Україна зруйнувала плани Путіна щодо військового прибутку в Ірані, – The Telegraph

Найбільш значний удар України по Росії цього року вразив сховища з необробленою нафтою та нафтохімічними продуктами в найважливішому російському нафтовому порту Усть-Луга, а також перевантажувальне обладнання, розфарбувавши небо над балтійською гаванню в помаранчеві тони. Дрони пройшли через послідовні ешелони російської протиповітряної оборони, що прикривають Брянську, Смоленську, Псковську області та Санкт-Петербург, у своєму рейді на відстань 1000 кілометрів, перш ніж нанести, очевидно, точні влучання.

Друга за декілька днів атака на ключовий нафтовий об’єкт стала не тільки принизливим провалом російської оборони, пише The Telegraph. Доки полум’я шаленіло на терміналі, воно також нищило скарбницю Кремля – Україна ліквідувала важливе джерело прибутків саме тоді, коли кремлівському диктатору Володимиру Путіну це було вкрай необхідно.

Вплив війни в Ірані

До започаткування війни в Ірані 28 лютого прибутки Росії від нафти і газу зменшились на 47 відсотків порівняно з минулим роком, нафтопродукти продавалися Індії за ціною, що дорівнювала третині від ринкової, а державний дефіцит вже сягнув 91 відсотка від планового показника на 2026 рік. Аналітики ставили питання, як довго Путін зможе утримувати свою дорогу війну при зменшенні воєнних видатків через нестачу фінансів.

Але з тих пір, як США та Ізраїль розпочали війну в Ірані, Москва заробляла приблизно 760 мільйонів доларів на день на продажах нафти та газу, що загалом склало майже 24 мільярди доларів у березні, повідомляють ЗМІ. Скориставшись швидким зростанням попиту, ослабленням санкцій і тим, що не була зачеплена закриттям Ормузької протоки, Росія перетворилася на несподіваного бенефіціара іранського конфлікту, збагачуючись на шаленому ринку, дефіцитному приблизно на одну п’яту частину поставок.

Москва розраховує на нафту і газ більше ніж на 60 відсотків свого експорту і майже на третину державних надходжень, і цей помітний розворот став полегшенням для російської економіки та військових прагнень. Це також спричинило типово самовдоволені висловлювання з Кремля, який насміхається з Європи пропозиціями відновити постачання нафти на континент.

Удар по енергетичній дипломатії Кремля

Україна побоювалася, що нестача енергії може спонукати Захід до зближення з Москвою та посилити позиції Путіна на полі бою і в переговорних залах. Крім того, раніше цього місяця прем’єр-міністр Бельгії закликав до “розсудливої” нормалізації відносин з Росією, щоб “повернути доступ до дешевої енергії”.

Але тепер Україна завдала відчутного удару по відродженій Росії своїми атаками на енергетичну інфраструктуру. За допомогою жорстокої кампанії проти віддалених об’єктів Київ сподівається забезпечити, щоб додаткові мільярди не дісталися Кремлю.

В результаті атаки, а також попередніх ушкоджень трубопроводів і низки недавніх захоплень танкерів, цього тижня було припинено близько 40 відсотків російських можливостей з експорту нафти. Згідно зі звітом Reuters, це стало найбільшим збоєм у постачанні нафти в сучасній історії Росії.

Масштаб пошкоджень інфраструктури на Балтиці

Усть-Луга та сусідній експортний вузол Приморськ, які разом переробляють 1,7 мільйона барелів нафти на день, були змушені припинити роботу через наліт дронів. Обмеження в експорті, спричинені атаками безпілотників, можуть поставити під сумнів 400 000 барелів на день на чотирьох російських НПЗ – Кириші, Ярославль, Москва та Рязань.

Росія намагалася наполягати на тому, що збитки в ретельно охоронюваному Приморську, її найбільшому центрі експорту нафти на Балтиці, були незначними. Однак супутникові знімки демонстрували протилежне, показуючи щонайменше чотири зруйновані резервуари для зберігання нафти, з яких здіймався густий чорний дим.

І Київ не виявляє жодних ознак припинення зусиль, наголошують журналісти. Згодом сили безпілотних систем України підтвердили, що їхньою ціллю став орієнтований на експорт нафтопереробний завод у Киришах, розташований трохи більше ніж за 100 кілометрів від Санкт-Петербурга.

Завод переробляє 6,6 відсотка від загального обсягу нафтопереробки в Росії, що становить близько 350 000 барелів на день, за даними Reuters. Через декілька годин морський дрон атакував танкер із сирою нафтою, що перебуває під санкціями, поблизу стамбульської протоки Босфор, який вийшов із російського порту Новоросійськ з одним мільйоном барелів нафти – майже повним завантаженням.

Інтенсифікація кампанії дальніх ударів

Україна проводить кампанію глибоких ударів по нафтогазовій галузі Росії понад два роки, намагаючись спустошити воєнну скарбницю Кремля, відрізавши його від галузі, яка його збагачує. Але атаки, здається, нарощуються в міру того, як Україна розширює виробництво зброї. За перші два місяці 2026 року всередині Росії було завдано понад 40 ударів, переважно по нафтогазовій інфраструктурі, що вдвічі перевищує інтенсивність атак 2025 року.

Максим Безносюк, експерт зі стратегічної політики, що спеціалізується на Росії та Україні, зазначив, що Київ підвищив свою ефективність, розширивши фокус з нафтопереробних заводів на “нафтову систему, яку Росія використовує для переробки, транспортування та експорту сировини”.

“Це значний розвиток подій, оскільки вищі світові ціни на нафту в іншому випадку дали б Кремлю більше можливостей для покриття військових витрат”, – підкреслив він. “На практиці ширший ефект, мабуть, полягає в тому, що Кремлю стає важче повністю конвертувати поточне зростання цін у додаткові військові видатки”.

Проте Безносюк застеріг від розгляду цієї кампанії як “нокаутуючого удару”. Він пояснив: “У Росії все ще є східні експортні шляхи до Азії, а загальний розмір її нафтового сектору означає, що його не можна серйозно порушити кількома ударами окремо”.