Більшість українців оцінює власну готовність до зими як обмежену або недостатню. Проте понад 80% респондентів заявили, що підготовлені за базовими позиціями: теплий одяг/ковдри (91%), автономне освітлення (85%), запас питної води (84%). Також більшість має запас ліків (75%) та продуктів тривалого зберігання (63%).
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 25 по 31 серпня 2026 року. В опитуванні взяли участь 1200 респондентів віком від 18 років по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій.
Лише 9% респондентів вважають себе повністю готовими (наявність генераторів, павербанків, необхідних запасів). Найбільша частка опитаних (37%) вказує на часткову готовність. Водночас 47,5% респондентів зазначили про свою непідготовленість до можливих тривалих відключень електроенергії й опалення. При цьому 32% опитаних не готові й переймаються цим, тоді як 15,5% не готові, але не висловлюють занепокоєння. 6,5% не змогли визначитися з відповіддю.
Ієрархія автономності
Дані дослідження демонструють ієрархію у забезпеченні засобами автономності – від базових побутових речей до дорогого обладнання.
Найвищий рівень (понад 80%) фіксується за базовими позиціями: теплий одяг/ковдри (91%), автономне освітлення (85%), запас питної води на 2–3 дні (84%) та павербанки (83%). Також більшість має запас ліків (75%) та харчових продуктів тривалого зберігання (63%).
Середній рівень (31–55%) охоплює ємності для води (55%), портативні газові пальники (39%), прилади автономного обігріву (32%) та альтернативні джерела зв’язку (31%).
Найнижчий рівень (до 20%) спостерігається щодо дорогого обладнання: зарядні станції (EcoFlow тощо) мають 20% респондентів, а генератори – лише 16%.
Оцінка автономності
Для комплексної оцінки автономності домогосподарств та рівня готовності до можливих тривалих відключень електроенергії/води/опалення соціологи застосували зважену модель (максимум 20 балів) за 12 факторами:
- Базовий рівень (по 1 б., максимум 7): вода, ємності, їжа, світло, павербанки, одяг/ковдри, ліки.
- Середній рівень (по 2 б., максимум 4): газові пальники, альтернативний зв’язок.
- Високий рівень (по 3 б., максимум 9): зарядні станції, генератори, автономне опалення.
Індекс підготовленості
Розрахунок індексу показав такі результати:
- Середній рівень готовності (6–11 балів) – 51% домогосподарств. Вони закривають базові потреби, але мають обмежений доступ до дорогого обладнання.
- Високий рівень (12–20 балів) – 25,5% родин. Це свідчить про високий ступінь автономності та наявність необхідного обладнання.
- Зона ризику (0–5 балів) – 22% домогосподарств. Вони мають низьку готовність (1–5 балів) з поодинокими базовими елементами, а 1,5% – зовсім не готові (0 балів).
Перехресний аналіз виявляє пряму залежність між щомісячним доходом на одного дорослого члена родини та рівнем готовності домогосподарств до можливих тривалих відключень.
- Низький дохід (до 10 тис. грн): лише 18% мають високу готовність (проти 25,5% загалом), а 26% перебувають у зоні низької готовності (проти 22% загалом).
- Середній дохід (10–40 тис. грн): частка високої готовності зростає до 28%–39%, а низької – падає до 19% (у групі 10–20 тис. грн) та 13% (у групі 20–40 тис. грн).
- Високий дохід (понад 40 тис. грн): 45% мають високий рівень готовності (проти 25,5% загалом). Водночас 21% зберігає низьку готовність (можливі причини – орендоване житло чи ігнорування ризиків).
Порівняння суб’єктивної оцінки власної готовності та об’єктивного індексу підтверджує реалізм оцінок респондентів:
- «Повністю готові» (69%) найточніше оцінюють себе, маючи об’єктивно високий рівень готовності (12–20 балів).
- «Частково готові» (37%) схильні занижувати самооцінку, фактично маючи високий рівень готовності. Це може свідчити про високу вимогливість та тривогу.
- «Не готові й переймаються» (46%) відчувають виправдану тривогу, маючи низьку або нульову готовність.
- «Не готові, але спокійні»: 58% мають середній рівень готовності (павербанки, ліхтарі), тоді як 25% у цій групі проявляють повну пасивність за відсутності засобів виживання.
Базовий набір
Базові побутові запаси (одяг, ліки, їжа, ємності для води), а також теплого одягу, ковдр та спальників мають опитані з Півночі (95% проти 91% загалом). Запаси їжі тривалого зберігання та необхідних медикаментів найчастіше фіксували на Півночі (69% та 78% відповідно) та у Києві (69% та 82% відповідно).
Натомість на Півдні спостерігаються найнижчі показники щодо теплого одягу (86% проти 91% загалом) та їжі тривалого зберігання (53% проти 63% загалом), а також знижений рівень забезпечення ліками (68% проти 75% загалом).
На Сході фіксується найменша частка домогосподарств із запасом ліків (62% проти 75% загалом) та дещо нижчий за середній рівень забезпечення їжею (59% проти 63% загалом).
За наявністю каністр і контейнерів для води лідирує Південь (60% проти 55% загалом), тоді як у Києві цей показник є мінімальним (50%).
Нагадаємо, «Слово і діло» опублікувало результати шостої хвилі власного соціологічного опитування, присвяченої підготовці українців до зими 2026-2027.
Источник: www.vesti-ua.net