«Трубна» паніка: що насправді відбувається на Куп'янському напрямку? 18.09.2025 21:02 Укрінформ Розуміємо чутки, тактику противника та стратегічне значення українського міста-фортеці на Осколі
В українському медіапросторі, а також у соціальних мережах час від часу виникають хвилі паніки щодо ситуації на окремих ділянках фронту. Маємо новий яскравий приклад – Куп’янськ (Харківська область): «Окупантам вдалося прорватися до міста – вони вже в центральній частині», «Куп’янськ оточений, його втрата – лише питання часу» тощо.
Тому вкрай важливо відсіяти зерна фактів від плевел чуток, відповівши на питання: що насправді відбувається в цьому напрямку? Відповідь криється в аналізі військових та експертів.
«Ворога блокують і знищують»: що прямо кажуть військові?
Офіційна позиція українського командування залишається стриманою та впевненою. За даними Генерального штабу Збройних Сил України, ситуація в Куп'янську та його околицях складна, але повністю контрольована Силами оборони України. Військові на місцях підтверджують інтенсивність бойових дій, але водночас спростовують найжахливіші чутки, що поширюються в Інтернеті.
Деталі поточної тактичної обстановки розкриває речник Командування спеціальних операцій Дніпра, підполковник Олексій Бєльський: «Інформація про бойові дії в центрі міста не відповідає дійсності. Окупанти діють на півночі Куп’янська, куди їм вдалося проникнути з районів населених пунктів Радківка та Голубівка. Окупантів знищують, деяких беруть у полон. Полонені росіяни розповідають, що проникали в місто групами від 2 до 9 солдатів. Деякі у військовій формі, а деякі – у цивільному одязі. Кожній із цих груп було поставлено конкретне завдання. Наприклад, одна група мала захопити п’ятиповерховий будинок за певною адресою, інша – 9-поверховий. Окупантам також було поставлено завдання вбити всіх цивільних чоловіків віком від 18 до 60 років. А за потреби – використовувати жінок та дітей як живий щит. Наразі триває операція з блокування та знищення окупантів, які проникли до Куп’янська».
Командир 429-го окремого полку безпілотних систем «Ахіллес» Юрій Федоренко розповідає про ще один аспект ворожих операцій, який наробив багато галасу: «Окупанти намагалися використати газопровід, який пролягає з тимчасово окупованих територій до Росії, для перекидання особового складу. Українські військові, зрозумівши цю тактику, провели операцію, в результаті якої пошкодили трубу в районі річки, і вона заповнилася водою та мулом. Наразі ворог не може використовувати її для пересування. Тобто питання з газопроводом вирішено – його підірвали».
Федоренко також пояснює подвійне призначення ворожих ДРГ, які продовжують намагатися проникнути в місто іншими способами: «Зараз ворог намагається прорватися до Куп'янська через річку Оскіл, використовуючи човни та плоти. Війська оборони інтенсивно працюють над утриманням міста. Хоча в Куп'янську немає регулярних російських військ, там діє багато ворожих диверсійно-розвідувальних груп. ДРГ окупантів мають два основні завдання, але передусім політичне. Росіяни маскуються в цивільний одяг, щоб дістатися до впізнаваного місця в Куп'янську, розгортають російський прапор, а потім знімають це на дрон. Це зображення використовується для пропаганди, створюючи ілюзію «захоплення міста». А друга мета ворога — розвідка. ДРГ проникають у будівлі на височині, щоб контролювати українську логістику. Вони збирають інформацію про маршрути та інтенсивність руху, а потім передають її для коригування атак дронів у ті часи, коли логістичні маршрути найбільш завантажені».
«Ситуація складна, але не катастрофічна»: оцінки аналітиків
Павло Лакійчук, керівник програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI», з легкою іронією прокоментував історію з газовою трубою: «Ця самогубна «акція» закінчилася для росіян передбачувано – піднятися на чотири кілометри без вентиляції… Піднятися на тридцять – вилізти шість. Однак, що шилом, що милом: тепер їм вдається «кувати річку поверхневим методом» підручними засобами в районі Радьківки з таким самим успіхом – плюс-мінус двоє з десяти доходять до нашого берега. Та ж «тактика Жукова» м’ясних атак. З тією лише різницею, що наші хлопці з «Ахіллеса» вже перетворили кацапських «трубопровідних воїнів» на «героїв-підводників» – пробили дірку в трубі. На цьому операція «труба 3.0» закінчилася безславно».
А тепер конкретніше.
