 57.95 → 60.95 (+3.00 грн, +5.18%);
- Маркет: 58.49 → 62.49 (+4.00 грн, +6.83%);
- БРСМ-нафта: 58.99 → 61.99 (+3.00 грн, +5.09%);
- MANGO: 59.99 → 61.99 (+2 грн, +3,3%);
- Marshal: 60.99 → 61.99 (+1.00 грн, +1.64%);
- UPG: 61.90 → 65.90 (+4.00 грн, +6.46%);
- AMIC: 61.99 → 64.99 (+3.00 грн, +4.84%);
- BVS: 62.99 → 65.99 (+3.00 грн, +4.76%);
- Укрнафта: 62.99 → 66.99 (+4.00 грн, +6.35%);
- КЛО: 63.49 → 66.49 (+3.00 грн, +4.73%);
- OKKO: 65.99 → 68.99 (+3.00 грн, +4.55%);
- WOG: 65.99 → 68.99 (+3.00 грн, +4.55%).
Директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн у розмові з УНН, коментуючи ситуацію з цінами, визнав – підстави для підвищення ціни є, але це не повинно відбуватися так оперативно.
“Є підстави для підвищення, але не такими темпами”, – сказав Куюн.
Експерт пояснив, що очікує від усіх учасників ринку зміни манери поведінки, яка має швидко відбитися на цінах, які водії бачать на табло АЗС.
“Я думаю, що всі цього тижня це зрозуміють, і ми повернемось на якісь рубежі, які більш, скажімо так, відповідають поточній ситуації у світі та на зовнішніх ринках”, – висловив своє бачення ситуації Куюн.
Співрозмовник УНН також роз’яснив економічну логіку та механізм, за якими відбувається збільшення цін на автозаправках. Згідно зі словами Сергія Куюна, ризик здорожчання бензину найближчим часом залишається. На його думку, для України ключовий період пов’язаний саме з моментом закупівлі нових партій.
Саме тому ціну на АЗС підвищують, враховуючи майбутні витрати на закупівлю пального, нова партія якого, скоріше за все, буде відпускатися вже за вищими цінами, враховуючи конфлікт на Близькому Сході. Тому власники мереж автозаправок змушені закладати в поточну ціну для водіїв покриття ризиків. Причому, орієнтуються на найбільш песимістичний сценарій.
“Тобто вони закладають сьогодні, умовно кажучи, найгірший сценарій: Я сьогодні продаю по 50, а мені післязавтра, через тиждень, треба буде купити по 60 пальне. Де мені гроші взяти на це?” – навів приклад експерт.
Водночас член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин дотримується іншої точки зору щодо тенденцій на внутрішньому паливному ринку. Економіст, зокрема, заявив, що Антимонопольний комітет мав би звернути увагу на стрибок цін на бензин і дизельне пальне, оскільки, за його оцінкою, повна передача росту світових цін на нафту у вартість нафтопродуктів зазвичай має певний часовий проміжок, а не відбувається наступного дня.
“Між ростом ціни на нафту і ростом ціни на нафтопродукти, вироблених з цієї нафти, проходить, як мінімум, 20 днів. Тобто, я б зрозумів, якби, наприклад, ми мали підняття цін на нафту на світовому ринку, а десь приблизно, умовно, в третій декаді березня місяця, ми би бачили зростання цін на пальне, на заправках. І, причому, різнопланове, тому що кожен купляє, виходячи із своїх можливостей, в залежності в оптовій партії неоднакові по цінах бувають. Ну, чесно, я думаю, що Антимонопольний комітет обов’язково мав би зацікавитися”, – сказав Пендзин в коментарі Еспресо.TV.
Поведінка роздрібного ринку і попит: що посилює коливання цін
Сергій Куюн в ексклюзивному коментарі УНН звернув увагу на те, що станом на 4 березня 2026 року в Україні вже збільшився роздрібний попит на пальне. А головним стимулом виступило рішення мереж АЗС щодо зміни ціни на літр пального.
