Які видавництва зазнали збитків від обстрілів: деталі про знищені книжкові сховища

Росія продовжує здійснювати ракетно-дронові удари по Україні, які вражають не лише житлові будинки чи критичну інфраструктуру.

Російські напади руйнують складські приміщення з продуктами, технікою, обладнанням та іншими товарами. Серед суб’єктів господарювання, які несуть такі збитки, значаться українські видавництва, книгарні та логістичні центри, де зберігаються завершені тиражі.

Які книжкові видавництва зазнали шкоди через атаки дронів та ракет РФ, дізнавайтеся в огляді Фактів ICTV.

Які книжкові видавництва зазнали удару 28 серпня

Один із наймасштабніших інцидентів стався в ніч на 28 серпня на Київщині. Російський безпілотник влучив у складські приміщення Нової пошти у селі Святопетрівське Білогородської громади.

Про факт влучання повідомив сільський голова Білогородки Антон Овсієнко, а наслідки загоряння документували підрозділи ДСНС. Під час гасіння пожежі росіяни здійснили повторний удар по цій локації.

На складі знаходились тиражі українських книготорговців та видавництв. Як зазначив засновник Readeat Дмитро Феліксов у коментарі Суспільне Культура, було знищено понад 60 тис. примірників, а збитки для бізнесу сягнули понад 23 млн грн.

Видавництва, що постраждали від російських атак 28 серпня:

Vivat, Уроборос, Основи, А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, Хто це?, Крапки, Стилет і стилос, Creative Women Publishing. 

Тиражі також зберігалися у книгарнях Readeat та Book.ua. Деякі видавці ще продовжують підраховувати остаточні збитки.

Засновник Readeat Дмитро Феліксов повідомив, що після прямого влучання зберегти книжки не вдалося. Через знищення запасів компанія мусила тимчасово призупинити обробку замовлень. Команда оперативно сформувала штаб і разом з видавцями та логістами розпочала перебудову постачання, розподіл залишків та пошук нових місць для зберігання.

Для видавництва Vivat цей удар також став значною втратою. Співзасновниця видавництва Юлія Орлова повідомила, що частину тиражів команда завчасно перевезла до Львова та власних книгарень. Однак, на знищеному складі залишилися нові видання та книги українських авторів, зокрема ті, що готувалися до фестивалю «Книжкова країна».

У видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» після удару попередили про можливі затримки з відправленням замовлень. За словами директора видавництва Івана Малковича, склад, з якого безпосередньо здійснювалася розсилка книжок, було знищено.

Свої втрати підтвердили також «Уроборос», «Основи», «Хто це?», «Крапки», «Стилет і стилос» та Creative Women Publishing. Наприклад, Creative Women Publishing повідомило, що на складі знаходилося понад 3 тис. їхніх книг. Остаточні збитки видавці ще оцінюють.

Постраждала не лише продукція видавництв. На знищеному складі зберігався запас паперових книг інтернет-магазину Book.ua.

Після атаки компанія тимчасово припинила прийом та відправлення онлайн-замовлень на паперові видання. Фізичні книгарні мережі продовжили роботу, а клієнтам, які вже зробили замовлення, пообіцяли окремо повідомити про їхній статус.

Які книжкові видавництва постраждали від обстрілів

Атака 28 серпня стала далеко не першою, коли російські удари призводили до знищення українських книг.

2 липня під час російського обстрілу був зруйнований центральний склад логістичної компанії Denka Logistics. Внаслідок цього BookChef втратив близько 800 тис. книг. Ще один потужний удар стався в ніч на 19 липня. Тоді було знищено склад видавництва «Книголав», де втратили майже 250 тис. книг.

Окремо значними стали наслідки удару по друкарні «Конві». Там було знищено близько 600 тис. книг, серед яких 250 тис. шкільних підручників. Під удар потрапили тиражі видавництв «Ранок», «Грамота», «Лабораторія», ArtBooks, «Асса», «Каламар», «Атены», «Астон», BookChef, «Апріорі», «Урбіно» та інших видавництв.

Ще більшого масштабу досягла атака на логістичний центр RNK-Ranok у Харкові. За даними міністерки культури України Тетяни Бережної, на об’єкті згоріло близько 8 млн книг, серед яких понад 620 тис. підручників.

Росія атакує не лише готову книжкову продукцію

Проблема полягає не лише у знищенні вже надрукованих тиражів. Російські удари руйнують саму інфраструктуру, необхідну для виробництва та реалізації книг: друкарні, склади, логістичні центри, книгарні та офіси видавництв.

Унаслідок удару по «Конві», наприклад, було втрачено не лише готові книги, а й книжкові заготовки, які перебували на стадії виробництва. У Харкові після атаки на інфраструктуру «Ранку» було знищено мільйони книг та значну кількість підручників.

Тому наслідки таких атак виходять далеко за межі вартості конкретного тиражу. Видавництво втрачає товар, який мало реалізувати, а разом з ним – обігові кошти та можливість оперативно друкувати нові книги.

Наслідки ударів по книжковій галузі 

Загальний масштаб проблеми озвучила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики, міністерка культури України Тетяна Бережна. 28 серпня вона відвідала місце російського удару по видавництву «Ранок» у Харкові та повідомила, що від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано щонайменше 21 атаку на об’єкти книжкової сфери.

За її словами, лише влітку 2026 року Росія знищила понад 10 млн книг, а прямі збитки перевищили 1,2 млрд грн. Після двох масштабних атак цього літа готові книги, сировину або книжкові напівфабрикати втратили понад 30 українських видавництв. Бережна назвала це системною атакою на інфраструктуру українського книговидання. 

Уряд, за її словами, готує заходи підтримки галузі:

відновлення державних закупівель книг для бібліотек, швидкі гранти для малих видавництв,компенсація орендної плати для книгарень, розширення програми єКнига.

Перелік книжкових видавництв, які постраждали від обстрілів, постійно оновлюється. У 2026 році під удари вже потрапляли склади, друкарні, логістичні центри та книгарні. Зафіксовані втрати сягають мільйонів книг та понад мільярда гривень.

Для українського книговидання це означає не просто матеріальні збитки. Кожен знищений склад чи друкарня – це удар по можливості видавати й доставляти українські книги читачам.