Україні дали на саміті НАТО у Вільнюсі найсильніший сигнал щодо її наближення до Альянсу з можливих. Про це генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив 12 липня на підсумковій пресконференції саміту, яку транслювала пресслужба НАТО.
Генеральний секретар НАТО ще раз акцентував на тому, що країни Альянсу одностайно висловилися за зближення з Україною, якій тепер для запрошення в НАТО не знадобиться план дій щодо членства (ПДЧ).
Він нагадав про гарантії безпеки для України, які розробили і презентували у Вільнюсі країни “Великої сімки”, та інавгураційне засідання ради Україна – НАТО, яке відбулося тут само 12 липня. Генсек додав, що Україна отримала на саміті й конкретну оборонну підтримку у вигляді анонсованих постачань військової техніки.
Столтенберг додав, що особисто головував на першому засіданні ради Україна – НАТО, на якому до союзників приєднався президент України Володимир Зеленський.
Генсек НАТО наголосив, що відтепер Альянс та Україна зустрічатимуться у раді “для обговорення та ухвалення рішень на рівних”. Він також привітав рішення союзників, які погодили новий багаторічний пакет допомоги, щоб допомогти Україні перейти від радянських часів до обладнання та стандартів НАТО, а також зробити свої Збройні сили повністю сумісними з НАТО.
Столтенберг констатував, що на саміті союзники підтвердили, що Україна стане членом НАТО і після скасування вимоги про ПДЧ шлях членства України змінився “із двоетапного на одноетапний”.
“Ми надішлемо Україні запрошення вступити в НАТО, коли союзники погодяться, що умови буде виконано”, – підкреслив він, додавши, що “Україна зараз “ближча до НАТО, ніж будь-коли раніше”.
“Головне, щоб війна [в Україні, розв’язана Росією] закінчилася і цей результат був стійким”, – наголосив Столтенберг.
Тому зараз, за його словами, необхідний акцент на військовій, технічній і логістичній підтримці України. Генсек НАТО припустив, що ця щоденна робота “не така помітна”, проте саме вона – запорука перемоги у війні з РФ.
“Ми погодили конкретні інструменти [для зближення України й НАТО], політичні та практичні. Конкретні рішення буде ухвалено після закінчення війни”, – пояснив він.
Контекст:
Україна активізувала співпрацю з НАТО у 2014 році на тлі окупації Криму Росією і збройного конфлікту на Донбасі. Курс на вступ в Альянс зафіксовано в Конституції України.
У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України в НАТО.
30 вересня 2022 року – після того, як президент країни-агресора РФ Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, – Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за прискореною процедурою.
Генсек Альянсу Єнс Столтенберг 30 листопада заявив, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога і в цьому Україні допомагають члени Альянсу.
Президент України Володимир Зеленський зазначав, що потрібен чіткий алгоритм руху України до вступу в НАТО. “Конкретні рішення щодо подальшого руху України до членства й щодо безпеки нашої країни на період до вступу в Альянс – це те, що дасть нам змогу вважати Вільнюський саміт успішним”, – сказав президент.
Декларації, у яких підтримують майбутній вступ України в НАТО, станом на 8 липня 2023 року підписало 23 країни із 31, що входить до блоку.
У підсумковому комюніке саміту НАТО, опублікованому 11 липня, ідеться, що Україні для вступу в НАТО вже не потрібен ПДЧ, але поки в ньому немає запрошення до Альянсу. “Ми будемо готові надіслати Україні запрошення на вступ в Альянс, коли союзники погодяться із цим і будуть виконані відповідні умови”, – ідеться в комюніке.
Джерело: gordonua.com
