Європа має намір відмовити у тимчасовому захисті українцям призовного віку. Але чи має вона на це законне право? Фахівці вказують на можливість дискримінації, судових позовів та ризик підірвати систему рівноправності, на якій базується Європейський Союз. Що може загрожувати українцям у ЄС та які юридичні наслідки можливі – у розборі від Фокусу.
Останнім часом у Європі активно обговорюється питання про відправлення до України чоловіків призовного віку з метою посилення лав ЗСУ. Єврокомісар з питань внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер офіційно повідомив, що ЄС пропонує позбавити права на тимчасовий захист виключно “осіб, які нещодавно прибули і яким не дозволено залишати Україну через їхні військові зобов’язання”. Однак, ті, хто вже отримав захист, зможуть його зберегти після продовження програми ще на рік.
“Аби підтримати надійність системи захисту та її відповідність законним потребам України, ми пропонуємо цілеспрямовані корективи. Наша пропозиція полягає в тому, щоб тимчасовий захист не надавався особам, які щойно прибули і яким заборонено виїзд з України згідно з українським законодавством через військові зобов’язання. Саме це питання було порушено Україною, і саме це ми реалізуємо”, – зазначив Бруннер.
Водночас, комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті днями висловив занепокоєння щодо “тривожної тенденції” скорочення підтримки українських біженців у Європі. За його словами, у кількох європейських країнах зменшуються програми соціальної допомоги, посилюється тиск з метою передчасного повернення українців на батьківщину, а також наростають антиукраїнські настрої. Він застеріг, що такі заходи можуть залишити мільйони людей без захисту та змусити їх повернутися в небезпечні умови.
О’Флаерті також вкотре висловив тривогу щодо планів обмежити доступ до тимчасового захисту для певних категорій українців, зокрема чоловіків призовного віку та тих, хто походить з регіонів, які деякі країни вважають безпечними. Він підкреслив, що “жодна частина України на даний момент не може вважатися безпечною”, а кількість жертв серед цивільного населення у 2025 році досягла найвищого показника з 2022 року. Комісар закликав європейські держави не зменшувати підтримку та зберігати тимчасовий захист для українців до моменту створення умов для безпечного та гідного повернення.
Данія прагне депортувати українців, тоді як Угорщина планує їх залишити
Щойно розпочалися обговорення щодо посилення вимог до українців, Данія оголосила про намір відмовити у тимчасовому захисті українським чоловікам віком від 23 до 60 років. Міністр у справах імміграції Мортен Бьодсков заявив, що Копенгаген підтримує Україну, проте правила отримання дозволу на проживання не повинні використовуватися для уникнення мобілізаційних вимог. Згідно з запропонованими змінами, чоловіки призовного віку не зможуть отримати дозвіл на проживання в країні. При цьому близько 47,6 тисячі українців, які вже перебувають у Данії, збережуть право на перебування, а винятки будуть зроблені для тих, хто звільнений від служби. Це рішення було розкритиковано Радою Європи, яка вказала на потенційні ризики порушення прав людини.
Натомість Угорщина виступила проти пропозиції Європейської Комісії щодо ненадання з наступного року тимчасового захисту українським чоловікам, які підлягають призову. Прем’єр-міністр Петер Мадьяр заявив, що Угорщина продовжить надавати притулок “тим, хто приїжджає до країни, аби уникнути призову”.
Якщо це відбудеться – це буде гендерна дискримінація
Ідея вислати з ЄС українських чоловіків призовного віку є нездійсненною, вважає соціолог Юрій Гаврилечко, оскільки це суперечить фундаментальним принципам європейського права щодо рівноправності та заборони дискримінації за статевою ознакою. Для цього довелося б змінювати законодавство та руйнувати систему стримувань і противаг, на якій базується Європейський Союз.
“Наприклад, жінок ми залишаємо, а чоловіків – ні. Це одна з основ існування Євросоюзу. Якщо таке станеться, зруйнується вся система стримувань і противаг, заснована на толерантності та рівноправності. Якщо когось уже прийняли, а тепер хочуть вигнати за статевою ознакою за однакових обставин – це пряме порушення основоположних принципів європейського права”, – пояснює Гаврилечко для Фокусу.
Якщо Данія спробує реалізувати це, то, за словами експерта, вона ризикує не лише отримати судові позови від кожного висланого, але й втратити власну репутацію, а також зіткнутися з конфліктами з іншими країнами ЄС, зокрема з Угорщиною, яка заявила, що не підтримає такі заходи.
“Чи готова Данія до виходу з Євросоюзу та до ізоляції від усіх інших? Можливо, вона готова залишитися без Гренландії? Якщо їй дозволено порушувати закон, то й до неї можна застосувати те саме”, – підкреслює експерт.
Міграційна політика ЄС не може базуватися на принципі “вислати всіх” – для цього потрібно доводити нелегальність кожного окремого випадку. І, на думку експерта, якщо Європа на прохання когось порушуватиме основи власної правової системи, то довго вона не проіснує. Особливо якщо кожен, кого вишлють лише тому, що він є українцем призовного віку, звернеться до суду.
“Хоча причину можна вигадати, але якщо просто спробують вислати без вагомих підстав – це буде порушення. Дотримання прав і рівність прав – це основа. Якщо права будуть лише у деяких, будь-яка держава рано чи пізно занепаде”, – зазначає соціолог.
Суди стануть на бік українців, якщо їм відмовлять у тимчасовому захисті
За словами юриста Валентина Серкова, тимчасовий захист надається автоматично певним категоріям осіб на підставі рішення Ради ЄС. Директива про тимчасовий захист була розроблена для забезпечення швидкої та ефективної допомоги особам, які рятуються від війни, без проведення індивідуальних процедур. Відмова у наданні такого захисту, що ґрунтується виключно на статі та віці, є вкрай сумнівною.
Тобто, якщо подібне станеться, такі справи можуть дійти аж до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Якщо суд визнає відмову дискримінаційною за ознаками статі та віку, це може створити прецедент і паралізувати роботу міграційних служб.
“Якщо вислання або відмова у наданні захисту будуть визнані незаконними, постраждалі зможуть вимагати матеріальної та моральної компенсації. Вже є прецеденти: естонський суд у 2023 році присудив компенсацію громадянину України за те, що влада незаконно повернула його до Росії замість надання тимчасового захисту”, – підкреслює юрист.
Чехія вже систематично відмовляла українцям, які отримали захист в інших країнах ЄС. Після рішення Суду ЄС та понад 60 вердиктів чеського Верховного адміністративного суду ця практика була визнана незаконною. Наразі Європейська Комісія розглядає можливість розпочати процедуру порушення щодо Чехії.
Власне, експерти одностайні в одному: якщо ЄС запровадить певні обмеження для українців, це не означає, що люди одразу повернуться в Україну, і їх силою не виженуть. Однак, вони можуть виїхати до будь-якої іншої країни. Окрім ЄС, є де жити та працювати.
Читають зараз: «Україна повинна дбати про обороноздатність»: Німеччина пропонує позбавити українських чоловіків призовного віку європейського захисту.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
