Після майже двох років повномасштабної війни український уряд міркує над доцільністю податкових пільг, доступних IT-бізнесу у спецрежимі «Дія.City». Започаткованою за тиждень до російського вторгнення платформою зараз користуються сотні компаній, де працюють десятки тисяч IT-спеціалістів. Forbes зібрав велику історію створення та роботи «Дія.City». До яких наслідків може призвести відмова від нього?
Співзасновник і член ради директорів SoftServe Тарас Кицмей був одним з перших, хто підписав з компанією гіг‑контракт. Перед тим найбільша сервісна IT‑компанія України цілий рік тестувала правовий режим, що набув чинності за 16 днів до великого вторгнення.
SoftServe «оселився» в «Дія.City» 15 лютого 2022 року. Спочатку в «Софтсерв Технології» працювало небагато айтівців: сервіс YouControl оцінює кількість співробітників компанії у 2022‑му в 11 осіб. Масовий перехід почався у квітні 2023‑го, розповідає Кицмей. За пів року до «Дія.City» перейшло понад 3000 працівників. Керівники SoftServe перейшли на гіг‑контракти, щоб показати колегам: це працює, це не боляче.
«Дія.City» – найкраще, що відбулось із бізнес‑кліматом у країні за останні роки», – вважає засновник Ajax Systems Олександр Конотопський. Його компанія представлена в «Дія.City» двома юрособами, а кількість працівників, що перейшли на нові умови роботи, сягає майже 3000.
«Дія.City» дозволяє IT‑бізнесам легально працювати з набагато нижчим податковим і регуляторним навантаженням, ніж у компаній в інших секторах. Тут нижчі податки на працю і прибуток, можна забути про радянське трудове законодавство, яке ще діє в Україні, та більш зручні правила корпоративної розбудови.
З 15 лютого 2022‑го по 19 грудня 2023‑го в «Дія.City» зареєструвалося 794 резиденти. За словами її «батька», заступника міністра цифрової трансформації Олександра Борнякова, станом на грудень 2023-го у новому режимі працювало приблизно 60 000 осіб. Це майже чверть IT‑спеціалістів, яких Lviv IT Cluster нарахував в Україні наприкінці 2023 року
Великого бажайте: як зʼявилася «Дія.City»
До того як потрапити на роботу в Мінцифри, Борняков, 41, робив IT‑бізнес в Одесі – створював компанії, інвестував у стартапи. «Мені не вистачало певних речей, – згадує він. – Я хотів, щоб ми могли без проблем реєструвати компанії й оперувати зі своєї країни, а не вигадувати складні схеми – компанія в Європі, компанія в офшорі, компанія в Америці…».
У 2019 році Борняков поділився з міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим ідеєю нормалізувати життя IT‑бізнесу. «Він сказав, що цей проєкт – майбутнє золото, і треба зробити так, щоб у нас були найкращі умови», – згадує заступник міністра.
Спочатку в нього був план широкої лібералізації. «Я прийшов до Михайла з набором змін в 10–15 законів, – розповідає Борняков. – Він сказав: ні, це розтягнеться на п’ять – сім років. Упакуймо спочатку це в окремий закон, це більш реалістично».
Реалістично не означає просто. Спротив фіскальних органів був цілком передбачуваний. «Це була найскладніша частина, МВФ прямо забороняє такі речі, як «податкові знижки», – розповідає Борняков.
У 2019 році Борняков поділився з міністром цифрової трансформації Михайлом Федоровим ідеєю нормалізувати життя IT‑бізнесу. «Він сказав, що цей проєкт – майбутнє золото, і треба зробити так, щоб у нас були найкращі умови», – згадує заступник міністра. Фото надано пресслужбою
Вирішальною була зустріч на Банковій улітку 2020-го. «Мінфін давав свої застереження, але президент сказав: зробімо так (як пропонує Мінцифри. – Forbes), я відчуваю, що це буде правильно», – розповідає Борняков. Окрім авторитету Володимира Зеленського спрацювали розрахунки Мінцифри, які свідчили, що у порівнянні з чинним порядком бюджет не лише не втратить, а й отримає 1,5% військового збору, який сплачуватимуть співробітники й контрактори за новими правилами.
