Відлиги, зміни температур і функціонування гідротехнічних споруд у лютому роблять водойми для українців непередбачуваними та ризикованими. Крига може здаватися надійною, але тріснути під вагою людини й занурити її під воду.
Тільки з початку року 22 українці померли через ігнорування правил безпеки на льоду. Як уникнути такої долі та зберегти собі та рідним життя, розповіли представники ДСНС і “Укргідроенерго” під час обговорення “Коли крига стає пасткою”, як це трапилося й 12 лютого в Києві, повідомляє УНН.
Загиблі та врятовані українці: актуальна статистика жертв криги
Директор департаменту цивільного захисту та запобіжної діяльності ДСНС Віктор Вітовецький заявив, що від початку року на водоймах померли 22 особи.
“На превеликий жаль, один з них – це дитина”, – підкреслив він.
Разом з тим, за його словами, минулого року на цей самий час статистика була гіршою. Поліпшення ситуації з безпекою на кризі, на його думку, почасти може бути наслідком регулярних застережень та інформування громадян про небезпеку виходу на лід.
У ДСНС також оприлюднили дані про врятованих на водоймах українців.
“Вдалося з початку року врятувати 15 осіб, серед них четверо дітей”, — сказав Вітовецький.
Проте наголосив, що ці показники не повинні заспокоювати: службам потрібен час, щоб дістатися до місця події, а для людини в біді в умовах низьких температур його може просто забракнути.
Де найчастіше трапляються трагедії
За спостереженнями рятувальників, найбільше загиблих – на річках. Вітовецький пояснив:
“Якщо ми кажемо про різні види водойм, то на сьогодні найбільше смертей спостерігається на річках — 15 осіб. І 7 осіб померло на ставках на інших внутрішніх водоймах”.
Серед причин смерті переважають не встановлені обставини (оскільки їх важко точно визначити після смерті людини, особливо, якщо поруч не було очевидців) і риболовля.
Регіональний розподіл: де реєструють найбільше смертей на воді
ДСНС повідомила й регіони, де з початку року зафіксовано найбільше летальних випадків.
“Цього року Дніпропетровська область – це п’ятеро людей, які померли, Вінницька – три, Закарпатська та Полтавська – по дві особи”, — сказав директор департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності відомства.
Для порівняння, минулого року серед лідерів були Вінницька, Київська, Харківська та Чернігівська області.
Чому крига біля гідроспоруд більш небезпечна
Окремий акцент під час розмови зробили на водосховищах і зонах біля ГЕС. Виконувач обов’язків генерального директора “Укргідроенерго” Богдан Сухецький підкреслив:
“У нашому регіоні та взагалі в нашій кліматичній зоні немає стійкої криги. Тобто вся крига, яка зараз є, вона жива, вона нестійка”.
Головна причина – робота гідрооб’єктів і коливання рівня води. Сухецький пояснив, що гідроелектростанція викликає рух мас води, зокрема піднімає тепліші шари, котрі підмивають лід знизу. Крім цього, через війну енергосистема працює в нестандартних для себе режимах: після обстрілів або дефіциту електроенергії гідрогенерацію можуть вмикати на повну потужність. У результаті з’являються помітні зміни рівня:
“Ці коливання можуть бути від 10 до 15-17 сантиметрів”, — пояснив Сухецький.
Він описав механізм, через який навіть на вигляд міцна крига стає пасткою:
“Крига не встигає опуститись, і відразу формується такий повітряний прошарок і якраз крига стає досить крихкою”.
Додатковий фактор – мікровібрації від роботи агрегатів, що спричиняють мікротріщини в льодовому покриві. Такі процеси непомітні для неспеціаліста, але критично впливають на безпеку.
“Безпечної криги не існує”: позиція рятувальників
Начальник відділення підводного розмінування та інших спеціальних робіт ГУ ДСНС у Києві Олександр Туманов сформулював базовий принцип максимально відверто:
“Головний захід безпеки – не виходити на кригу взагалі. Я маю на увазі без зайвої потреби”.
Він наголосив, що повністю гарантувати безпеку на льоду неможливо через поєднання природних і техногенних чинників. Адже просто неможливо передбачити, як “поводитиметься” крига.
Окремо він звернув увагу на людський фактор у критичній ситуації: людина, яка провалилася, відчуває шок, паніку та швидко втрачає здатність діяти розсудливо.
“Паніка найголовніший ворог”, – підкреслив Туманов, говорячи про самопорятунок.
Авто на льоду: процес затоплення відбувається дуже швидко
Під час заходу також обговорили випадки, коли на лід виїжджають автомобілі.
Олександр Туманов зазначив: “Процес затоплення авто відбувається дуже швидко. Людина може просто не встигнути відчинити двері”.
За його словами, двері та замки можуть блокувати лід і тиск води, а сценарії порятунку “як у кіно” в реальності не діють.
У ДСНС наголосили: поїздки автомобілями по вкритій кригою водоймі — найризикованіший типів поведінки на водоймах узимку, тому що людина фактично залишає собі мінімум шансів на порятунок.
Як діяти, якщо на ваших очах людина провалилася під лід
У ДСНС рекомендують насамперед викликати екстрені служби: зателефонувати з мобільного 101 або 112.
Далі, якщо людина, яка допомагає, не наражає себе на смертельний ризик, діяти потрібно максимально обережно.
Віктор Вітовецький пояснив українцям базові правила.
Якщо необхідно наблизитися, варто підповзати, розподіляючи вагу по площині рівномірно, щоб не проламати лід під собою.
Також важливо використовувати підручні засоби: це може бути мотузка, може бути якась палиця чи інший предмет, щоб подати потерпілому опору й не підходити впритул.
Якщо потерпілий непритомний або знесилений, рятувальники радять діяти через імпровізовані подовжувачі (шарф, ремінь тощо) і після витягування одразу перейти до домедичної допомоги.
Окремо Вітовецький наголосив на важливості навичок першої допомоги: у воєнний час це потрібна компетенція не лише для випадків на воді.
Рибалки на льоду: що зменшує ризики
Рятувальники визнають: незважаючи на застереження, частина людей все одно виходить на лід заради риболовлі. У такому разі Олександр Туманов радить хоча б базові речі: не йти на лід одному, мати напарника та взяти міцну мотузку (бажано з карабіном). А захопити також предмети з “позитивною плавучістю”.
Він навів приклади, коли людей вдавалося знімати з крижини, що дрейфує, але визнав: іноді навіть після порятунку люди повертаються рибалити знову.
У фіналі розмови спікери дійшли спільного висновку: тепла погода та перепади температури, а також робота гідроспоруд перетворюють лід на непередбачуване середовище, де звичні інтуїтивні правила безпеки можуть не спрацювати.
Позиція ДСНС однозначна: без нагальної потреби на лід краще не виходити, а поблизу ГЕС і на річках ризик потрапити у смертельну пастку зростає в кілька разів.
Нагадаємо
Раніше ДСНС попередила про найнебезпечніші прилади під час блекаутів. З початку року зафіксували понад 1200 загорянь через аварійні режими електромереж. Рятувальники наголошують на небезпеці застосування несертифікованих пристроїв та перевантаження електромереж.