У прийдешньому році Україна можливо вперше зіштовхнеться з економічним спадом.
Про це повідомив економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ в ході обговорення “Про що говорить аналіз показників проєкту Державного кошторису на наступний рік”.
“Кошторис зараз називають соціальним і воєнним, адже основу становлять соціальні витрати та витрати на безпеку і оборону. Але я б назвав його “кошторисом можливих виборів” або “кошторисом вірогідної економічної катастрофи”. Питання у послідовності – чи спершу економічна катастрофа, а потім вибори, чи навпаки”, – зазначив він.
За словами економіста, даний кошторис, з одного боку, повторює інші кошториси періоду повномасштабної війни.
“Якщо оцінювати параметричні дані, то він майже не відрізняється від попередніх, але якщо уважніше подивитися, то в структурі закладені певні слабкі місця, оскільки змінюється і макроекономічний стан країни, і зовнішньополітичний в контексті джерел фінансування кошторису, і стан внутрішньої економіки”, – констатував Кущ.
Він зауважив, що 2022 рік був роком різкого спаду, спровокованого шоком війни, 2023 рік був роком підйому, коли економіка пристосувалася до потрясінь війни і зросла на 5%, а 2024 рік, за його словами, був роком певного застою, оскільки підйом на 3% після падіння на 29% у 2022 році був радше дуже повільним відновленням, ніж зростанням.
“2025 рік може стати визначальним роком з майже нульовими темпами росту ВВП із загрозою переходу в негативну зону – зону спаду. Відтак, в наступному році ми можемо зіткнутися вперше з ризиком рецесії або дорецесійного стану економіки. Рецесія – це спад ВВП, а дорецесійний стан, враховуючи глибину падіння 2022 року, – це будь-які темпи росту менше 2%”, – пояснив експерт.
Він підкреслив, що проєкт кошторису на 2026 рік подібний до всіх минулих кошторисів періоду повномасштабної війни, але стан економіки і зовнішньої підтримки вже не такі, як на початку війни, а суттєво інші.
“Тому копіювання торішніх кошторисів у 2026 році може спровокувати кризу в економіці, а в Україні завжди на піку економічної кризи трапляються певні політичні події”, – заявив Кущ.
Щодо запланованих доходів і видатків, економіст нагадав, що видатки кошторису становлять 4,8 трлн грн (ця значна сума пов’язана з витратами на безпеку і оборону), а доходи – 2,8 трлн грн.
“Фактично ми живемо в моделі двох кошторисів: перший – це соціальний, який забезпечується фінансуванням іноземних партнерів, котрі не дозволяють за рахунок цих коштів платити зарплату військовим. Вони надають зброю, але не надають ресурс для фінансування потреб безпеки та оборони. Тому вся зовнішня допомога йде на соціальну сферу”, – сказав Кущ.
Він зазначив, що військовий кошторис має бути профінансований за рахунок внутрішніх податкових надходжень і боргових залучень, в тому числі за рахунок дефіциту кошторису. Аналітик вважає, що Мінфін зацікавлений у тому, щоб “роздути” соціальний кошторис, щоб партнери надали більше коштів. Фінансування ж оборони обмежене внутрішніми можливостями держави.
“Тому у нас гіпертрофований соціальний кошторис, в якому закладені кошти також на інфраструктурний розвиток та державні інституції, а також підтримку економіки. Він роздутий, бо головна мета – отримати зовнішнє фінансування. А показник потреб сектору оборони обмежений планкою внутрішніх податкових надходжень”, – пояснив Кущ.
Чому ви можете довіряти vesti-ua.net →
Читайте vesti-ua.net в Google News
Источник: www.vesti-ua.net
