Вовчанський напрямок: полювання на пілотів і дрони на оптоволокні Звіт 12.11.2025 10:45 Укрінформ Журналісти Укрінформу відвідали тренувальні польоти операторів БпЛА та майстерню дронів батальйону безпілотних систем «Булава»
Батальйон «Булава» 72-ї окремої механізованої бригади – один із підрозділів, що зараз обороняє Вовчанський напрямок. У даній місцевості домінують ліси та різкі зміни висот. І «увійти» в особливості рельєфу потрібно було дуже оперативно, зауважують оператори дронів.
Представники Укрінформу завітали на навчальні польоти в «Булаві», в одній з майстерень дронів і розпитали військовослужбовців щодо ситуації в зоні відповідальності підрозділу.
ДО АРМІЇ – ЗА НОВОЮ СПЕЦІАЛЬНІСТЮ
У невеликому лісовому масиві, від узлісся до стовбурів дерев, курсують FPV-дрони. Типове гудіння «переривають» вигуки: «Супер, Жека! Просто красень!». Досвідчені колеги підбадьорюють оператора, який невдовзі отримає своє перше бойове завдання. Поки він вправляється, знайомимося з іншим пілотом – Остапом на псевдо «Капітан».
Остап
– Навчання безперервно необхідне, і не тільки з льотної справи, а ще й з топографії, радіоелектронної боротьби, а ще з тактичної медицини, вогневої, інженерної підготовки. Це все може знадобитися. Важливо всебічно розвиватися, щоб бути результативним за будь-яких умов, – говорить оператор БпЛА.
Чоловік родом з Коломиї, служить майже рік. У цивільному житті він був інженером на підприємстві.
– Маю освіту, пов’язану з роботизованими системами, і це мені допомогло. Я вибирав для служби саме цей підрозділ. Займаюся розвідкою. З переміщенням з Донеччини на Вовчанський напрямок задачі не змінилися, але тут інші умови – в основному ліс, і зараз часто дощ. Це ускладнює орієнтування, але дрони використовуються постійно, бо тільки-но псується погода – ворог починає рух…
Євген
Військовослужбовець Євген приземляє дрон, отримує ще частину коментарів до власного польоту від офіцерів, і ми можемо поговорити. Євгену – 27, він родом із Миколаївщини і в ЗСУ майже чотири місяці. Каже: за понад п'ять років попрацював у трьох європейських державах будівельником і на виробництвах. Але врешті-решт вирішив повернутися на Батьківщину.
– То добровольці все ж не скінчилися? – питаю.
– Про це не скажу. Я ж не доброволець. Мене мобілізували. Якби ні – я би ще, можливо, помандрував… У червні прилетів у Варшаву, звідти поїхав в Україну, одразу з кордону мене і забрали до армії, – посміхається Євген.
На базову підготовку чоловік поїхав зі своєю дорожньою валізою: «Та так навіть зручніше було».
– Ви розуміли, що так станеться?
– Абсолютно. Я був готовий до цього. Захотілося вже чогось іншого, змінити фах або просто перепочити. Давно не був в Україні, не бачив рідних, нікого зі старих друзів. Хотілося додому, – розповідає військовий.
– З відпочинком не вийшло…
– Та це нічого, загалом мені дуже цікаво. До того, як я вирушив в Україну, мені всі казали: от, 45 днів – і ти будеш на фронті. Я думав, що все швидко відбуватиметься, що, може, потраплю кудись у піхоту. Але коли приїхали рекрутери від 72-ї і розповіли про підрозділ БпЛА, то мене це насправді зацікавило. Я служу вже декілька місяців і на завданні ще не був. Після базової підготовки пішов вчитися на пілота FPV, а зараз відбувається в бригаді бойове злагодження, – розповідає військовослужбовець.
РОБИТИ ВКЛАД У ЗНИЩЕННЯ СУПРОТИВНИКА
Із пультом в руках і контрактник «Мика» з Черкащини. У «Булаві» він майже рік. А до служби працював диспетчером у логістичній компанії.
«Мика»
– Зараз мені 24 роки. Рішення прийняв для себе сам – захищати свою державу. Хотів працювати саме з безпілотниками. Звісно, всі мої близькі хвилюються за мене, але вони змирилися з таким моїм рішенням. Вважаю, вони пишаються, – говорить «Мика».
