Війна в повітрі: світ ще не бачив стільки дронів, що воюють

Війна в повітрі: світ ще не бачив стільки дронів, що воюють Репортаж 07.08.2023 16:50 Укрінформ Небесні снайпери, розвідники й коригувальники: тисячі безпілотників щодня виконують бойові завдання, рятуючи життя військових та знищуючи ворога

Цю війну вже давно називають війною дронів та артилерії. Такої кількості різних безпілотних комплексів не використовували в жодній іншій війні. Про це кажуть як самі військові, так і експерти.

Чи потужніша ворожа армія дронів за нашу? Чи дійсно переможе у війні той, у кого більше дронів? Щоб отримати відповіді на ці та інші питання, кореспонденти Укрінформу зустрілися з військовими нового підрозділу ударних БПЛА «Вихор. Дніпро» 108-ї окремої бригади територіальної оборони. Хлопці нині боронять Запорізький напрямок.

ДРОН, ЩО ЛЕТИТЬ В ОДИН БІК

Їдемо на позиції, з яких, власне, має злетіти на бойове завдання пара дронів: розвідник та FPV, більше відомий як дрон-камікадзе.

«DVD»

«Пташки», необхідні «додатки» до них, снаряди – усе це є у спеціальному ящикові, який хлопці беруть із собою. Підібравши зручну позицію, військові швидко готують дрони до вильоту. Оператором БПЛА-розвідника є військовий на псевдо «DVD». Він стартує першим, бо має отримати координати ворожих цілей та передати їх напарникові із псевдо «Шанс», який відповідає за роботу «небесного снайпера» (так самі військові називають дрон-камікадзе). Пілот FPV має спеціальні окуляри, як у героїв фантастичних фільмів, – саме вони роблять його одним цілим із безпілотником.

«Шанс»

– Завдяки їм у мене є відчуття, що це я лечу, – пояснює «Шанс».

Дрон-камікадзе – це той «птах», який летить лише в один бік і несе смерть ворогам. Цього разу хлопці отримали завдання вдарити по живій силі противника.

Після вдалого польоту бійці швидко збираються. Кажуть, бувають дні, коли доводиться роботи по 5–7 вильотів, але головне – бути максимально обережними на позиціях, бо аеророзвідники – пріоритетні цілі для ворогів.

БЕЗПІЛОТНИЙ ПІДРОЗДІЛ ШУКАЄ ЛЮДЕЙ

Військові кажуть, що тепер у «безпілотний підрозділ» дуже потрібні люди.

– Ворог не спить, він розбудовує свої безпілотні системи, і тому нам конче необхідні нові люди. Величезним плюсом є, якщо людина більш-менш розуміє, як працюють комп'ютерні системи. Це має бути досвідчений користувач, бо треба буде взаємодіяти зі смартфонами, планшетами, з різними додатками. Людина має орієнтуватися в топографії і бути готова навчатися. Ми навчимо, до нас люди приходили з різним досвідом, бекграундом, різного віку. І ці люди вже показали себе, – каже очільник групи безпілотних систем бригади, лейтенант Іван Доруда (позивний «Нео»).

«Нео»

Він вважає, що українська армія є передовою стосовно ефективного використання безпілотних систем, і наш досвід буде потрібен іншим країнам у майбутньому.

– Жоден ударний підрозділ без «очей» не може бути ефективним. У нас декілька систем нашого власного виробництва, зокрема «Лелека». Є літакового типу дрони від наших партнерів. Мова про розвідувальні «крила», безпілотні літаки, які вміють визначати цілі і передавати їхні координати. Для ураження є також декілька типів систем. Цілі різні. Першочерговими є військова техніка: броньована, засоби РЕБ, ППО, – каже військовий.

Проте не все так просто, бо ворог розумний, і коли проти нього занадто активно використовують ударні дрони, починає відтягувати свою техніку на дистанцію, складно досяжну для безпілотників.

Військові кажуть, що в таких випадках працюють по цілях, які безпосередньо загрожують нашим хлопцям на передовій: мінометах, гранатометах, артилерії, живій силі ворога, допомагаючи своїм ослабити ворога і просуватися.

ДРОНИ ПРОТИ РЕБ

Тепер ворожі пропагандистські ЗМІ поширюють інформацію, що росіяни на фронті активно використовують засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), щоб заглушити наші безпілотники. Питаємо у «Нео», чи правда це.

– Це, мабуть, безкінечна гонка – засоби ураження проти засобів захисту. Так, у них дуже сильний РЕБ і дуже ефективно налагоджений. На жаль, це правда. Ми намагаємось апгрейдити, допрацьовувати наші дрони, щоб вони були більш РЕБозахищені і щоб мати можливість їх повернути, якщо ми відчуваємо дію РЕБу. Але все залежить від конкретних факторів. Це змагання РЕБу і дронів, в якому ще немає однозначного переможця, – відповідає він.

Цю війну називають війною дронів. Чи відчувають наші військові, що ворожі війська дронів потужніші й більші, ніж наші? Іван Доруда зазначає, що в росіян є ефективні системи, які вони, на жаль, поки що виробляють і виробництво яких налагоджують, – зокрема сумнозвісні «Ланцети» і FPV – маленькі дрони-камікадзе.

