1 серпня заступник глави МЗС Польщі Павло Яблонський розмістив у Twitter “факти про польсько-українські відносини”. Твіт виник на тлі дипломатичних розбіжностей між двома країнами.
“Польща підтримує Україну тільки й настільки, наскільки це відповідає нашим національним інтересам. Основним принципом міжнародної політики є принцип взаємності. Також варто поважати людей, які нам допомагають – особливо коли це допомога у крайній потребі та у великих масштабах”, – написав він.
Польський дипломат заявив, що в Польщі “з розумінням ставляться до емоцій, які відчувають українці, котрі стали об’єктом варварської агресії Росії”, але емоції, за його словами, “погані порадники”, а “неповага до союзників не допомагає досягти дипломатичних цілей, наприклад, у зусиллях щодо збільшення масштабів і форм допомоги”.
“Головною загрозою як для Польщі, так і для України залишається Росія. В Україні триває війна, розв’язана Росією, яка також загрожує Польщі. Захист від цієї загрози є нашим найважливішим спільним інтересом на цей момент. Це не означає, що між Польщею й Україною немає питань, щодо яких ми ще не досягли згоди. Ми говоримо про це чесно й відкрито між собою, нехай і не завжди публічно”, – пояснив Яблонський.
Він вважає, що “підтримку України в експорті зерна на неєвропейські ринки не можна здійснювати на шкоду польського сільського господарства”.
“Тиск на Польщу в цьому питанні не буде ефективним. З погляду інтересів України було б доцільніше, щоб Україна чинила тиск на інститути ЄС, щоб вони підтримували країни-члени в розвитку інфраструктури, необхідної для транзиту зерна”, – наголосив Яблонський.
Окрім того, заступник глави МЗС Польщі звинуватив українців у геноциді поляків під час Волинської трагедії.
“Незмінно і без жодних сумнівів: Волинський злочин – це геноцид, скоєний 80 років тому українцями проти поляків. Без урегулювання цього злочину, розблокування ексгумації й поминання його жертв не буде справжнього польсько-українського примирення чи інтеграції України з ЄС”, – заявив Яблонський.
Kilka faktów nt. relacji polsko-ukrai * skich– warto pami * ta *, * e:
1. Polska wspiera Ukrain *– tylko ia *– w Takim stopniu i zakresie, w jakim jest to zgodne z naszym narodowym interesem.
2. Podstawow * zasad * w polityce mi * dzynarodowej jest zasada wzajemno * ci. Warto te * …
– * Pawe * Jab * o * ski (@paweljablonski_) August 1, 2023
Наприкінці липня в ефірі польського громадського телебачення держсекретар канцелярії президента Польщі, голова бюро з міжнародної політики Марцін Пшидач у контексті ситуації з блокуванням експорту українського зерна заявив, що Україна “отримала справді велику підтримку від Польщі” і їй “варто було б почати цінувати роль, яку Польща відіграла для України протягом останніх місяців і років”. В Офісі президента України відповіли, що такі заяви не відповідають рівню “союзницьких і братніх відносин між країнами”.
1 серпня у МЗС України запросили посла Польщі в Києві Бартоша Ціхоцького. Йому повідомили, що заяви про нібито невдячність українців за допомогу Польщі не відповідають дійсності та є неприйнятними, наголосив речник зовнішньополітичного відомства Олег Ніколенко.
Того самого дня у МЗС Польщі викликали посла України у Варшаві Василя Зварича “у зв’язку із заявами представників української влади”.
Ситуацію прокоментував президент України Володимир Зеленський. “Ми не дамо жодним політичним миттєвостям зіпсувати відносини між українським і польським народами, а емоціям точно варто охолонути. Свобода і благо наших народів, цінності нашої Європи та перемога над спільним російським ворогом – понад усе”, – написав він у Twitter.
Контекст:
Збройні конфлікти між поляками та українцями почалися під час Другої світової війни й тривали до 1947 року. Історики, особливо польські, окремо виділяють 1943 рік і події на Волині, відомі як Волинська різанина (Волинська трагедія). В інші роки вони відбувалися на Холмщині та у Закерзонні. Точна кількість загиблих у цих конфліктах досі невідома, але жертв обчислюють десятками тисяч. Більшість загиблих були поляками.
Події на Волині в Україні й Польщі оцінюють по-різному.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також встановив 11 липня Національним днем пам’яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, в якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
2019-го Дуда заявляв, що події 1940-х років на Волині були “не війною між Польщею та Україною, а просто етнічна чистка, просто мова йшла про те, щоб поляків із цих територій видалити”.
Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії в Україну Дуда й Зеленський говорили про те, що в історії відносин двох країн розпочався новий етап й “історичні питання здаються дрібними”.
Зеленський у день пам’яті жертв Волинської трагедії 12 липня 2022 року вніс до Верховної Ради законопроєкт про правові та соціальні гарантії для громадян Польщі в Україні. Улітку 2022 року його ухвалила Рада, восени закон набув чинності.
11 липня 2023 року Сейм Польщі назвав події на Волині геноцидом.
Юрій ЗІНЕНКО
редактор, журналіст
Джерело: gordonua.com