Борнякова здивувала опозиція з боку найбільших сервісних IT‑компаній. «Нам тупо не довіряли – до останнього всі думали, що ми зробимо щось підступне, – каже він. – Одна з тем була, що «Дія.City» – це інструмент для майбутньої партії Федорова».
Хай там як, але влітку 2021-го Верховна Рада ухвалила закон «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». У грудні того ж року президент затвердив зміни до Податкового кодексу. Під брендом «Дія.City» держава легалізувала й осучаснила практики, завдяки яким українські підприємці з нуля побудували галузь із мільярдами доларів виторгу і 200 000 високооплачуваних робочих місць.
Порівняння оподаткування найманих співробітників та гіг-контракторів
Режим і резиденти
Для керівників Мінцифри одним з мотивів поспішати із запровадженням «Дія.City» була конкуренція за таланти з іншими юрисдикціями – Естонією, Польщею, Білоруссю (до придушення протестів у 2020 році).
Під час війни ці резони менш актуальні. Для компаній, що працюють в Україні, «Дія.City» – не про вибір, а про виживання. «Режим «Дія.City» привабливий настільки явно, що не потребує порівнянь з іншими юрисдикціями», – констатує керівник податково-юридичної практики EY в Україні Володимир Котенко.
На відміну від інших компаній резиденти «Дія.City» мають набагато нижче навантаження на зарплати. Вони сплачують за своїх працівників 5% податку на доходи фізосіб (ПДФО), 1,5% військового збору і 22% ЄСВ із мінімальної зарплати. Йдеться і про найманих співробітників, і про тих, хто працює за гіг‑контрактами, і про ФОПів третьої групи (з 1 січня 2025 року з виплат резидентів «Дія.City» ФОПам, що перевищують 20% їхніх витрат, стягуватиметься 18% податку).
Резидент «Дія.City» може обрати особливий режим оподаткування прибутку – податок на виведений капітал (ПнВК). У такому разі компанія заплатить з прибутку 9%, а не 18%, як у звичайному режимі, та й то тільки за умови, що прибуток буде розподілено у вигляді дивідендів або інших виплат. Дивіденди, що виплачуються не частіше ніж раз на два роки, оподатковуються за нульовою ставкою.
На 1 грудня 2023 року 43%, або 329 із 760 резидентів «Дія.City» перебували на ПнВК, свідчать дані Державної податкової служби. За 11 місяців ПнВК обрало 199 юросіб, зареєстрованих у «Дія.City». Як повідомив голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, резиденти сплатили за цей період близько 1,7 млрд грн податку на прибуток до бюджетів усіх рівнів.
Не всі комп’ютерні послуги створені рівними. IT‑компаніям, що продають свої продукти або послуги українським клієнтам, що не є резидентами «Дія. City», ризиковано переходити на ПнВК. Їхнім покупцям доведеться сплачувати за послуги виключно з чистого прибутку, що робить усю схему непривабливою. За словами Гетманцева, це зроблено, аби запобігти мінімізації податку на прибуток звичайними компаніями.
Окрема «фішка» «Дія.City» – гіг‑контракти. Вони дозволяють наймати робітників на значно гнучкіших умовах, ніж Кодекс законів про працю, ухвалений ще на початку 1970‑х. Такий контракт із SoftServe підписав не лише Кицмей, а й інший співзасновник компанії, голова її ради директорів Ярослав Любінець.
Зарплату в «Дія.City» отримує і СЕО IT‑холдингу Genesis Володимир Многолєтній. Genesis зайшов у «Дія. City» «майже усіма проєктами», каже він. «Більшість людей, 1000+, у нас зараз у «Дія.City», – уточнює він.
Зарплату в «Дія.City» отримує і СЕО IT‑холдингу Genesis Володимир Многолєтній. Genesis зайшов у «Дія. City» «майже усіма проєктами», каже він. «Більшість людей, 1000+, у нас зараз у «Дія.City», – уточнює він. Фото Антон Забєльський для Forbes Україна/Колаж Анна Наконечна і Олександра Карасьова
Щомісяця в «IT‑оазі» оселяються десятки новачків. На початку грудня долучитися до «Дія.City» вирішив виробник розвідувальних БПЛА з Німеччини Quantum Systems. «Ми наймаємо висококваліфікований персонал із конкурентними зарплатами, – каже директор української «доньки» Quantum Systems Олександр Бережний. – Завдяки податковому режиму «Дія. City» є можливість сплачувати менші податки на зарплати». Спочатку в його фірмі працюватиме 10 осіб, до кінця 2024 року їх має стати 40. Спеціалізація – виробництво і R&D.