За час власної служби він був на Покровському напрямку, а зараз боронить Харківщину.
– Моя безпосередня задача – пілотування, а ще забезпечити все, щоб це пілотування було успішним. Тобто розгортання точки, антени і всього для цього необхідного: генератори, EcoFlow, живлення. Найбільше імпонує в цій роботі, звичайно, успішне виконання завдання – знищення ворога. Але не все це так легко дається, – говорить військовослужбовець. – Дуже люблю працювати з Mavic, я пілот-розвідник і, звичайно, радий, коли роблю власний внесок для підтримки суміжних підрозділів і військ – артилерії та ударних БпЛА.
Він відзначає: на Вовчанському напрямку працювати досить важко.
– В першу чергу через рельєф. Є висоти, є низини, і вони дуже часто повторюються. Тут треба брати найвищі точки для установки антени, щоб радіогоризонт був чистий і всі висоти ти міг подолати успішно. Ну, і зараз погодні умови: опади, висока вологість, як наслідок – туман. Власне, сам дощ – це вже погана видимість і, відповідно, більша ймовірність втратити дрон, – пояснює «Мика». – Слід підтримувати навички пілотування, особливо якщо була навіть невелика перерва в роботі. Щоб була відпрацьована моторика пальців. Ти ж повинен тримати в голові всі аспекти і нюанси роботи з дроном, наприклад, рівень заряду батареї, погодні умови, сигнал, і бути сконцентрованим на завданні, щоб зайві думки не забивали мозок.
ЗНАЙТИ ОПТИМАЛЬНИЙ БПЛА ДЛЯ НАПРЯМКУ
Оператори БпЛА везуть нас в одну з майстерень батальйону. Конкретно ця спеціалізується на FPV-дронах. Зараз у ній керує головний сержант взводу «Дєсант», колишній десантник Максим.
Максим
– У березні 2022-го пішов добровольцем, був у 81 бригаді ДШВ. Пройшов ізюмські ліси на Харківщині, воював на Донеччині, Луганщині. Отримав два поранення, після яких мене списали зі спецвійськ. Десь півтора місяця послужив у ТЦК у рідній Білій Церкві й вирішив піти в тоді ще роту безпілотників, зв’язався з керівництвом і перевівся. Працював спершу на Mavic, були мені цікаві FPV – попросився на навчання і от уже два роки займаюся ними. Був у бойових екіпажах, а зараз перейшов на підготовчо-організаційну роботу, – розповідає Максим.
Головні завдання військовослужбовців у майстерні – ремонт і налаштування БпЛА, а іноді й власна розробка.
– Все залежить від поточних потреб. От зараз на Харківщині ми на практиці з’ясували, який дрон є оптимальним саме для місцевості, в якій ми виконуємо бойові завдання. Без конкретики – але це дрон, що і хороше навантаження може нести, і на велику відстань летить із малою витратою заряду батареї, – відзначає «Дєсант». – До цього на Донеччині, де ми перебували, краще було працювати іншими дронами.
Герман
Один з майстрів за робочими столами – 30-річний Герман з Київщини, слюсар у цивільному житті і військовослужбовець протягом п'яти місяців. Як каже, мобілізований з вулиці.
– До армії я дрона у руках не тримав, але всього навчився. Радіоелектроніка, 3D-моделювання були моїм хобі, тому я радий, що потрапив саме у підрозділ БпЛА, – ділиться Герман. – Колектив мені дуже подобається, і сам процес роботи теж. Прошиваємо (оновлюємо програмне забезпечення, – ред.) дрони, збираємо, змінюємо конфігурацію, робимо компоненти для антен, ретрансляторів. Звісно, кожен дрон перевіряємо – і після цього відправляємо на позиції.
Найважче було освоїти прошивку, посміхається військовий:
– Спочатку голова «кипить». Але швидко звик. Насправді нічого складного. Ми робимо дуже потрібне для хлопців на нулі. Це головне.
ПОЛЮВАННЯ НА ПІЛОТІВ І ДРОНИ НА ОПТОВОЛОКНІ
«Студент»
Наостанок спілкуємося з командиром, засновником підрозділу, добровольцем ще з АТО, підполковником Андрієм Назаренком на псевдо «Студент». З ним Укрінформ знайомий відтоді, коли «Булава» ще була ротою.
«Студент» спирається на милиці, та категорично проти потрапляння їх у кадр (тому просимо вибачення, що про них згадуємо, та вважаємо це важливим).
