У парламенті працюють над відновленням публічних змагань на державні посади, які були призупинені через військовий стан. Дане питання є важливим для отримання 50 млрд євро від Євросоюзу та попередження корупційних діянь.
Питання прозорих конкурсів на урядові місця в Україні знову опинилося в епіцентрі уваги – і не тільки через обговорення з міжнародними партнерами, але і внаслідок низки резонансних кадрових рішень в стратегічно важливих органах. Наразі підхід до призначення лідерів держструктур залишається несистематичним: замість єдиного критерію відкритості влада часто вдається до вибіркових “перезавантажень” окремих відомств, повідомляє УНН.
Через військовий стан, проголошений у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну, вимоги щодо організації публічних змагань на державні посади відсутні. Їх призупинили на початку повномасштабної війни з міркувань безпеки. Однак можливість чесних призначень залишається – конкурси законом не заборонені і в кожному випадку ухвалюється індивідуальне рішення.
Такий підхід утворює небезпечний приклад, коли конкурс як інструмент очищення і реорганізації існує, але виключно там, де вже трапився репутаційний чи корупційний крах.
Вибіркові рішення замість системної моделі
Як роз’яснює член комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна, загальної вимоги щодо обов’язкової організації конкурсів немає, а зміни відбуваються частково.
Приміром, за словами народної депутатки, конкурси призначають у випадках гучних скандалів, як це було з призначенням керівництва Бюро економічної безпеки чи вибором керівництва Державної митної служби. Також, за її інформацією, зараз розглядається варіант оголошення конкурсу з обрання голови Державної служби фінансового моніторингу.
Водночас, на думку Ніни Южаніної, потреба у проведенні відкритих відборів на чільні місця в держорганах зберігає свою актуальність.
Я вважаю, що вона актуальна була, є і залишиться. І не потрібно було припиняти ці конкурси, хоча я розумію, що конкурси теж мають свої недоліки, і їх досить багато. Ось, як виявилося, що незначна кількість зголосилася на конкурс голови митної служби, і не факт, що зголошуються ті, хто гідний цієї посади. І ми не знаємо, наскільки “професійно” відбуваються ці всі конкурсні змагання, наскільки детально кандидатів перевіряють на розуміння роботи митниці
– відзначила нардепка у коментарі УНН.
Відновлення конкурсів – питання часу
Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк у коментарі УНН повідомила, що поступове відновлення конкурсів є одним із пунктів Ukraine Facility Plan, виконання котрого дозволить Україні отримати фінансування від Європейського Союзу в розмірі 50 млрд євро.
З її слів, профільний комітет наразі працює над законопроєктом № 13478-1 “Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів та удосконалення порядку вступу, проходження, припинення державної служби” для того, щоб парламент мав змогу його розглянути вже під час 15-ї сесії.
Документ визначає чіткі терміни для відновлення конкурсів на посади державної служби категорій “А/Б/В” та граничні терміни перебування на таких посадах, на які призначення були здійснені без конкурсу під час воєнного стану. Це повертає систему до прозорого відбору на основі професіоналізму.
Шуляк переконана, що відновлення відкритих конкурсів на посади в держслужбі стане запобіжником корупції. “Адже за такої умови стає менше простору для ручних призначень, влаштування “своїх людей”, політичного впливу на добір на топ посади тощо”, – підкреслила Олена Шуляк.
А ще, за її словами, документ забезпечує підвищення професіоналізму комісій через обов’язкове навчання, більш стандартизовані оцінки, анкети доброчесності для кандидатів, резерви та внутрішні конкурси.
Державіаслужба вже зараз потребує призначення керівника через конкурс
Як писав раніше УНН, віцепрем’єр Олексій Кулеба запропонував Уряду призначити Ігоря Зелінського на посаду голови Державіаслужби. Це призначення хочуть протягнути в ручному режимі без конкурсу, явно розуміючи, що незабаром відкритий відбір стане обов’язковим.
Попередній керівник Державіаслужби Олександр Більчук був звільнений восени 2025 року через рішення про передачу супроводу ремонтної документації вертольотів типу Мі-8МТ(МТВ) компанії AAL Group Ltd. Чиновник проігнорував наявність в Україні сертифікованих підприємств, здатних виконувати ці функції з 2014 року, після початку війни росії проти України. Його вибір припав на офшорну структуру, яка пов’язана з російським оборонно-промисловим комплексом. Кінцевим бенефіціаром AAL Group Ltd є компанія “Вертольоти росії”, що входить до російського держконцерну “ростех”.
Ігор Зелінський тривалий час, аж до лютого 2025 року, працював заступником голови Державіаслужби, тобто був “правою рукою” Більчука.