У листопаді резидентом «Дія.City» стала «Нібулон Діджитал». Диджитальна «донька» агрохолдингу «Астарта», компанія «Агрі Чейн» з 33 співробітниками (тут і нижче джерело даних за кількістю працівників – YouControl), – резидент з 1 квітня 2022 року.
«Ми точно підемо в «Дія.City» – потестити», – каже СТО МХП Тарас Гошовський. Він планує почати з команди, яка відповідає за автоматизацію бізнесу.
Своїх розробників уже вивели в «Дія.City» два з трьох мобільних операторів. У «КИЇВСТАР.ТЕХ» працює 405 співробітників, в «ІТ СМАРТФЛЕКС» – 70. «Це дозволяє нам бути конкурентоздатними на ринку праці», – пояснював СЕО «Київстару» Олександр Комаров в етері Business Breakfast на YouTube‑каналі Forbes.
До «Дія.City» підключилися розробники «Метінвесту» («Метінвест Діджитал», 750 співробітників), «Нової пошти» («НП Діджитал», 407), АТБ («АТБ Енерго», 376), Visa («Віза Україна», 142). На підході – перші «тестувальники» із сервісної компанії Intellias. Серед потенційних переваг режиму «Дія.City» засновник і CEO компанії Віталій Седлер називає «маленький бонус у вигляді ПнВК», гіг‑контракти та, можливо, прозоріший механізм бронювання від мобілізації. Втім, опитані Forbes керівники компаній констатують, що бронювання працівників залишається ахіллесовою п’ятою «Дія.City».
Від режиму до юрисдикції
На конференції Forbes‑2031 у травні 2021 року автор запитав міністра Федорова, коли «Дія.City» може стати доступною не тільки для IT‑компаній. Бізнес має проявити ініціативу і тиснути на законодавців, відповів він.
Влітку 2023 року Конотопський, Многолєтній, Олег Гороховський з monobank, Олександр Косован з MacPaw та Денис Дмитренко з Roosh створили громадську спілку «Об’єднання резидентів «Дія.City». У листопаді її очолила колишня заступниця міністра економіки Наталія Микольська.
«Ми хочемо, щоб Україна була привабливою юрисдикцією, щоб тут реєструвалися компанії», – пояснює ціль об’єднання Гороховський. Його компанії «Фінтех Бенд» та «Ейсі Дісі Процессінг» були у списку перших 55 резидентів, зареєстрованих 15 лютого 2022 року.
Завдання‑мінімум спілки – захистити те, що вже є. Від кого? В законі про розвиток цифрових технологій сказано, що новий режим встановлено не менш «як на 25 років з дня внесення до реєстру «Дія.City» запису про першого резидента». Якщо держава погіршить бізнес‑умови до 15 листопада 2047 року, у резидентів буде можливість відстоювати свої права в суді. Але навряд чи резидентам подобається така перспектива.
«Ми хочемо, щоб Україна була привабливою юрисдикцією, щоб тут реєструвалися компанії», – пояснює ціль об’єднання Гороховський. Його компанії «Фінтех Бенд» та «Ейсі Дісі Процессінг» були у списку перших 55 резидентів, зареєстрованих 15 лютого 2022 року. Фото Антон Забєльський для Forbes Україна
Україна потребує ресурсів для ведення війни. Чи готові фіскальні органи миритися з тим, що в них під носом набирає популярності режим фактично пільгового оподаткування? У голови фінансового комітету ВР Данила Гетманцева питань до «Дія.City» поки що немає. Є питання у МВФ, каже він. Які аргументи наводить Україна Фонду, щоб той не чіпав айтівців? «Що втрати бюджету є невеликими», – відповів парламентар у листуванні з автором статті.
«Ми прийняли рішення: довгостроково будуємо бізнес в Україні, – каже Многолєтній. – Нам потрібні прості речі – прогнозованість і зменшення ризиків. Коли в тебе яйця в одному кошику, потрібно зробити так, аби цей кошик був low risk».
Бізнесу сьогодні найбільше заважають дві речі – «маски‑шоу», тобто свавілля з боку правоохоронних органів, та валютний контроль, який робить непривабливими іноземні інвестиції в Україну, пояснює Конотопський. Який сенс вкладати гроші, якщо не можна прогнозувати, коли ти зможеш скористатися прибутками?
