Ми весь час лаємо комп'ютер за «шкідливість». І зір, мовляв, від нього псується, і руки відвалюються, і спина болить, і нервова система псується. Але я вас запевняю, якби ця розумна машина вміла розмовляти, вона знайшла б, що відповісти всім своїм невдячним користувачам.
Про очі: «Не дивись на мене так!»
Це перше, що сказав би комп'ютер, «побачивши» обличчя, яке завмерло біля монітора: погляд напружений, очі червоні, а в деяких ще й сльози…
Довго та невідривно дивитися на дисплей шкідливо, і це науково доведений факт. По-перше, дається взнаки, так звана, піксельна структура зображення: на моніторі картинка виводиться не у вигляді суцільних ліній, а у вигляді мікроскопічних точок, які ще й мерехтять – запалюються і гаснуть з певною частотою. По-друге, очам, які нормально сприймають відбите світло, прямі світлові промені від монітора шкодять. По-третє, заважає низька контрастність, до неї додаються відблиски на моніторі, які з'являються у вигляді відображення інших об'єктів, що світяться. У результаті розвивається астенопія – зорове стомлення, як наслідок, купуються перші очки.
Що робити?
Не дозволяйте очам утомлюватися. Скоригуйте яскравість свічення екрана та поставте монітор так, щоб ніякі предмети в ньому не відображалися, як у дзеркалі. Найкраще встановити його задньою панеллю до вікна. Бонус: з'явиться можливість автоматично переводити погляд на дерева, будинки та людей на вулиці – чудова зарядка для очей.
Офтальмологи наполягають на спеціальній гімнастиці. Можна, наприклад, час від часу обертати очима, намагаючись якнайбільше побачити по сторонах: шість разів ліворуч, шість разів праворуч. Вона не зашкодить навіть якщо ви придбали спеціальні комп'ютерні окуляри.
Помічено, що людина, яка сидить за комп'ютером, забуває моргати. Нормальна частота моргання – 15 разів на хвилину, а якщо напружено вдивлятися в екран, виходить вдвічі менше, ніж потрібно. Підсумок – сухість та різь в очах. А хто винен? Моргайте частіше або купіть в аптеці штучну сльозу!
Погіршення зору – міф, якщо ставитися до комп'ютера без фанатизму, дотримуватися простих правил безпеки і давати очам відпочинок хоча б п'ять хвилин через кожні півгодини роботи.
Про руки: «Не задуши мою мишку!»
Комп'ютер зовсім незрозуміло, навіщо з усієї сили здавлювати мишу і бити пальцями по клавіатурі. Тим більше, що це призводить до неприємного професійного захворювання, яке називається «тунельний синдром».
Від постійних ударів по клавішах нервові закінчення подушечок пальців хіба що «розбиваються», в кистях виникають оніміння, слабкість, «мурашки». Причина – здавлювання серединного нерва там, де він проходить через зап'ястковий канал.
Хвороба розвивається поступово, і якщо при перших її ознаках не вжити необхідних заходів профілактики, то з'явиться сильний біль і буде потрібне серйозне лікування (можливо, хірургічне).
Найбільшого ризику наражається рука, що працює з комп'ютерною мишею.
Що робити?
Звикніть до правильного положення рук. При роботі з клавіатурою кут згинання руки в лікті має становити 90 градусів. При роботі з мишею кисть потрібно випрямити і розташувати на столі якнайдалі від краю. Стілець або крісло має бути з підлокітниками, а під зап'ястями бажана наявність опуклості – такі є у деяких моделей клавіатур, килимків для миші та комп'ютерних столів.
Як профілактика якомога частіше виконуйте наступні вправи: струшуйте кисті, розминайте їх, стискайте пальці в кулаки, обертайте кулаками навколо осі.
Імовірність виникнення тунельного синдрому можна звести нанівець, правильно розташувавшись біля комп'ютера і відводячи по кілька хвилин щогодини на розминку рук.
Про спину: «І не прикидайся статуєю!»
Той, хто думає, що допомогти спині, що втомилася, можна, відкинувшись на спинку крісла, розвалившись і розслабившись, той глибоко помиляється. Тривале перебування в одній і тій же позі та відсутність навантаження на м'язи призводить до їхньої деградації. А оскільки обмін речовин у хребті відбувається за їх допомогою, відповідно, він також порушується. У результаті відбувається руйнація міжхребцевих дисків, тобто розвивається остеохондроз.
Зона особливого ризику – шийний відділ хребта. Там знаходяться артерії, що живлять головний мозок, і нерви, що здійснюють зв'язок мозку з руками, серцем, легенями. Завмерли надовго в одній, нехай навіть розслабленій «сидячій» позі – хорошого не чекай.
Що робити?
Монітор потрібно ставити навпроти – так, щоб його верхня точка знаходилася перед очима або трохи вище. Це дозволить тримати голову рівно. Спина повинна бути відхилена трохи назад, щоб зменшилося навантаження на хребет, стегна під прямим кутом до тулуба, коліна під прямим кутом до стегон.
Тривалість безперервної роботи за комп'ютером має перевищувати двох годин, потім перерву 10 – 15 хвилин. Встаньте, походьте, зробіть кілька нахилів назад, дивлячись. Головне – вправи для шиї: нахили вправо-вліво, вперед-назад.
Не все, що просить наше тіло, для нього корисне. Насправді йому потрібне розумне навантаження і своєчасний відпочинок. І комп'ютер не до чого.
Про нерви: «Не напружуйся!»
Для початківця навіть одноманітне ворушіння мишею – стрес. Випадковий збій і втрата інформації для впевненого користувача теж стрес. Психіку травмують непрацюючі програми, атаки комп'ютерних вірусів, негативна інформація з стрічок новин, власні неправильні дії та помилки. Людина стає нервовою, дратівливою, непередбачуваною.
Що робити?
Такий стрес елементарно лікується комп'ютером. Можна слухати музику, зокрема медитативну, та під неї відпочивати. Можна грати в улюблену гру, щоб трохи відволіктися від роботи і привести думки до ладу. Можна дивитися смішні картинки та фільми, щоб підняти собі настрій. Можна зв'язатися «аською» з коханою людиною.
Нервова система керована, і тримати її у вузді – наш обов'язок. Людина теж свого роду комп'ютер, ми схожі – народжуємось, розвиваємось, проходимо тести, хворіємо та самоналаштовуємось. І ми вже не можемо одне без одного. З цим настав час змиритися.