Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина впевнена, що Україна зможе розпочати переговори щодо вступу в Євросоюз без повного виконання всіх критеріїв Єврокомісії. Про це вона заявила в інтерв’ю “Європейській правді”, яке вийшло 9 липня.
На запитання, чи може Україна восени дістати позитивне рішення Єврокомісії, а потім Євроради, які необхідні для початку переговорів про вступ, політикиня відповіла: “Я можу звучати зухвало і сказати, що так, в цілому у мене є така впевненість”.
За її словами, ця впевненість базується на “певних перемовинах”, проведених із країнами – членами ЄС і з європейськими інституціями.
“Але ситуація може змінюватися, тому що це рішення ухвалюють лідери”, – сказала вона.
Водночас, за її словами, критерій Єврокомісії щодо нацменшин Україна не зможе виконати до необхідної дати, зокрема і з урахуванням критичного висновку Венеціанської комісії щодо закону “Про національні меншини”. За словами віцепрем’єр-міністерки, висновок комісії, у якому потрібно забезпечити гарантії захисту прав російської меншини в Україні, вплине на авторитет Венеціанської комісії, але не на рух України в ЄС.
“Усі перестороги стосовно російської мови, російської меншини озвучувалися, говорилися. І з точки зору того, що так, ми знаємо, що записано в українській Конституції, але ми також знаємо, що мілітаризація мови – це основний інструмент російської пропаганди. Сьогодні ми це знаємо, як і світ. І сьогодні у нас відбувається війна. Усі аргументи були наведені. Водночас Венеціанська комісія до них не дослухалася. Я можу сказати, що це ніяким чином не впливатиме на оцінку України, але це впливає на авторитет та імідж Венеціанської комісії як золотого стандарту щодо прав людини й верховенства права”, – сказала політикиня.
Вона також згадала про позицію Угорщини і зазначила, що Україна не зможе закрити це питання до початку переговорів про вступ у ЄС.
“Ми у цьому абсолютно свідомі, тому для нас важливо сформувати критичну масу рішень, які ухвалили на цьому шляху. Ми затверджуємо державну програму, ми будемо затверджувати методологію використання мов у медіа, рекламі, публічних заходах. Ми вже призначили перші консультації з угорською стороною щодо імплементації освітнього законодавства. Ми багато зробимо, багато в чому імплементуємо рекомендації Венеціанської комісії, але цю рекомендацію не буде виконано аж до членства України в ЄС”, – заявила Стефанішина.
На запитання, чи це не завадить розпочати переговори про вступ, вона відповіла: “Сподіваюся, ні”.
Контекст:
Верховна Рада і Європарламент 16 вересня 2014 року синхронно затвердили Угоду про асоціацію України з ЄС. 1 вересня 2017 року вона набула чинності в повному обсязі. Стратегічний курс на членство України в Євросоюзі й НАТО закріплено у Конституції з лютого 2019 року.
28 лютого 2022 року, за чотири дні після початку повномасштабного вторгнення Росії, Україна подала заявку на вступ у Європейський союз за спеціальною процедурою. Незабаром такі заявки подали Грузія й Молдова.
17 червня Єврокомісія рекомендувала надати статус кандидата на вступ у ЄС Україні й Молдові, а також висунула низку умов, які Україна має виконати перед початком переговорів про вступ у Євросоюз.
23 червня лідери ЄС зібралися у Брюсселі на саміт, де надали Україні й Молдові статус кандидата.
Україна повністю виконала дві із семи рекомендацій Єврокомісії для подальшої інтеграції до ЄС, повідомила 22 червня шведська міністерка у справах Євросоюзу Джессіка Росвалл. Зокрема, вона зазначила, що Україна ухвалила законодавчі ініціативи щодо органів судової влади й засобів масової інформації.
Наприкінці червня в Кабміні назвали першочергові кроки, які має виконати Україна на шляху до ЄС перед осіннім звітом Єврокомісії.
Під час виступу на саміті лідерів ЄС у Брюсселі 29 червня Зеленський заявив, що найближчі пів року – “історичний час”, щоб розпочати переговори про членство України в ЄС.
Згідно з опитуванням КМІС, яке проводили з 10-го до 21 травня, 92% українців хочуть бачити Україну членом Євросоюзу.
Олена КРАВЧЕНКО
журналістка
Джерело: gordonua.com