Юрій Штокалюк
Національний банк України повідомив, що протягом 2022–2026 років «Сенс Банк» перебував під пильним наглядом регуляторного органу.
Ця інформація міститься у заяві НБУ.
Нацбанк провів серію аудитів, застосував санкції до банку та надавав відомості про виявлені порушення до правоохоронних та інших державних установ.
Як НБУ здійснював нагляд за «Сенс Банком»
Згідно з даними регулятора, від кінця 2022 до 2026 року Комітет прийняв понад 100 рішень, що стосувалися діяльності банку.
Регулятор здійснив три інспекційні перевірки щодо дотримання законодавства про банки, шість перевірок у сфері протидії відмиванню коштів та ще три — щодо законодавства про валюту та санкції.
За підсумками наглядових дій НБУ скерував 21 інформаційне повідомлення до правоохоронних органів, Державної податкової служби та Держфінмоніторингу.
Окремо в НБУ акцентували на перевірці, яка завершилася у квітні 2025 року. Тоді регулятор виявив значний обсяг раніше невідомих конфіденційних протоколів колегіальних органів колишнього «Альфа Банку».
За даними НБУ, ці матеріали свідчили про непрозорі управлінські методи, що застосовувалися щонайменше з 2013 року. Регулятор передав цю інформацію правоохоронцям, а частину матеріалів використовує Міністерство юстиції для формування позиції України в міжнародному арбітражному процесі з попередніми власниками банку.
У 2026 році НБУ також розпочав окремі провадження стосовно керівництва «Сенс Банку». Зокрема, регулятор оцінював відповідність голови правління Олексія Ступака та голови наглядової ради Миколи Гладишенка встановленим вимогам.
Після публікації НАБУ нових матеріалів 19 серпня НБУ визнав Гладишенка таким, що не відповідає вимогам до незалежного члена наглядової ради, та вимагав від уряду припинити його повноваження.
20 серпня НБУ розпочав окрему оцінку колективної придатності наглядової ради банку, а наступного дня звернувся до уряду, наглядової ради та правління з закликом покращити корпоративне управління.
Крім того, регулятор запропонував розглянути можливість обмеження повноважень або відсторонення працівників, які згадуються в оприлюднених НАБУ матеріалах.
Що цьому передувало
19 серпня НАБУ та САП оприлюднили деталі справи «Форест Гамп». За версією слідства, учасники злочинної схеми легалізували 150 млн грн готівки, які були використані для внесення застави за одного з фігурантів справи «Мідас».
НАБУ не розкривало ім’я особи, за яку внесли заставу. Однак, ймовірно, йдеться про колишнього міністра енергетики Германа Галущенка: 29 червня за нього було внесено заставу саме в розмірі 150 млн грн.
За даними слідства, у схемі могли брати участь заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, яку в день оголошення підозри було звільнено наказом президента та поміщено під варту, колишній народний депутат, а також голови правління та наглядової ради державного банку.
НАБУ повідомило учасникам схеми про підозру за статтею про легалізацію майна, отриманого злочинним шляхом.
У рамках цієї операції правоохоронці також проводили обшуки в офісі наглядової ради «Сенс Банку» та в помешканні Миколи Гладишенка.
Обшуки могли бути пов’язані з формуванням складу наглядової ради банку. Раніше у матеріалах розслідування НАБУ, відомих як «плівки Міндіча», фігуранти обговорювали кандидатів до наглядової ради ще до їхнього призначення урядом та погодження НБУ.
Сам «Сенс Банк» підтвердив проведення обшуків у своєму головному офісі. Банк заявив про співпрацю зі слідством та надання необхідної інформації. Водночас було наголошено, що всі банківські послуги продовжують функціонувати у штатному режимі.
Микола Гладишенко був призначений до наглядової ради «Сенс Банку» як незалежний член. Перед його призначенням НБУ вимагав надати додаткові гарантії його незалежності.
Раніше у своєму розслідуванні AIN повідомляв, що Гладишенко мав зв’язок з бізнесом Василя Веселого, якого джерела УП ідентифікували як «смотрящого» за «Сенс Банком», зокрема з компанією «Вел Міт Інвест».