За словами експерта, через місяць, задовго до «літньої кампанії», росіяни розпочали операцію із захоплення Куп’янська (досить поглянути на оперативні звіти за січень-лютий 2025 року): «План був чітким вже тоді – захопити силами 1-ї танкової та 6-ї загальновійськової армій плацдарм на Осколі в районі Дворічна на північ від Куп’янська та переправитися через Оскол на південь від міста в районі Сеньково, а потім стрімкими східними ударами з півночі та півдня захопити місто та важливий залізничний вузол».
Дев'ять місяців запеклих боїв минуло, і що вони мають? На півдні вони застрягли на переправах у Сеньковому. На півночі мають певні результати – за шість місяців їм таки вдалося створити плацдарм на правому березі Оскола, розширити його та просунутися на південь до Куп'янська.
«Вирішальні бої відбуваються в районі Кіндрашівки, Радьківки, Голубівки – це північні передмістя Куп’янська. Більше того, десь до 10 вересня передовим групам орків вдалося проникнути на північну околицю міста в район кладовища (так що вони всі там залишилися) і, в наступні дні, деяким з них вдалося таємно проникнути в північну частину населеного пункту – їхні групи намагаються закріпитися у висотних будинках. Армія оборони України «проводить операцію з блокування та знищення загарбників, які проникли до Куп’янськ»… Наголошую, що бої відбуваються в північній частині міста Куп’янська, тобто за 7-8 кілометрів на північ від Куп’янська-Вузлового. Це справді небезпечно, особливо якщо ворогу вдасться закріпитися в житлових будинках – вибити його звідти буде важко. «Про оточення Куп’янська та всього угруповання наших сил на лівому березі Осколу на північ від міста мови не йде, для цього немає жодних передумов», – наголошує Лакійчук.
Схожу оцінку дає і військовий оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко: «Ситуація справді складна: російським окупантам вдалося закріпитися на околицях Куп’янська. Водночас, вона не є катастрофічною. Говорити про оточення міста наразі не доводиться. Збройні Сили України мають можливості протистояти цим загрозам».
Коваленко вказує на ключове тактичне завдання для українських сил, вирішення якого може докорінно змінити ситуацію: «Якщо нам вдасться очистити трикутник Кіндрашівка – Радківка – Голубівка на правому березі річки Оскіл, то буде заблоковано та нейтралізовано плацдарм, який дозволяє противнику проводити штурмові пуски та перекидати диверсійні групи безпосередньо в місто. Відповідно, ворог втратить можливість здійснювати наступальні дії, зокрема, проти північно-західної частини Куп’янська. Наше завдання – діяти так, як ми діяли під Добропіллям: точково, з урахуванням сил і засобів. Росіяни зараз спираються переважно на піхоту, тому нам потрібно збільшити ресурси для локалізації загрози».
Аналітик також зазначає, що на тлі тривожних новин про просування противника тактичні успіхи Збройних Сил України часто губляться: «Є й успішні епізоди: нещодавні контратаки в районі Мирного відкинули росіян на лівий бік траси Р-79 (Сахновщина – Куп’янськ – Піски), що свідчить про те, що ми маємо тактичні досягнення. Проблема в тому, що ці успіхи часто залишаються поза загальною увагою, тоді як будь-які окремі вкидання про «вступ» викликають непропорційну паніку».
Коваленко також звертає увагу на інформаційну складову російської операції, яка не менш важлива, ніж військова. Заяви російського командування про нібито контроль над містом є частиною гібридної війни. За його словами, «начальник Генерального штабу Збройних сил Росії генерал Герасимов заявив, що більша частина міста нібито перебуває під контролем російських військ, але ця інформація не відповідає дійсності. Такі заяви є частиною російської пропаганди, яка часто використовує тактику «захоплення в кредит» – оголошення контролю над населеними пунктами, які насправді не захоплені. Такі маніпуляції спрямовані на створення ілюзії успіху та підтримку бойового духу російських військ».
Стратегічна шахівниця: чому Куп'янськ такий важливий?
Наполегливість, з якою російські війська місяць за місяцем намагаються прорвати українську оборону поблизу Куп'янська, пояснюється не лише тактичними, а й надзвичайно важливими оперативно-стратегічними цілями. Контроль над цим містом, а точніше, його логістичною інфраструктурою, є ключовим для реалізації набагато ширших планів Кремля на сході України.
Павло Лакійчук пояснює: «Куп’янськ, а точніше Куп’янський залізничний вузол, з’єднує чотири важливі логістичні напрямки: Куп’янськ – Основа (у напрямку Чугуєва та Харкова), Куп’янськ – Тропа (на південь у напрямку Лимана та Слов’янська), Куп’янськ – Сватове та Куп’янськ – Тополі («ворота» з Бєлгородської та Воронезької областей Росії)».
Ось чому Куп'янськ для нас такий важливий, це стабільність оборони на Лиманському напрямку.