“Цей ажіотаж створили саме мережі заправних станцій. У такій ситуації підвищення цін стає додатковим стимулом для споживачів купувати більше, ніж зазвичай”, – сказав він.
Разом із тим, експерт наголосив, що наразі для того, аби починати панікувати через майбутній дефіцит бензину на заправках, немає ніяких підстав.
“Пальне є – усіх марок, у великих обсягах. Особливо бензину багато. (Крім того, – ред.) усе їде й їде ще по старим контрактам, по старим цінам. Це створює запас міцності на перехідний період”, – пояснив він.
Директор Консалтингової групи А-95 пояснив також, що і міжнародна ситуація на цей час не досягла того рівня напруги, який може відгукнутися Україні глобальним дефіцитом бензину.
“Мережі заправних станцій почали піднімати ціни на новинах про те, що все застрягне в Ормутській протоці, пального не буде, треба готуватись… Але вчора (3 березня, – ред.) Трамп вже заявив, що вони навіть готові супроводжувати військовими кораблями танкери. Я переконаний, що наступного тижня ми побачимо зниження котирування, а може і раніше”. – сказав Сергій Куюн.
Оптові котирування і часовий лаг: чому дизель подорожчав, коли фізичні партії палива не зайшли на ринок
Сергій Куюн у розмові з УНН підтвердив, що зовнішній ціновий фактор вже проявився в котируваннях на дизель.
“Це факт. Дизельне пальне за три дні зросло майже на 25%. Це реально багато”, – сказав він.
Експерт акцентує в цьому випадку на так званому “часовому лагу”.
“Воно (дизпаливо – ред.) зросло тільки вчора. Тобто цього пального ще немає (на українському ринку – ред.)”.
Згідно з його словами, таким чином бізнес готується до закупівель дорожчих партій.
“Я розумію, що треба готуватися, треба там збирати гроші на ті нові партії, які будемо закуповувати. Але не можна за один день збирати все на нові партії, які на 25% дорожчі. У нас кожен має право на вільне ціноутворення, але тут треба трошки взяти себе в руки”, – переконаний Сергій Куюн.
Нафта, логістика, інфляція: як події в Перській затоці можуть змінити ціни найближчим часом
Сергій Куюн під час розмови з журналістами УНН акцентував: на найближче майбутнє головним завданням для ринку палива в Україні він бачить зменшення рівня паніки. Згідно з його словами, навіть за наявності підстав для корегування цін поточна швидкість їх зміни – завищена.
“Тому я вважаю, що невиправдані ті темпи зростання, які зараз є, що вони на якихось ажіотажних настроях. Я впевнений, що ціна скоро спаде”, – сказав експерт.
Окремо директор Консалтингової групи А-95 наголосив на тому, що короткі коливання цін на пальне у період активних бойових дій типові для ринку.
“Жодна війна не проходить без якихось сплесків (здорожчання, – ред.). Після зменшення напруги навколо перевезень … ціни спадуть”, – спрогнозував експерт.
Тим часом міжнародні та українські аналітики у сфері паливного ринку та економісти відзначають, що в глобальному вимірі розвиток подій у Перській затоці формує декілька сценаріїв.
У випадку деескалації ризикова премія в цінах може зменшуватися, що відкриє простір для стабілізації або корекції котирувань.
У випадку тривалого обмеження судноплавства або атак на інфраструктуру можливе продовження зростання цін на нафту і нафтопродукти, а також посилення інфляційного тиску через здорожчання енергоносіїв та логістики.
Окремим наслідком підвищення світових цін на енергоресурси може стати потенційне збільшення доходів країн-експортерів, зокрема Росії, що може покращувати її фінансові можливості в умовах війни. І це може стати новим додатковим викликом для України вже поза суто економічною площиною.
Наразі ж, за оцінкою співрозмовника УНН, дефіциту пального в Україні немає, а основний короткостроковий ризик пов’язаний з ажіотажем і реакцією роздрібного ринку на новини. На горизонті найближчих 2–3 тижнів відчутнішим може стати вплив нових закупівель, якщо високі котирування на зовнішньому ринку збережуться.