Очільники Сполучених Штатів та Російської Федерації, Дональд Трамп та Володимир Путін, застосували відмінні стратегії у веденні конфліктів, проте жоден із них наразі не досяг поставлених політичних цілей.
Це випливає з аналітичного огляду, опублікованого The New York Times.
Видання відзначає, що Путін уже п’ятий рік намагається змусити Україну до капітуляції за допомогою військової сили, тоді як Трамп, після короткотривалих бойових дій проти Ірану, зосередився на припиненні вогню та переговорах.
Незважаючи на відмінності в масштабах та характері протистоянь, обидва конфлікти, на думку авторів, свідчать про обмеженість військової потужності як інструменту для досягнення політичних завдань.
Путін не має наміру зупинятися без досягнення поступок
Як повідомляє NYT, посилаючись на джерела, наближені до Кремля, російський президент розглядає війну як основний важіль тиску на Україну та західні країни.
За словами співрозмовників газети, Путін переконаний, що припинення бойових дій без попередніх поступок позбавить його можливості впливу.
Минулого року адміністрація Трампа нібито запропонувала Москві пом’якшення санкцій та розвиток економічного співробітництва в обмін на припинення вогню. Однак Кремль відхилив цю пропозицію, наполягаючи на усуненні так званих «першопричин конфлікту», зокрема, на відмові України від прагнень вступити до НАТО та задоволенні інших територіальних і політичних вимог з боку Росії.
У Сполучених Штатах критикують Трампа за зміну курсу
Водночас, серед американських експертів існують думки, що Трамп надто поспішно відмовився від застосування військового тиску на Іран.
Колишній генерал Джек Кін висловив думку, що Вашингтон втратив свої важелі впливу, погодившись на припинення бойових дій.
«Я щиро вважаю, що ми втратили наші важелі впливу, коли зупинили бойові дії. Я б віддав перевагу веденню переговорів під час триваючої війни, оскільки саме тоді ми мали б перевагу. Хіба це не те, як діє Путін?» — зауважив він.
Проте, інші фахівці наголошують, що на відміну від російського лідера, Трамп має більше можливостей для коригування своєї стратегії.
Колишній спеціальний представник США з питань Ірану Роберт Меллі зазначив, що заявлені цілі американського президента неодноразово змінювалися, тому йому легше декларувати досягнення певних результатів.
Конфлікт для Путіна став питанням політичного виживання
У матеріалі йдеться про те, що за роки війни Росія зазнала значних втрат як серед особового складу, так і в економічному плані. За оцінками NYT, загинули від 350 до 450 тисяч російських військових, а економіка країни перебуває під дедалі сильнішим тиском.
Незважаючи на це, Путін продовжує демонструвати готовність до подальшого ведення бойових дій.
Наприкінці червня він заявив, що українські атаки на російську територію не вплинуть на його плани.
«З огляду на катастрофічний дефіцит особового складу у Збройних силах України, вони, очевидно, вважають, що це може стати їхнім порятунком. Однак порятунок київського режиму не входить до наших планів», — процитував Путіна текст.
Війни стали випробуванням для обох лідерів
На думку авторів The New York Times, як російсько-українська війна, так і конфлікт навколо Ірану продемонстрували, що навіть великі держави не можуть легко досягати політичних цілей виключно за допомогою військової сили.
При цьому, якщо Путін наполегливо дотримується своєї жорсткої позиції, то Трамп, навпаки, неодноразово змінював свої підходи — від закликів до знищення іранських ракет до заяв про те, що «було б дещо несправедливо» позбавляти Іран балістичних ракет, якщо інші країни їх мають.
На думку NYT, саме ця розбіжність у підходах стала однією з ключових відмінностей між двома лідерами, які наразі опинилися у складній політичній ситуації, не досягнувши поставлених завдань.
Читають зараз: І Росія, і Україна прагнуть якнайшвидшого завершення війни, переговори вже відбуваються, — Трамп.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