– Це не поранення. Давня проблема з коліном, вже не можна було відкладати, довелося прооперуватися. На реабілітацію, на жаль, часу немає – багато завдань, противник сам себе не знищить, – відповідає на моє питання підполковник.
Більше трьох місяців його батальйон перебуває у Харківській області.
– Ми використовуємо всі види БпЛА. Це і Mavic, FPV, нічні гексакоптери (має шість гвинтів, розташованих в одній площині, що забезпечує більшу вантажопідйомність і стабільність у порівнянні з квадрокоптером, – ред.), крила-камікадзе (ударні БпЛА літакового типу, – ред.), крила-розвідку, наземні роботизовані комплекси. Вже є певні засоби middle strike – для ураження цілей на відстані до 50 кілометрів від лінії зіткнення, – розповідає командир.
За його словами, підрозділ пристосувався до природних особливостей території, яку зараз захищає.
– На Вовчанському напрямку дуже багато лісу та значні перепади висот, які зустрічаються навіть на ділянці кілометр на кілометр. Але якщо три місяці тому місцевість і була проблемою, то на сьогодні ми вже її вивчили, тому маємо непогану статистику. За жовтень знищили понад 30 одиниць автомобільної техніки, були пошкоджені гармата і танк. Але для мене «найжирніша» ціль – це екіпажі БпЛА противника. В кінці місяця якраз була виявлена точка FPV-розрахунку, пілота знищили разом з БпЛА, і потім була повністю відпрацьована їхня позиція, – говорить «Студент». – Триває війна безпілотників: як противник намагається знайти і знищити нас, так і в нас пріоритетна ціль – саме пілоти.
Ще один, теж дзеркальний, пріоритет – перерізання логістичних маршрутів.
– Без логістики противник одразу втрачає всі власні наступальні можливості. Тому на сьогодні ми лише нарощуємо виконання таких задач. Це системна робота по різних об'єктах. Деякі скупчення противника, накопичення палива, були й певні енергетичні об'єкти, – говорить командир.
За його інформацією, на півночі Харківщини окупанти зараз діють, як і всюди на фронті: йдуть дуже малими групами, намагаючись «просочитися» у тили.
– Наша задача – нищити їх на підступах, що нам досить результативно вдається, – говорить командир. – Проте противник намагається зараз використовувати погіршення погодних умов для того, щоб непомітно просунутися. Думаю, всі знають про ситуацію з дамбою на річці Сіверський Донець на Білгородському напрямку. До того противник намагався закрити шлюзи, щоб було набагато простіше перетнути цей водний об'єкт. Але після руйнування на дамбі ворог мав проблеми із затопленням бліндажів і відрізанням від основних шляхів постачання. Це була відносно важка ситуація для противника. Уся боротьба ще попереду, і вже почалися активні бойові дії, – розповідає «Студент».
Величезну роль зараз відіграють дрони на оптоволокні.
– Противник на Вовчанському напрямку був більш розвинутий у цьому. Але зараз ми їх наздоганяємо і теж у великій кількості застосовуємо дрони на оптоволокні. Вони показують дуже хорошу ефективність. Залітаємо прямо в лісові хащі, виявляємо цілі табори противника і систематично їх знищуємо. І боремося з ворожими БпЛА на оптоволокні: насамперед розставляємо карабінерів, ну, і є ще певні сили і засоби, які ми використовуємо.
Як повідомлялося, 10 травня 2024 року почався повторний наступ російської армії на північ Харківщини. Вовчанськ, який у 2022-му був в окупації, загарбники вщент зруйнували за кілька тижнів. Частину міста контролюють російські війська, обстріли українських позицій і штурми на цьому напрямку не припиняються.
Станом на 11 листопада, за інформацією начальника управління комунікації угруповання Об'єднаних сил Віктора Трегубова, попри значні, зростаючі втрати, російські окупаційні війська продовжують наступати. Українським захисникам безпосередньо у Вовчанську дуже важко тримати оборону, оскільки будівель вже давно немає. Близькість району боїв до території РФ дає змогу загарбникам швидко поповнювати свої сили та забезпечувати логістику для наступальних дій.
Фото Укрінформу можна придбати тут
БПЛА ЗСУ Війна з Росією FPV-дрон Вовчанськ Оптоволокно
Источник: www.ukrinform.ua
