“`html
Путін злякався санкцій, але намагається залякати США 27.10.2025 13:35 Укрінформ Що знаходилося в епіцентрі уваги минулого тижня, неодмінно залишиться там і цього тижня, що тільки-но почався.
Говорити про брехню Лаврова вже набридло, проте змушені це робити, оскільки це стало частиною дипломатичного процесу. Просто ігнорувати Лаврова не можна – багаторазово повторена неправда стає своєрідною “ерзац-істиною”. Цього разу очільник МЗС, як звичайний пройдисвіт, збрехав щодо Будапештського меморандуму. Нібито, “Ці гарантії показують, що ядерна зброя не буде застосована проти неядерних держав, що є учасниками Договору про нерозповсюдження ядерної зброї”. У той час як у документі дослівно зазначено: “США, РФ і Велика Британія (згодом до них приєдналися Франція і Китай, – ред.), зокрема, взяли на себе зобов’язання:
– поважати незалежність, суверенітет і кордони України;
– утримуватися від погроз силою, її використання проти територіальної цілісності або політичної незалежності України; жодна їхня зброя ніколи не буде застосовуватися проти України, окрім випадків самооборони”.
Також Лавров запевняє, що разом з Будапештським меморандумом ті ж самі сторони “підписали декларацію, де були зафіксовані їхні зобов’язання дотримуватися принципів ОБСЄ, включно з правами нацменшин, демократією, свободою слова”. Лавров обманює, що Україна нібито “грубо порушила” ці зобов’язання. Отже.
По-перше. Ніякої “додаткової” декларації не існувало.
По-друге. Принципи ОБСЄ Україна не порушувала. Жодного прикладу такого “порушення” не було надано і не існує. Жодного рішення суду (а це обов’язкова умова для висування подібних претензій) немає.
По-третє. Навіть якщо б щось таке й було, це не дає жодного права розпочинати агресивну війну, вбивати тисячі людей, руйнувати вщент міста і села.
Варто ще раз наголосити: мова йде не про звичайного “чоловіка з вулиці”, а про повноцінного міністра закордонних справ ядерної держави. Його злочинні “інтерпретації” провокують порушення міжнародного права на світовій арені.
Тож на Лаврова безумовно чекає трибунал. Рішення про створення такого трибуналу вже прийнято на європейському рівні, але він запрацює лише “до кінця 2026 року”. Наші партнери традиційно не квапляться, а відсутність навіть простої констатації злочину агресії на рівні судової влади затримує багато необхідних Україні рішень. Зокрема, про надання нам репараційного кредиту за рахунок заморожених російських активів. Єдине, що може нас потішити: оскільки рішення в Європі ухвалено, то воно буде реалізовано у встановлений термін.
Щодо нових санкцій “ім. Дональда Трампа”. Існує багато сумнівів щодо їх ефективності. І для таких оцінок є серйозні підстави. Якби санкції було введено в повному обсязі три з половиною роки тому – тоді ефект був би справді нищівним, але зараз момент втрачено. Це можна порівняти з лікуванням антибіотиками: якщо хворий приймає дозу, меншу за призначену, або перериває курс, то це призводить до того, що інфекція “тренується”, вчиться протистояти лікам. От і Путін вже поспішив заявити, що нашому супротивнику санкції не страшні. Втім, президент США Дональд Трамп відповів йому в дещо іронічній манері, не властивій йому: мовляв, через пів року подивимось, як вони тобі не страшні. Нам нічого не залишається, як приєднатися до тих, хто чекатиме.
Чи можливий зараз знову різкий поворот у політиці Трампа, як ми це вже бачили неодноразово? Навряд чи. Ліміт вичерпано. І це кардинально змінює ситуацію у війні. Здається, в Москві теж це відчули, хоча все ще можуть тішитися ілюзіями, випускаючи в ефір анекдотичних персонажів, на зразок Медведєва. Але – фініш. Перевагу, яку отримала Росія з поверненням Трампа до Білого дому, вичерпано. Чи майже вичерпано. Суттєвої різниці немає.
Аналізувати висловлювання спецпосланника Путіна Дмитрієва в Америці – справжнє задоволення, оскільки все очевидно. Візит не став проривом. З Дмитрієвим не спілкувався ніхто з впливових осіб (Віткофф зараз не є тією особою). А Пєсков заявив, що на даний момент у Путіна немає причин знову спілкуватися з Трампом. Це така собі сучасна інтерпретація старогрецької притчі про лисицю і виноград.
Втім, візит Дмитрієва за океан весь тиждень залишається в центрі уваги, наговорено і написано стільки, що немає сенсу “зважувати” і трактувати ці іноді протилежні оцінки. Тож зафіксуємо очевидне.
1. Чому Дмитрієва так оперативно “спецпослав” Путін? Оскільки злякався реальних санкцій США.
2. Що Дмитрієв привіз в Америку? Слова, які можна тлумачити по-різному і тому навряд чи вони здатні бодай обіцяти задовільний результат усім сторонам. У чому ж багатозначність? А як ще трактувати пункти про “територіальні питання” (більше щодо них не сказано нічого) і забезпечення “прав російськомовних і росіян”, які в Україні ніхто не порушував?
3. Чого Дмитрієв наразі досяг? Що Америка пообіцяла нові санкції, якщо РФ не заспокоїться. Чому так сталося? Оскільки в Білому домі таки перестали вірити словам з Москви. Нарешті.
Новини зі “збройового” фронту справді порадували. Якщо меморандум про наміри, підписаний Президентом України і прем’єр-міністром Швеції не залишиться просто папером і Україна таки отримає 100-150 винищувачів Гріпен (більшість “з нуля”, тобто нових), то це буде справжній прорив, в України будуть найчисельніші і найпотужніші ВПС у регіоні. Що це з точки зору посилення обороноздатності, вартості (машина+обслуговування) і ТТХ в порівнянні з іншими винищувачами 4-го покоління видно з інфографіки.
Але це ще не все. Головний редактор порталу Дефенс Експрес Олег Катков запевняє, що шведська корпорація SAAB (при всій повазі до цього виробника) не може в прийнятні терміни виконати замовлення такого обсягу (є ж ще й інші контракти). Тому виробництво винищувачів, хоча б частково, майже гарантовано буде передано українській стороні. Тепер нам дуже важливо не “переїсти” в очікуванні рожевими мріями, а забезпечити, щоб так і було – це завдання наших ВПК і дипломатії.
Насамкінець, про крилату ракету “Буревісник” з ядерним двигуном, якою Путін, згідно з почутим від свого начштабу Герасимова, знову лякає світ. По-перше, США і Велика Британія випробовували ракетні двигуни на такому принципі ще 60 років тому. І вирішили відмовитися від них через безперспективність. Чи могло щось змінитися за цей час? Можливо. Але об’єктивних даних від наземних станцій спостереження і космічних угруповань супутників про політ цього об’єкта (14 тис. кілометрів!) не надходило.
Тому президент США вже заявив: “Я не вважаю, що Путін повинен про це говорити. Йому слід закінчити війну, яка мала тривати тиждень, а тепер триває вже четвертий рік. Ось що він повинен робити – замість того, щоб випробовувати ракети”.
Сергій Тихий, Київ
Перше фото – Президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном (Телеграм Володимира Зеленського)
Лавров Путін Санкції Швеція Трамп Зброя Війна з Росією “`
Источник: www.ukrinform.ua