Як розповідав УНН раніше, представники українського авіаринку характеризують період роботи Зелінського на посаді заступника голови Державіаслужби (2020-2025 роки) як час системного і цілеспрямованого знищення транспортної авіації. Якщо у 2016 році в державному реєстрі було понад 20 літаків Іл-76, то на початок 2025 року їх залишилося всього два, та й ті не мають льотної придатності.
Експерти вказують, що саме за рішеннями попереднього керівництва Державіаслужби (голови регулятора Олександра Більчука та його заступника Ігоря Зелінського) ці борти були виключені з українського реєстру та фактично перейшли під контроль росії. У цей період також були ухвалені регуляторні рішення, направлені на створення штучних перешкод для експлуатації Іл-76 в Україні, що очевидно є підривом обороноздатності держави.
Окрім того, ще з 1990-х років можна було експлуатувати літаки Іл-76МД без додаткової паперової тяганини з їх переоформлення між різними відомствами, у тому числі Міністерством оборони. У червні 2023 року, коли Зелінський виконував обов’язки голови Державіаслужби, після звернень представників авіаринку та Міноборони, він офіційно підтвердив відсутність перешкод для використання транспортних літаків в інтересах України.
Утім уже через пів року, у грудні, він передумав, заявивши, що Іл-76МД не мають цивільних сертифікатів типу і не можуть бути зареєстровані. Як наслідок використання літаків для потреб військових, гуманітарних та евакуаційних місій було заблоковане. Окрім того, це рішення призвело до простою бортів та додаткових витрат з бюджету на їхнє утримання, що є матеріальною шкодою державі.
Варто зазначити, що після незаконної анексії Криму та вторгнення росії на Донбас Україна запровадила санкції проти російського розробника літаків Іл-76 ПАТ “Іл”. Тобто будь-яка співпраця з цим російським підприємством заборонена.
Попри це Зелінський видав десятки сертифікатів перегляду льотної придатності літаків на підставі рішення підсанкційного ПАТ “Іл” від червня 2022 року. Фактично таким чином він легалізував використання документів підприємства країни-агресора, що, за оцінками експертів, могло принести російській стороні десятки мільйонів доларів доходу.
До того ж Зелінський проігнорував той факт, що в Україні є сертифікована організація, здатна здійснювати відповідний супровід літаків Іл-76 ПАТ “Іл” без залучення російських підсанкційних компаній, що входять до оборонно-промислового комплексу країни-агресора.
Як пояснили УНН представники авіаринку, своїм рішенням Зелінський поставив експлуатантів літаків Іл-75 перед вибором: або співпрацювати з російським підсанкційним розробником, або відмовлятися від використання літаків.
Та зараз віцепрем’єр Кулеба намагається не просто повернути Зелінського в Державіаслужбу, а призначити його на керівну посаду.
Уряду для цього призначення потрібні результати спецперевірки кандидата, яку в тому числі проводить Служба безпеки України. УНН дізнався, що спецслужба планує врахувати перелічені вище факти та оцінити шкоду для держави від ймовірного призначення Зелінського на посаду.
Запобігати кризам замість гасіння пожеж
Очевидно, що відкриті конкурси на посади в державних органах мають стати системною нормою, а не реакцією на скандали чи провали окремих органів. Воєнний стан пояснює тимчасове спрощення процедур, а також враховує безпекову ситуацію, але не може виправдовувати довготривалу практику ручних призначень. Якщо конкурс застосовується вибірково, то держава діє в режимі гасіння пожеж, замість того, щоб використати рішення яке запобігатиме кризам та зніматиме питання суспільства.
Виконання зобов’язань в межах Ukraine Facility Plan і повернення відкритих відборів посадовців може стати не формальним виконанням умов для отримання фінансування ЄС, а мінімізацією корупційних ризиків, підвищенням професійності керівництва та зменшенням політичного впливу на стратегічні органи влади. До того ж, інструмент існує вже зараз. До повернення обов’язку Уряд вже зараз може призначати конкурси на вакантні керівні посади в стратегічних органах, як от Державіаслужбі.
Історія з можливим призначенням Ігоря Зелінського без конкурсу лише підкреслює актуальність проблеми. Коли кадрове рішення ухвалюється завдяки лобізму в ручному режимі попри серйозні застереження щодо попередніх управлінських рішень, це створює додаткові ризики для безпеки та міжнародної репутації України, а також породжує багато запитань у суспільства. Саме тому відкритий конкурс має бути не опцією, а обов’язковою процедурою для призначення на ключові державні посади.