фото — Pixabay.com
Наша планета перебуває на межі. Темпи глобального потепління перевершують усі прогнози: хвилі спеки стають дедалі гарячішими, океани втрачають здатність поглинати парникові гази, екосистеми стрімко змінюються, зникають льодовики, підвищуючи рівень моря. Але ми все ще маємо примарну надію на порятунок.
Джерело: The Verge
Куди підуть 1,2 мільярда доларів
Технології прямого захоплення вуглецю з повітря все ще дуже дорогі, недосконалі й малопоширені. Ми маємо лише кілька заводів у різних частинах світу, які скоріше можна назвати експериментами, ніж масовим повноцінним використанням. Їх достатньо хіба що для поглинання викидів кількох електростанцій, тоді як уся планета продукує в мільйони разів більше.
Міністерство енергетики США виділяє гранти на суму до 1,2 мільярда доларів на два проєкти з прямого уловлювання повітря (DAC) й подальшого вилучення з нього від 1 до 2 мільйонів метричних тонн вуглекислого газу щороку.
Агентство заявляє, що це еквівалентно річному обсягу викидів близько 445 000 автомобілів, що працюють на газі. Крім того, в Техасі та Луїзіані завдяки цьому буде створено “4800 добре оплачуваних робочих місць”.
DAC використовує хімічний процес для відокремлення CO2 з повітря. Потім об’єкти можуть зберігати його під землею в твердому вигляді або вводити у вуглецевовмісні продукти, такі як бетон, що запобігатиме потраплянню газу назад в атмосферу.
Це перші подібні комерційні проєкти у США. За даними Міністерства енергетики, кожен з них буде здатний видаляти з атмосфери у понад 250 разів більше CO2, ніж найбільше на сьогодні сховище, розташоване на території США.
Дочірня компанія Occidental Petroleum 1PointFive та її партнери будують об’єкт у Техасі. Генеральний директор компанії заявляє, що коли завод буде повністю введений в експлуатацію, він має потенціал для видалення до 30 мільйонів тонн вуглецю з атмосфери щороку.
Чи є схожі проєкти
Найцікавіше, що ці два проєкти є лише першими, відібраними в рамках програми “Регіональні центри прямого уловлювання повітря”, яку фінансує двопартійний закон про інфраструктуру. Метою програми є пом’якшення наслідків зміни клімату шляхом розвитку загальнонаціональної групи великомасштабних об’єктів з поглинання вуглецю, які працюватимуть разом з іншими зусиллями зі скорочення викидів. Тож надалі таких заводів ставатиме все більше.
Міністерство енергетики США впевнене, що при достатньому масштабуванні технологія DAC може допомогти США досягти своєї мети щодо нейтралізації викидів до 2050 року. Однак для того, щоб це відбулося, вкрай важливо швидко знизити пов’язані з цим витрати. Тож зараз у США працюють над тим, щоб знизити вартість видалення однієї тонни вуглекислого газу до рівня нижче 100 доларів.
Для цього вчені працюють над 19 різними стратегіями та підходами, але всі вони перебувають на ранній стадії.
За оцінками Міністерства енергетики США, для досягнення мети щодо створення економіки з нульовим рівнем викидів до 2050 року необхідно щорічно вилучати з атмосфери від 400 мільйонів до 1,8 мільярда метричних тонн вуглецю та уловлювати його з джерел викидів. Подібна установка в Ісландії всмоктує близько 4 000 тонн вуглецю на рік — крапля в морі порівняно з майже 37 мільярдами метричних тонн, викинутих минулого року по всій планеті.