Борняков сумнівається, що ці питання можна вирішити під час війни. Він робить ставку на консолідацію під дахом «Дія.City». «До кінця 2024 року 50 найбільших IT‑компаній стануть резидентами», – прогнозує він.
Як зрозуміти, що режим «Дія.City» перетворюється на привабливу юрисдикцію? Коли з’явиться можливість приймати виторг не на кіпрську, а на українську компанію, відповідає один із героїв цієї статті.
Динаміка росту спеціального податкового режиму «Дія.City»
Чи є майбутнє?
27 грудня 2023-го Кабінет міністрів ухвалив Національну стратегію доходів до 2030-го. Документ є великим планом збільшення власних доходів України на сердньострокову перспективу. Одна з позицій – переглянути доцільність існування проєктів зі створення бізнес-стимулів за рахунок пільг для податку на прибуток підприємств. Зараз в Україні діє два таких режими: індустріальні парки та «Дія.City».
У стратегії прямо вказано, що уряд воліє утриматися від запровадження вузько спрямованих та дорогих податкових пільг. Натомість у документі описана можлива альтернатива – визначити перелік критично важливих активів (наприклад, машини та обладнання), до яких можуть застосовуватися правила миттєвої амортизації. Йдеться про формулу розрахунку прибутку, за якої підприємство може одразу ж (а не поступово) враховувати вартість капітальних витрат у загальних витратах звітного періоду.
Чи значить це, що Україна відмовиться від «Дія.City»? Поки у планах урядовців – спостерігати за динамікою. «Ми маємо бути послідовними: якщо вже ввели певні податкові режими, треба дати їм час реалізуватися, – сказав міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю Forbes у грудні. – Але це не значить, що ми не будемо впроваджувати заходи, прописані в стратегії».
У середньостроковій перспективі «Дія.City» не скасовуватимуть, додає голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. «Значних змін також не плануємо», – каже він. Позитив від існування режиму є, хоча й не не такий, як хотілось би, зазначає Гетманцев. «Якщо говорити про 5 000 суб’єктів, що працюють на цьому ринку, 700 резидентів «Дія.City» – це не так багато», – пояснює парламентар. Дашборд Мінцифри Tech Ecosystem наводить іншу оцінку кількості ІТ-компаній в Україні – 2212 станом на кінець грудня.
Треба почекати, як розвиватиметься цей режим, каже голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine
За три квартали 2023-го резиденти «Дія.City» сплатили до держбюджету 5,9 млрд грн податків, йдеться у відповіді податкової на запит Forbes. Це на 2 млрд грн більше, ніж за повний 2022-й. Однак спецрежим ще не наздогнав цифру загальних податків від IT-бізнесу в Україні (11,9 млрд лише у першому півріччі 2023-го, за даними дослідження ІТ Research Ukraine).
Що про непевне майбутнє «Дія.City» думає бізнес? Одна з фундаментальних переваг режиму – держава гарантувала незмінність умов протягом 25 років, кажуть опитані IT-підприємці. Для GlobalLogic це стало одним з ключових мотивів приєднатися до «Дія.City», розповідає операційна директорка компанії Анна Щербакова.
Скасування режиму стане негативним сигналом та свідчитиме про зміну курсу держави з підтримки розвитку технологічного сектору, каже голова EPAM у Центральній та Східній Європі Юрій Антонюк. «Будь-які зміни правил гри можуть стати руйнівним каталізатором непередбачуваних наслідків як для галузі, так і для економіки в цілому», – додає CEO та співзасновник Sigma Software Валерій Красовський.
Forbes також звернувся до найбільшої за виторгом ІТ-компанії SoftServe, продуктової ІТ-компанії Ajax та стримінгового сервісу Megogo з проханням прокоментувати потенційне скасування «Дія.Сіті». Проте резиденти відмовилися.
Мінцифри обіцяє захистити своє дітище. «Дія.City» – приклад того, як має функціонувати економіка: прозоро та ефективно, – йдеться у письмовому коментарі пресслужби міністерства. – Якщо загроза буде, ми відстоюватимемо сприятливі умови для технологічного бізнесу».
У підготовці матеріалу брав участь репортер Forbes Павло Калашник.
