Третина українців готова до миру за лінією фронту під гарантії безпеки
Київ. У серпні 2026 року третина українців (33%) віддала перевагу сценарію встановлення миру, який передбачає «заморожування» конфлікту за лінією фронту під гарантії безпеки з боку західних країн. Це свідчить про зміну громадських настроїв у бік більш прагматичних підходів до завершення війни.
Такі дані отримані в ході соціологічного дослідження, проведеного з 25 по 31 серпня 2026 року на замовлення «Слово і діло». В опитуванні взяли участь 1200 респондентів віком від 18 років, які проживають на території України, окрім тимчасово окупованих територій. Дослідження проводилося методом онлайн-опитування.
Згідно з результатами, сценарій «заморожування» за фактичною лінією фронту, за умови відсутності офіційної відмови від окупованих територій та надання чітких безпекових гарантій від Заходу, набрав 33% голосів. Це значне зростання порівняно з липнем (26,5%) і максимальний показник за весь період спостережень, що дозволило цьому варіанту посісти перше місце.
Сценарій повної деокупації територій до кордонів 1991 року, який передбачає безкомпромісне звільнення всіх окупованих земель перед будь-якими офіційними переговорами, обрали 24% опитаних. Цей показник повернувся до весняного рівня після невеликого зростання у травні-липні.
Дипломатично-територіальний компроміс, що передбачає повернення до лінії розмежування станом на 23 лютого 2022 року з подальшим дипломатичним врегулюванням статусу Криму та ОРДЛО, знизився до мінімальних 22% за шість хвиль опитування.
Варіант «гуманітарного пріоритету» – припинення вогню на будь-яких умовах заради зупинення загибелі людей – продемонстрував стабільність, залишившись на рівні 15% протягом літнього періоду.
Частка респондентів, які не змогли визначитися з відповіддю, продовжує зменшуватися і сягнула найнижчої позначки за пів року – 6%.
Загальна динаміка за період з березня по серпень 2026 року вказує на перетік симпатій від дипломатичних та максималістських варіантів до прагматичного консенсусу щодо «заморожування» конфлікту.
Статеві, вікові та регіональні відмінності
Статеві особливості: Чоловіки частіше висловлюються за «заморожування» конфлікту (38% проти 28% серед жінок). Жінки ж дещо частіше підтримують дипломатично-територіальний компроміс до кордонів 2022 року (25% проти 19% серед чоловіків).
Вікові відмінності: Молодь (18–29 років) демонструє найвищу підтримку повного звільнення територій (30%) та готовності до припинення вогню на будь-яких умовах (22%). Водночас компромісні сценарії – «заморожування» (25%) та кордони 2022 року (17%) – менш популярні серед молоді. Серед старшої групи (55 років і старше) підтримка «заморожування» сягає пікового значення – 38%.
Регіональна специфіка: Найбільшу підтримку сценарій «заморожування» отримує в столиці (41%), тоді як на Сході цей показник найнижчий (24%). Північний регіон виділяється найвищою часткою прихильників безкомпромісного звільнення земель (31%). На Півдні зафіксовано найбільшу прихильність до повернення до лінії розмежування станом на 23 лютого 2022 року (28%). Східний регіон демонструє максимальний запит на припинення вогню на будь-яких умовах (26%).
Раніше «Слово і діло» повідомляло про результати попередніх хвиль соціологічних опитувань, зокрема щодо мирних переговорів, довіри до міжнародних діячів та готовності українців до мобілізації. Зокрема, зазначалося зростання недовіри до президента США Дональда Трампа.
Источник: www.vesti-ua.net