За ефектним фасадом клініки Odrex, що викликає чимало суперечок, приховується минуле, пов’язане з азартними іграми, офшорними рахунками та відносинами з рф. А основні бенефіціари, які раніше були причетні до виробництва ігрових апаратів та наживалися на ігроманії, зараз очолюють медичний заклад, де вартість помилки – це життя людей.
Приватна лікарня Odrex, що викликає широке обговорення, створює враження сучасної лікарні європейського рівня. Однак, за її зовнішнім виглядом все чіткіше вимальовується зовсім інша історія – з гральним бізнесом, офшорами, компаніями-посередниками та відносинами з росією. Хто ж насправді ті люди, що стоять за клінікою “Одрекс”, як фінанси з азартних ігор трансформувалися в медичну сферу та яка роль у цій історії відведена росії, дізнайтеся з матеріалу УНН.
Від ігрових автоматів до “медицини”: становлення бренду Odrex
Історія фірми Odrex розпочалася задовго до того моменту, як ця назва з’явилася на фасаді приватної лікарні. Фірма з ідентичною назвою була оформлена в Одесі ще в 1997 році. Номінально для виготовлення, фактично – вона займалася ввезенням і відновленням вживаних ігрових апаратів.
Згодом підприємство під брендом Odrex змінило кваліфікацію з лагодження використаних “одноруких бандитів”, привезених з-за кордону на створення ігрових автоматів, ігрових столів та рулеток у великих обсягах. Вже йшлося не про десятки, а про тисячі штук на рік – частина з яких відправлялася за кордон України.
Фірма була зареєстрована в Одесі на вулиці Розкидайлівській – за тією ж адресою, де й сьогодні “зареєстровані” юридичні особи, що мають відношення до діяльності клініки Odrex, навколо якої точаться суперечки.
Співвласниками ігорного бізнесу в різні часи були Тигран Арутюнян, Леонід Кучук та Ірина Зайкова – люди, які згодом постануть вже в зовсім іншому амплуа: як ключові учасники проекту під назвою “Медичний дім”.
“Невада”: зв’язок між Odrex та рф
У 2001 році підприємство перейшло на новий рівень. Арутюнян та Кучук організували фірму “Невада”, яка займалася управлінням власними ігровими закладами. Компанія була зареєстрована за тією ж самою адресою на Розкидайлівській, що ще раз доводить єдиний бізнес-простір.
Саме через “Неваду” ігровий бізнес Odrex почав активну експансію за межі країни. У російських реєстрах журналісти знайшли цілу мережу компаній з однаковою назвою “Невада-Х”, де “Х” означало найменування російського міста або області. Такі фірми масово реєструвалися у 2002–2003 роках – у період, коли українські ігрові апарати активно поставлялися на ринок РФ.
Особливої уваги заслуговує ТОВ “Невада-Самара” – російська фірма, з якою було пов’язане дочірнє підприємство “Ослан”. Саме з цими структурами журналісти пов’язують подальшу діяльність Віктора Бежинару.
На даний момент всі ці російські компанії офіційно закриті. Однак, сам факт їх існування свідчить: підприємство, з якого згодом “виросла” лікарня Odrex, протягом десятиліть тісно співпрацювало з російським ринком азартних ігор.
Віктор Бежинару: від ігорного бізнесу до медицини
Ім’я Віктора Бежинару з’являється у цій історії не просто так. За інформацією журналістів, людина з таким самим ПІБ ще з початку 2000-х років була задіяна у питаннях безпеки в ігорному бізнесі Odrex. Саме у той час, коли “Одрекс” та “Невада” активно розширювали свою присутність, у тому числі за межами України.
Згодом Бежинару став керівником і засновником ряду компаній, які не мали жодного відношення до медицини, але фігурували у гучних кримінальних справах. Йдеться про фірми, які брали участь у сумнівних тендерах, де купувалося обладнання за цінами, що значно перевищували ринкові, а сам товар мав ознаки технічної непридатності. Саме ці факти стали предметом розгляду Державного бюро розслідувань, яке повідомляло про перевірку можливих зловживань, завищення вартості обладнання та використання мережі пов’язаних компаній для виведення коштів. Фінансові потоки в таких схемах, за даними слідства, проходили через мережу компаній з ознаками фіктивності, після чого “зникали” на рахунках інших юридичних осіб.
Водночас Бежинару не був стороннім спостерігачем і для медичного проекту. У певний момент саме він опинився серед осіб, які отримали прямий контроль над компанією, що забезпечувала діяльність клініки Odrex. Це сталося вже після того, як навколо медзакладу почали виникати скандали та інтерес правоохоронних органів. Таким чином, Бежинару став не просто фоновою фігурою з ігорним минулим, а людиною, яка безпосередньо зайшла у структуру Odrex у критичний для клініки період.
Як і інші співвласники Odrex Бежинару, зберіг зацікавленість до ігрової сфери. Він і надалі є співзасновником компанії, основним видом діяльності якої офіційно вказана організація азартних ігор. А його компаньйон у цьому бізнесі володіє торговими марками, безпосередньо пов’язаними з цією індустрією.
Чому власникам ігорного бізнесу довелося перейти у медицину?
У 2009 році становище для ігрового бізнесу в Україні суттєво змінилося. Після трагічного випадку в ігровому закладі в Дніпрі держава фактично заборонила діяльність ігрових автоматів і залів. Для компаній, які роками працювали у цій сфері, це означало необхідність швидкої зміни бізнесу.
Саме у цей час структури, пов’язані з брендом Odrex та компанією “Невада”, почали змінювати вид діяльності. Спочатку під тією ж назвою з’явилася страхова компанія, а вже у 2012 році – медичний проект, який згодом перетворився на приватну клініку в Одесі, навколо якої виникає багато суперечок.
Підтвердження цієї зміни можна знайти у відкритих реєстрах. Зокрема, Ірина Зайкова залишалася співвласницею “Невади”, компанія “Одрекс” у формі ТОВ фігурує серед засновників Української асоціації діячів ігрового бізнесу, а на Зайкову зареєстровані торгові марки “Одрекс”, під якими раніше надавалися послуги азартних ігор.
Отже, змінилася назва та сфера діяльності, однак ключові особи та бізнес-відносини, сформовані ще в ігровому бізнесі, залишилися.
Російський слід в бізнесі Odrex
Усі зібрані дані показують: бізнес-імперія, частиною якої сьогодні є клініка Odrex, формувалася роками в ігровому бізнесі з активною присутністю на російському ринку. Саме в той час були створені фінансові, корпоративні та управлінські відносини, які згодом трансформувалися в “медичний” проект.
На тлі численних скандалів навколо клініки, смертей пацієнтів та свідчень їхніх родичів про фінансовий тиск, виникають логічні запитання: Чи не були перенесені методи роботи з азартної індустрії, з її отриманням найбільшого прибутку будь-якою ціною – у сферу, де ціна помилки – це життя людини? І чи мають право люди, які заробляли на лудоманії, зараз займатися “лікуванням” українців?