Європейська комісія “За демократію через право” (Венеціанська комісія) дійшла висновку, що так званий закон про олігархів не можна застосовувати в наявному вигляді, і рекомендувала Україні застосувати системний підхід. Про це йдеться в офіційному висновку комісії, оприлюдненому у вівторок. Про те, що комісія ухвалила такий висновок, повідомляв 9 червня міністр юстиції Денис Малюська. Сьогодні документ опублікували на сайті Венеційської комісії.
“Україна бореться з деструктивним впливом “олігархізації” за допомогою “персонального підходу”, ухвалюючи закон про олігархів. […] Заходи спрямовані на дотримання політичного плюралізму й верховенства права”, – ідеться у висновку комісії.
Вона рекомендувала Україні відкласти імплементацію “закону про олігархів”, а також виконати низку рекомендацій.
Зокрема, розробити і впровадити ефективну конкурентну політику, посилити боротьбу із високопоставленою корупцією, підвищити прозорість і підзвітність у сфері державних закупівель, посилити плюралізм ЗМІ, а також прозорість медіавласності.
Окрім того, рекомендовано посилити правила фінансування політичних партій і виборчих кампаній та наявні механізми контролю, внести зміни до податкового законодавства, посилити незалежність та ефективність головних регуляторних і контрольних органів і регулярно проводити оцінювання впливу таких заходів.
“Для того, щоб такі заходи були ефективними, Венеціанська комісія також рекомендує забезпечити незалежність, доброчесність і неупередженість судової системи відповідно до європейських стандартів”, – наголошують у висновку комісії.
Контекст:
Верховна Рада 23 вересня 2021 року ухвалила у другому читанні законопроєкт “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)”. Президент України Володимир Зеленський підписав закон 5 листопада.
Відповідно до закону, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації (зокрема інтернет-ЗМІ); є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб’єкта господарювання, є суб’єктом природних монополій або посідає монопольне (провідне) становище на загальнодержавному товарному ринку і впродовж одного року постійно підтримує чи посилює це становище; вартість активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.
У разі занесення бізнесмена до реєстру олігархів – такі рішення ухвалюватиме Рада нацбезпеки і оборони – йому буде заборонено брати участь у купівлі об’єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Окрім того, посадовці мають повідомляти про контакти з олігархами, а самі бізнесмени – подавати декларацію до Національного агентства з питань запобігання корупції.
30 червня Зеленський ввів у дію рішення РНБО про реєстр олігархів, порядок його формування і ведення. 12 липня 2022 року секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України Олексій Данілов заявляв, що реєстр олігархів готовий. Кабінет Міністрів України ухвалив рішення відтермінувати запуск реєстру олігархів. Розпорядження про це підписано 24 лютого 2023 року. Народний депутат України від “Слуги народу”, представник президента у Верховній Раді Федір Веніславський пояснив, що це зробили, щоб дочекатися висновків Венеційської комісії.
Джерело: gordonua.com