«І навіть більше – для росіян його опанування, серед іншого, забезпечило б надійну логістику північ-південь, зв’язуючи тилові райони військ, розгорнутих у Воронезькій та Бєлгородській областях, зі стратегічним Лиманським напрямком, де інтенсивність бойових дій зростатиме в міру реалізації завдань «літнього» чи якогось іншого стратегічного наступу. Тож ключовим і метою є станція Куп’янськ-Вузловий та однойменне село на лівому березі Оскола, які примикають до Куп’янська з півдня. Ворог намагався дістатися до цих населених пунктів у 2022 році, і намагається прорватися до них зараз», – каже Лакійчук.
Цю ідею розвиває керівник Українського центру безпеки та співробітництва Сергій Кузан, який вписує битву за Куп'янськ у загальний план противника щодо оточення українських військ на Донбасі: «Взявши під контроль Куп'янськ і, головне, Куп'янськ-Вузловий, росіяни потенційно могли б відновити залізничне сполучення вздовж лінії фронту з півночі на південь. Це значно допомогло б угрупованню противника… Серебрянське лісництво розташоване південніше, а далі в напрямку Святогірськ. Тобто це північ від Слов'янська та північ Донецької області – це план росіян. Прорватися сюди, забезпечити себе, зокрема, залізницею, а потім далі на північ нависати над нашою основною міською агломерацією на півночі Донецької області – Слов'янськом, Краматорськом, а потім Дружківкою, Костянтинівкою».
Тобто, мета ворога — захопити Покровськ з півдня, захопити Куп'янськ і Куп'янськ-Вузлове, а потім — Лиман і все Серебрянське лісництво.
«Це дозволило б росіянам досягти того самого охоплення, про яке вони так мріють і якого їм поки що не вдалося досягти. Вони зараз намагаються закріпитися десь на околицях. Однак це не означає, що вони мають контроль над містом, над міською забудовою. Там ведуться запеклі бої. На даний момент завдання противника не вирішені», – зазначив експерт.
Олександр Коваленко додає до аналізу часовий вимір: «Наразі їхня тактика виглядає так: триматися за Куп’янськ і провести осінньо-зимовий період у форматі міських боїв, щоб навесні 2026 року розпочати нову хвилю наступальних дій за межами населених пунктів, які вони планують захопити в холодну пору року. У їхніх планах ціла низка міст: Покровськ, Костянтинівка, Сіверськ, Борова, Лиман, Куп’янськ».
Окупанти прагнуть вести бойові дії в міських умовах, що ускладнює оборону, але наразі їхнє просування обмежене лише кількома напрямками, зокрема в Куп'янську та Покровську. За словами Коваленка, найближчим часом ворог, ймовірно, спробує наситити правий берег Оскола піхотними підрозділами, діючи в режимі диверсійно-розвідувальних груп або навіть повноцінних штурмів.
«Повторюю: для Збройних Сил України ключовим завданням найближчим часом є очищення території між Кіндрашівкою, Радьківкою та Голубівкою. Ця зона має стратегічне значення, оскільки її контроль дозволить убезпечити Куп'янськ від подальших ворожих штурмів. Наскільки мені відомо, українські війська активно працюють над нейтралізацією російського плацдарму в цьому районі», – наголосив військовий оглядач.
Висновок: об'єктивний погляд на ситуацію
Аналіз ситуації на Куп'янському напрямку дозволяє зробити висновок, що панічні повідомлення, що поширюються в інтернеті, є дуже суттєвим перебільшенням. Ситуація складна, на північній околиці міста справді йдуть бої, але про якесь оточення чи прорив у центр не йдеться. Ворогу вдалося проникнути до невеликих диверсійно-розвідувальних груп, які наші сили успішно блокують та знищують.
Отже, коротко:
1. Не прорив, а інфільтрація. Ворог не штурмує місто в лоб, а намагається невеликими групами проникнути на північну околицю, щоб створити плацдарм, провести розвідку та посіяти паніку.
2. Ситуація складна, але контрольована. Війська оборони бачать маневри противника та планомірно працюють над знищенням диверсійних груп. Про втрату міста чи його околиць мови не йде.
3. Тактика відчаю. Використання ДРГ, маскування під цивільних осіб та екзотичних методів перетину, таких як газова труба, свідчить про те, що ворог не може досягти успіху, використовуючи класичні військові методи.
4. Надзвичайно високі ставки. Росіяни так рішуче налаштовані дістатися до Куп'янська, оскільки контроль над його залізничним вузлом є ключовим для логістики всього східного угруповання та потенційною загрозою для української оборони на Донбасі.
Мирослав Ліскович. Київ
Україна Збройні Сили України Росія Війна Україна проти Росії Куп'янськ
Источник: www.ukrinform.ua
