Саміт ЄС виявив нездатність європейських лідерів реагувати на війни в Україні та Ізраїлі, – Politico

Над самітом лідерів Євросоюзу нависли дві війни біля кордонів Європи. Зі всіляких приводів глави держав виявились не в змозі хоч щось вдіяти щодо будь-якої з них. Про це інформує Politico.

“Нечасто провал блоку взяти на себе провідну роль у міжнародних справах був таким явним. Фрідріх Мерц з ФРН, Еммануель Макрон з Франції та Джорджія Мелоні з Італії – очільники трьох з 10 найбільших економік світу – та решта 24 учасники саміту могли лише відводити очі, сперечатися між собою або пропонувати самі лише пусті обіцянки, поки продовжувалися бомбардування, ракетні удари та вбивства”, – зазначили у статті.

Зокрема, очільник Європейської ради Антоніу Кошта зауважив журналістам:

“У ці вкрай тривожні часи, в яких ми живемо, як ніколи раніше важливе значення має підтримка міжнародного порядку, що базується на правилах. Альтернативою є хаос. Альтернативою є війна в Україні. Альтернативою є війна на Близькому Сході”.

Іран та енергетичний удар по Європі

В той час, як Іран атакував своїх сусідів, руйнуючи енергопостачання Європи, Україна завдавала ударів по російських підприємствах, де ремонтують військові літаки. У той час як президент США Дональд Трамп у Вашингтоні кепкував про атаку на Перл-Гарбор разом із премʼєр-міністром Японії, європейські лідери використовували свої переговори, щоб поратися зі схемою лімітів на викиди вуглецю, Системою торгівлі викидами.

“Це не зовсім не пов’язане з глобальною енергетичною кризою, але навряд чи це питання, де континент міг би продемонструвати свою геополітичну силу. Відносно Ірану лідери побачили, що мають мало можливостей впливу або бажання для будь-якого значущого втручання. Відносно України, через понад чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії – конфлікту, де вони мають і можливості впливу, і бажання – вони не змогли подолати внутрішні розбіжності, щоб схвалити надання Києву 90 млрд євро”, – додають у Politico.

Неготовність втручатися в конфлікт з Іраном

Як підкреслив анонімно високопоставлений представник європейського уряду, “не було жодного прагнення брати участь у переговорах щодо іранського конфлікту”.

Ще троє посадовців сказали, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц навіть поскаржився, що зосередження уваги на Ірані загрожує відвернути увагу від заходів зі стимулювання слабкої європейської економіки.

Разом з тим було поновлено дебати щодо відправлення французьких військових кораблів для захисту Ормузької протоки – важливого пункту транзиту нафти, який Тегеран фактично закрив, погрожуючи атакувати судна, ймовірно, за підтримки Ради Безпеки ООН.

“Ми розпочали попередній процес, і найближчими днями побачимо, чи є у нього шанси на успіх”, – підкреслив Макрон.

“Лише заяви” замість рішень

Наприкінці перемовин лідери ЄС дійшли висновку: Європа має мало сил і бажання впливати на перебіг подій.

“Близький Схід має на нас великий вплив – але чи ми є учасником цієї гри? Вони намагаються знайти своє місце в цій дискусії, а ми маємо багато заяв і позицій, [але] чи є у європейців роль у розв’язанні цього процесу?” – запитав чиновник ЄС, який брав участь в обговореннях лідерів.

Зі слів посадовця, ЄС залишилося робити “те, що ми завжди робимо”, маючи на увазі написання “лише заяв”.

Так само саміт показав, де перетинаються війни в Ірані та Україні.

Зокрема, премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан жорстко розкритикував підхід Європи до енергетичної кризи, що розгортається.

“Поведінка і стратегія європейців у цьому питанні просто нерозумні”, – підкреслив він, додавши, що ЄС потрібно купувати російську нафту, щоб “вижити”.

Отже, щодо Ірану та України ЄС не досяг жодних результатів.

“Є багато речей, що викликають занепокоєння щодо цієї війни на Близькому Сході, тоді як вето Орбана на кредит для Києва залишається чинним, і ми вкрай незадоволені цим, як, безумовно, і Україна”, – сказав журналістам шведський прем’єр-міністр Ульф Крістерссон, залишаючи саміт.