– Щодо усіх інших я не сказав би, що у них є якась перевага, – вважає військовий. – Але вони скорочують відставання від нас, однозначно, вони вчаться. Зокрема, почали робити так, щоби їхні дрони були або менш помітні, або взагалі непомітні для наших засобів розвідки. Це проблема, бо коли ми починали війну, ми їх бачили, а вони нас ні. Вони більш активно почали використовувати дрони-камікадзе. Тут у нас ще є перевага, але вона скорочується. А от щодо баражуючих боєприпасів типу «Ланцет», то тут, на жаль, у них перевага дуже серйозна, бо ми власними силами поки не виробляємо такого роду дронів, а того, що дають партнери, замало. Тому для нашої військової техніки, особливо західних зразків, особливу небезпеку саме ці «Ланцети» і становлять. Це досить дешева, проста, але смертоносна зброя, і нам обов'язково треба шукати на неї протидію.

ПЕРЕМОЖЕ ТОЙ, У КОГО БІЛЬШЕ «ПТАШОК»?

«Нео» 35 років, до повномасштабної війни він був топ-менеджером міжнародної ІТ-компанії. До війська потрапив 10 березня 2022 року. Пояснює, що хотів раніше, але були дуже великі черги у військкомат. На той момент він і гадки не мав, чим саме займатиметься в армії. Близько року служив солдатом у розвідувальному взводі одного з батальйонів. Потім ситуація на фронті трошки стабілізувалася, і стало зрозуміло, як можна застосувати його знання. Разом із побратимами вони купили за власні кошти дрон і виконували певні завдання, а тепер він керує новим підрозділом ударних БПЛА.

«Нео»

– Війна триває десятий рік, а повномасштабна – другий. Чи не запізно вирішили створити такі підрозділи? – питаю.

– Ніколи не запізно. Зрозуміло, що якісь речі хотілося б зробити набагато раніше і ефективніше, але це війна, і кількість ресурсів обмежена. Робити помилки – це нормально. Нічого не робити – це злочин. Головне вчитися на помилках. Поки і ми вчимося, і ворог, може, з різною швидкістю, але ворога не можна недооцінювати.

Військовий зауважує, що масовість застосування дронів та безпілотних систем здивувала багатьох людей. Йому й самому колись здавалося, що новітні технології – це щось із фільмів Майкла Бея чи Крістофера Нолана: великі системи, великі літаки-дрони, щось дуже дороге, страшне, те, чого у нас ніколи не буде. Але…

– Ця війна показала, що досить дешеві та відносно прості системи можуть бути смертносними і використовуватись дуже ефективно обома арміями. Їхні «Шахеди», які не дають нашим дружинам і дітям спати ночами в мирних містах, – це дуже проста, топорна, але, на жаль, ефективна зброя. «Мавікі», які у нас так багато використовують, – теж дуже простий інструмент, завдяки якому зупиняли величезні колони на початку цієї війни. Тому здивування було не від самого застосування дронів чи того, що вони будуть відігравати ключову роль, а швидше від того, що можна використовувати досить дешеві системи настільки ефективно, – пояснює співрозмовник.

– Переможе той, у кого дронів більше?

– Яке гарне питання! Мабуть, правда десь посередині. Якщо порівнювати з класичними «богами війни» – артилерією, то від початку кампанії у окупантів було абсолютне домінування в кількості. І на деяких ділянках це дійсно складало для нас величезну проблему. Але ця кількісна перевага нівелювалася. Ми змогли зрівнятися за рахунок точності нашої артилерії. З безпілотними системами, швидше за все, така сама історія, – відповідає. – Водночас не можна розраховувати виключно на допомогу наших партнерів.

(«Нео» порівнює російські «Ланцети» й американські «Switchblade» (безпілотники, які Україні вже в перший місяць війни передали Сполучені Штати Америки. Назва безпілотника перекладається як «ніж із викидним лезом», – авт.). «Ланцети» – масові, дешеві, але можуть завдати немалої шкоди. А «Switchblade» – більш ефективна, просунута технологія, але їх мало, тому застосовують обмежено).

Поки у нас не з'являться власні потужності, доводиться розраховувати на підтримку партнерів, а вони дуже обмежену кількість дронів дають. Щоб наносити вогневі ураження ворогу, нам потрібні і кількість, і ефективність. Є над чим працювати, – каже.

Нині в Україні з'явилось дуже багато виробників FPV-дронів. «Пташок» починають виробляти в дуже екстремальних, кустарних умовах. Військові стверджують, що, з одного боку, це добре, але якщо йдеться про централізовані закупівлі такої продукції, то тут можуть виникнути певні складнощі. Адже більшість із зібраних «на коліні» дронів треба випробувати в бойових умовах, які суттєво відрізняються від полігонних.

Військові кажуть, що держава мала би сфокусуватися на ефективних перевірених системах, налагодивши конвеєрне виробництво.

НЕБЕСНІ СНАЙПЕРИ ТА РОЗВІДНИКИ ЩОДНЯ РЯТУЮТЬ БІЙЦІВ

Рота ударних безпілотних систем здатна переломити хід точкової наступальної операції. Підрозділ розвідувальних дронів, які постійно перебувають у небі, щодня рятує життя бійців. Тож важливість «небесних військ» очевидна.

– Дрони підказують нашим хлопцям, де є просування ворога, де мінні поля і своєчасно допомагають нашій артилерії у контрбатарейній боротьбі з артилерією ворога, яка може загрожувати хлопцям на передовій, – уточнює «Нео».

– Про артилерію кажуть, що це «боги війни», піхоту називають «царицею полів», а дрони хто? – наостанок питаю в командира.

– Смерть, що несеться з небес. Дрони… Дрони – це майбутнє війни.

Ольга Звонарьова, Запоріжжя

Фото Дмитра Смольєнка

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *